Постанова № 43074730, 11.03.2015, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 924/1420/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Дужич С.П. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

позивача: представник Чорняк М.П.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Дочірнього підприємства "Проскурівм'ясопродукт" на рішення господарського суду Хмельницької області від 08.12.14р. у справі № 924/1420/14 (суддя Смаровоз М.В.)

за позовом Приватного підприємства "Мяспром"

до відповідача Дочірнього підприємства "Проскурівм'ясопродукт"

про стягнення 62729,14 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області у справі №924/1420/14 від 08.12.14р. позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що докази про відмову від прийняття товару, його повернення позивачеві, здійснення коригування податкової звітності, тобто про відмову від прийняття спірного договору до виконання, відповідач суду не надав. Відповідачем здійснено часткову оплату отриманого товару, що також підтверджує погодження ціни товару сторонами. Твердження відповідача про відсутність між сторонами у справі зобов'язальних правовідносин, належних доказів поставки товару, а також про непогодження сторонами ціни щодо вказаних поставок окремих партій товару, спростовуються матеріалами справи. Беручи до уваги встановлені судом факти поставки товару позивачем відповідачеві, зміст позовних вимог вимоги щодо стягнення з відповідача 62729,14 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням ДП "Проскурівм'ясопродукт" своїх зобов'язань щодо оплати останнім товару, отриманого від ПП "Мяспром" згідно з видатковими накладними № 133 від 23.10.2013р., № 135 від 29.10.2013р., реєстраційними свідоцтвами свиней (відомостями переміщення) серії АА № 0244718 від 23.10.2013р., серії АА № 0244720 від 29.10.2013р. є правомірними. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вищевказаної заборгованості не подано.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Дочірнє підприємство "Проскурівм'ясопродукт" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 08.12.14р. у справі 924/1420/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що сторони не передбачали погодження ціни шляхом приймання податкової накладної чи підписання відомості переміщення . Податкові накладні не є належними засобами доказування обставин узгодження сторонами ціни на поставку свиней від 23.10.2013р. та від 29.10.2013р., оскільки належними та допустимими доказами існування таких обставин могли бути лише замовлення, приймальна квитанція чи видаткова накладна. Податкові накладні та відомості переміщення за 23.10.2013р. та 29.10.2013р. виступали лише доказами здійснення позивачем фактичних дій щодо виконання договору, однак суд першої інстанції неправильно застосував правові наслідки таких дій. Також неправильно визначено правовідносини, що склалися між сторонами. Зобов'язальні відносини за договором відсутні, оскільки ціна щодо поставки свиней 23.10.2013р. та 29.10.2013р. не була узгоджена сторонами, яка є істотною умовою, і як наслідок такий договір вважається неукладеним. Однак між сторонами виникли інші правовідносини - щодо набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Хмельницької області від 08.12.14р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Представники відповідача (апелянта) в судове засідання повторно не з'явилися, про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду, а. с. 61).

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представники належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників відповідача.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 08.12.14р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Стаття 174 Господарського кодексу України встановлює, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2011р. між постачальником - приватним підприємством "Мяспром" та покупцем - дочірнім підприємством "Проскурівм'ясопродукт" укладено договір поставки № 1, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати свині (товар) у встановлений договором строк у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, передбачену договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару погоджуються та зазначаються сторонами у замовленні, приймальній квитанції та видатковій накладній на кожну партію товару.

У пунктах 3.1, 3.2. договору вказано, що товар передається по цінах, погоджених сторонами у замовленні, приймальній квитанції та видатковій накладній на кожну партію товару. Оплата здійснюється покупцем безготівковим розрахунком у національній валюті України, згідно з чинним законодавством, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника по факту завантаження товару.

01.01.2013р. між приватним підприємством "Мяспром" (постачальником) та дочірнім підприємством "Проскурівм'ясопродукт" (покупцем) укладено договір поставки № 1/2, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати свині (товар) у встановлений договором строк у власність покупця, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, передбачену договором (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 1.2. договору вид, асортимент, ціна за одиницю товару, кількість, загальна вартість товару погоджуються та зазначаються сторонами у замовленні, приймальній квитанції та видатковій накладній на кожну партію товару.

В пунктах 3.1, 3.2. договору вказано, що товар передається по цінах, погоджених сторонами у замовленні, приймальній квитанції та видатковій накладній на кожну партію товару. Оплата здійснюється покупцем безготівковим розрахунком у національній валюті України, згідно з чинним законодавством, шляхом перерахування 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника.

01.10.2012р. головним бухгалтером дочірнього підприємства "Проскурівм'ясопродукт" та головним бухгалтером приватного підприємства "Мяспром" проведено звіряння взаєморозрахунків станом на 01.10.2012р. та складено акт звіряння розрахунків, де вказано, що заборгованість дочірнього підприємства "Проскурівм'ясопродукт" перед приватним підприємством "Мяспром" станом на 01.10.2012р. складає 8377,43 грн.

Як випливає зі змісту наданих представником позивача засвідчених копій видаткових накладних, довіреностей, податкових накладних, реєстраційних свідоцтв свиней (відомостей переміщення), платіжних доручень, прибуткових касових ордерів за період з 01.10.2012р. по 14.02.2014р., а також відповідно до акту звірки від 27.10.2014р., підписаного з боку ПП "Мяспром", заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар (свині) складає 62729,14 грн.

Як зазначено у видатковій накладній № 133 від 23.10.2013р. (яку відповідач вважає неналежним доказом), приватним підприємством "Мяспром" (постачальником) передано дочірньому підприємству "Проскурівм'ясопродукт" (покупцю) товар, а саме свині, кількістю 25 голів, на загальну суму 58900 грн. на підставі договору купівлі-продажу. Означена накладна у графі: „Від постачальника" підписана з боку приватного підприємства "Мяспром" директором та скріплена печаткою підприємства.

Дочірнім підприємством "Проскурівм'ясопродукт" видана довіреність № 201 від 23.10.2013р. на ім'я водія Почуприна Олександра Михайловича на отримання від ПП "Мяспром" свиней, кількістю 75 голів. У вказаній довіреності міститься підпис керівника та печатка підприємства.

Як вбачається з податкової накладної № 7/2 від 23.10.2013р., ПП "Мяспром" (продавцем) передано ДП "Проскурівм'ясопродукт" (покупцю) на підставі договору поставки № 1/2 від 01.01.2013р. свині в живій вазі, 25 шт., загальною вартістю 58900 грн. Ця податкова накладна скріплена підписом представника ПП "Мяспром" Бойців Н.Б. та печаткою ПП "Мяспром".

Як випливає зі змісту реєстраційного свідоцтва свиней (відомості переміщення) серії АА № 0244718 від 23.10.2013р., 25 свиней 23.10.2013р. переміщено від ПП "Мяспром" до ДП "Проскурівм'ясопродукт". Причиною вибуття свиней в даному свідоцтві зазначено „20", що згідно з Додатком 11 до пункту 5.1 „Положення про ідентифікацію та реєстрацію свиней", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України 31.12.2004р. № 497, означає „Продаж".

Вищеказане свідоцтво скріплено підписами Семак І.І. (директора ПП "Мяспром"), а також Марковського О.В. - директора ДП "Проскурівм'ясопродукт", до якого прибули тварини. Крім того, означене свідоцтво скріплено печатками ПП "Мяспром" та ДП "Проскурівм'ясопродукт".

Як зазначено у видатковій накладній № 135 від 29.10.2013р. (яку відповідач також вважає неналежним доказом), приватним підприємством "Мяспром" (постачальником) передано дочірньому підприємству "Проскурівм'ясопродукт" (покупцю) товар, а саме свині, кількістю 22 голови, на загальну суму 58860 грн. на підставі договору купівлі-продажу. Означена накладна у графі: „Від постачальника" підписана з боку приватного підприємства "Мяспром" директором та скріплена печаткою підприємства.

Дочірнім підприємством "Проскурівм'ясопродукт" видана довіреність № 204 від 29.10.2013р. на ім'я водія Почуприна Олександра Михайловича на отримання від ПП "Мяспром" свиней, кількістю 25 голів. У вказаній довіреності міститься підпис головного бухгалтера, зразок підпису водія та печатка підприємства.

Як вбачається з податкової накладної № 10/2 від 29.10.2013р., ПП "Мяспром" (продавцем) передано ДП "Проскурівм'ясопродукт" (покупцю) на підставі договору поставки № 1/2 від 01.01.2013р. свині в живій вазі, 22 шт., загальною вартістю 55860 грн. Ця податкова накладна скріплена підписом представника ПП "Мяспром" Бойців Н.Б. та печаткою ПП "Мяспром".

Як випливає зі змісту реєстраційного свідоцтва свиней (відомості переміщення) серії АА № 0244720 від 29.10.2013р., 22 свині 29.10.2013р. переміщено від ПП "Мяспром" до ДП "Проскурівм'ясопродукт". Причиною вибуття свиней в даному свідоцтві зазначено „20", що згідно з Додатком 11 до пункту 5.1 „Положення про ідентифікацію та реєстрацію свиней", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України 31.12.2004р. № 497, означає „Продаж".

Вищеказане свідоцтво скріплено підписами Семак І.І. (директора ПП "Мяспром"), а також Марковського О.В. - директора ДП "Проскурівм'ясопродукт", до якого прибули тварини. Крім того, означене свідоцтво скріплено печатками ПП "Мяспром" та ДП "Проскурівм'ясопродукт".

В матеріалах справи також наявні копії: акту звірки взаємних розрахунків (станом на 31.08.2014р.), реєстрів видаткових накладних та платіжних доручень за період з 01.10.2012р. по 11.08.2014р. тощо.

Таким чином на момент звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права заборгованість відповідача за поставлений товар (свині у живій вазі) становила 62729,14 грн.

Подаючи до господарського суду Хмельницької області позов, позивач також просив стягнути 9034,60грн. - пені; 1639,92грн. - 3% річних; 8010,52грн. - суму інфляційних втрат, а всього 81414.18грн.

Під час розгляду справи позивач зменшив розмір суми позову до 79487,84грн., яка складається із сум: 62729,14грн. - основного боргу; 1887,03грн. - 3% річних; 10662,80грн. суми інфляційних втрат; 4208,87грн. - пені (а.с.6-7, т.4).

А заявою, поданою до суду 04.12.14р. (а.с.21, т.4), позивач зменшив суму позову до 62729,14грн. - суми основного боргу.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору. Крім того, відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як передбачено ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом відзначається, що незважаючи на неналежне документальне оформлення видаткових накладних № 133 від 23.10.2013р., № 135 від 29.10.2013р. (відсутні на означених накладних підписи уповноваженої особи відповідача та відтиск печатки (а.с.203-204, т.2), а також відповідних довіреностей, факти поставок товару 23.10.2013р. (25 свиней на суму 58900 грн.) та 29.10.2013р. (22 свині на суму 55860грн.) підтверджуються наявними матеріалами справи (при цьому, неналежне документальне оформлення довіреностей на отримання товару 23.10.2013р. та 29.10.2013р. не спростовує факту отримання товару, оскільки довіреність передається продавцеві саме в момент отримання товару).

Зокрема, судом встановлено, що, відповідно до Закону України «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин», Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр тварин" №578 від 25.09.2012р. (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2012 р. за N 1713/22025), Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 31 грудня 2004 року N 497 «Про запровадження ідентифікації та реєстрації свиней» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2005р. за N 103/10383), підприємство позивача під час переміщення тварин (свиней) складає ВІДОМІСТЬ ПЕРЕМІЩЕННЯ.

Як вбачається зі змісту реєстраційного свідоцтва свиней (відомості переміщення) серії АА № 0244718 від 23.10.2013р., 25 свиней 23.10.2013р. переміщено від ПП "Мяспром" до ДП "Проскурівм'ясопродукт". Також, зі змісту реєстраційного свідоцтва свиней (відомості переміщення) серії АА № 0244720 від 29.10.2013р. вбачається, що 22 свині 29.10.2013р. переміщено від ПП "Мяспром" до ДП "Проскурівм'ясопродукт". Причиною вибуття свиней в означених свідоцтвах (відомостях переміщення) зазначено „20", що згідно з Додатком 11 до пункту 5.1 „Положення про ідентифікацію та реєстрацію свиней", затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України 31.12.2004р. № 497, означає „Продаж". При цьому, вищеказані свідоцтва скріплено підписами Семак І.І. (директора ПП "Мяспром"), а також Марковського О.В. - директора ДП "Проскурівм'ясопродукт", яким отримано тварини. Крім того, означені свідоцтва скріплено печатками ПП "Мяспром" та ДП "Проскурівм'ясопродукт".

Таким чином, підписавши реєстраційні свідоцтва свиней (відомості переміщення) серії АА № 0244718 від 23.10.2013р., серії АА № 0244720 від 29.10.2013р., керівником відповідача підтверджено факт отримання 25 свиней 23.10.2013р. та 22 свиней 29.10.2013р.

Більше того, оскільки причиною вибуття свиней в свідоцтвах (відомостях переміщення) від 23.10.2013р. та від 29.10.2013р. зазначено „Продаж", директор ДП "Проскурівм'ясопродукт" підписанням означених реєстраційних свідоцтв свиней (відомостей переміщення) письмово підтвердив також і правову підставу отримання товару - договір купівлі-продажу, який згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає сплату певної грошової суми за отриманий товар. Грошові ж суми, що підлягали оплаті (58900 грн. та 55860 грн.), було визначено у податкових накладних (від 23.10.2013р. та 29.10.2013р. відповідно), що містять посилання на договір поставки та які згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України продавець товарів зобов'язаний надати покупцю при здійсненні операцій з постачання товарів. При цьому, відповідачем не заперечувалось отримання від продавця податкових накладних за спірними видатковими накладними та включення даних операцій до податкової звітності у зазначений період, що доводить факт здійснення господарських операцій з отримання товару.

Водночас, докази про відмову від прийняття товару, його повернення позивачеві, здійснення коригування податкової звітності (сум ПДВ), тобто про відмову від прийняття спірного договору до виконання, відповідач суду не надав.

Більше того, 29.10.2013р. та 14.04.2014р. відповідачем здійснено часткову оплату отриманого 23.10.2013р. товару, що також підтверджує погодження ціни товару сторонами.

Відтак, твердження відповідача про відсутність між сторонами у справі зобов'язальних правовідносин, належних доказів поставки товару 23.10.2013р. та від 29.10.2013р., а також про непогодження сторонами ціни щодо вказаних поставок окремих партій товару від 23.10.2013р. та від 29.10.2013р., спростовуються вищенаведеним.

Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти (в тому числі факти поставки товару позивачем відповідачеві), зміст позовних вимог, суд вважає правомірними вимоги щодо стягнення з відповідача 62729,14 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням ДП "Проскурівм'ясопродукт" своїх зобов'язань щодо оплати останнім товару, отриманого від ПП "Мяспром" згідно з видатковими накладними № 133 від 23.10.2013р., № 135 від 29.10.2013р., реєстраційними свідоцтвами свиней (відомостями переміщення) серії АА № 0244718 від 23.10.2013р., серії АА № 0244720 від 29.10.2013р. Відповідачем доказів на підтвердження добровільного погашення вищевказаної заборгованості не подано.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Проскурівм'ясопродукт" від 24.12.14р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 08 грудня 2014 року у справі №924/1420/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №924/1420/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Крейбух О.Г.