Ухвала суду № 43074837, 10.03.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4983/14

У Х В А Л А

10 березня 2015 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді суддівПетричковича А.І. Блонського В.К. Козачок І.С. при секретарі за участі: Яворській І.Ю. позивача, представника відповідачів, представників третіх осіб

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Міністерства внутрішніх справ України , Управління МВС України в Хмельницькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог: Міністерство юстиції України, Хмельницька обласна організація професійної спілки працівників внутрішніх справ України, про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом у якому після уточнення позовних вимог заявою від 24.12.2014 року, просить: 1) Скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 27 жовтня 2014 року № 2239 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_5 з посади першого заступника начальника управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління; 2) Поновити ОСОБА_5 на посаді першого заступника начальника управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління; 3) Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 27 жовтня 2014 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; 4) Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України проінформувати Міністерство юстиції України про відкликання відомостей про застосування до ОСОБА_5 заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України "Про очищення влади ( т.1 стор. 3 - 25, 219 - 240 справи)".

У позові вказує, що 16 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року за № 1682-VII (далі - Закон № 1682-VII) на підставі якого, згідно з наказом Міністерства внутрішніх справ України №2239 о/с від 27 жовтня 2014 року «По особовому складу» ( далі - Наказ №2239 о/с від 27.10.2014 року), позивача звільнено з органів внутрішніх справ України. Підставою прийняття цього рішення стала необхідність виконання зазначених у підпункті 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень вимог Закону № 1682-VII, так як ОСОБА_5 обіймав у період з 16 листопада 2012 року по 22 лютого 2014 року посаду першого заступника начальника УМВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління. Вважає, що Наказ №2239 о/с від 27.10.2014 року порушує його права, чинне законодавство України, Загальну декларацію прав людини від 10 грудня 1948 року, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року, судову практику Європейського Суду з прав людини і не відповідає вимогам Конституції України, що підтверджується висновками Конституційного Суду України, які викладені у рішеннях №20-рп/2004 від 01.12.2004 року та №4-рп/2007 від 18.06.2007 року.

Письмовим клопотанням від 05.03.2015 року позивач просить звернутися до Верховного Суду України в порядку ст.9 КАС України про конституційність положень Закону України "Про очищення влади".

Хмельницька обласна організація професійної спілки працівників внутрішніх справ України у постанові №1-1 від 18.02.2015 року просить порушити клопотання перед Верховним Судом України щодо конституційності Закону України "Про очищення влади".

Згідно із Законом України "Про очищення влади" (далі - Закон N 1682-VII), який набрав чинності з 16 жовтня 2014 року, очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Частиною 2 ст. 1 Закону N 1682-VII визначено, що метою здійснення очищення влади (люстрації) є недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки й оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини. Цією ж частиною встановлено, що люстрація ґрунтується на принципах верховенства права та законності, відкритості, прозорості та публічності, презумпції невинуватості, індивідуальної відповідальності, гарантування права на захист.

Принцип індивідуальної відповідальності підтверджується в частинах 5, 6, 7 ст. 3 Закону N 1682-VII, згідно з якими заборона щодо зайняття певних посад в органах державної влади пов'язується з діями чи бездіяльністю особи, спрямованими на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки, оборони та територіальної цілісності України, що спричинило порушення прав і свобод людини тощо, що встановлено рішенням суду щодо цієї особи, яке набрало законної сили.

У рішенні "Любох проти Польщі" ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. Такими гарантіями передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).

Необхідність доведеності вини кожної особи, яка піддається люстраційним процедурам, європейськими стандартами визначено як один із ключових критеріїв, що стосуються процедури люстрації, на чому наголошує Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у висновку від 14 - 15 грудня 2012 року N CDL-AD(2012)028 щодо "Закону про люстрацію" колишньої югославської республіки Македонія (пункт 7).

При вирішенні цієї справи у суду першої інстанції виникає потреба у врахуванні чи не врахуванні доводів позивача щодо відсутності порушень законодавства України, коли він займав посаду першого заступника начальника управління МВС України в Хмельницькій області - начальника слідчого управління в період з 25 лютого 2010 року по 22 лютого 2014 року, що потребує оцінки з урахуванням принципу індивідуального підходу при виникненні юридичної відповідальності, передбаченого частиною другою статті 61 Конституції України з урахуванням вимог Закону N 1682-VII, на що може дати відповідь Конституційний Суд України.

Згідно з даними офіційного сайту Конституційного Суду України на розгляді колегії суддів перебуває Конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) ч.3 та 6 ст.1, частин 1, 2, 3, 4, 8 ст.3, п.2 ч.5 ст.5, п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади» від 16.09.2014 року № 1682-VII, що є предметом цього судового розгляду і тому суд повинен це враховувати при розгляді цієї справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно 5 ст.9 КАС України, у разі виникнення в суду сумніву під час розгляду справи щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

З урахуванням думки учасників судового розгляду і встановлених обставин, керуючись ст.ст. 9, 156, 160, 165 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Звернутися до Верховного Суду України для вирішення питання про внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності окремих положень Закону України "Про очищення влади", а саме п.4 ч.2 ст.3, ч. 2, 3 ст.1 і п.2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення», положенням ст. 61 Конституції України.

Копії ухвали направити Верховному Суду України (разом з копією позову) і сторонам.

Головуючий суддя судді/підпис/ /підпис/ /підпис/А.І. Петричкович В.К. Блонський І.С. Козачок "Згідно з оригіналом" Суддя А.І. Петричкович