Рішення № 43074408, 10.03.2015, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 р. Справа № 909/135/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А.., при секретарі судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Публічного акціонерного товариства

"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",

вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001;

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго",

вул. Б.Хмельницького, 59 А, м.Івано-Франківськ,76007;

про: стягнення заборгованості в сумі 54097,72грн., з яких пеня - 43552,19грн, інфляційні збитки - 1835,10грн та 3% річних - 8710,43грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Сидоренко А.С.( довіреність №14-100 від 18.04.14) - представник;

Від відповідача: Нищей Н.Ю. ( довіреність №164-2/14 від 19.06.14)-представник;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "НАК "Нафтогаз України", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", заборгованість в сумі 54097,72грн., з яких пеня - 43552,19грн, інфляційні збитки - 1835,10грн та 3% річних - 8710,43грн

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору купівлі-продажу природного газу № 13/2635-БО-15 від 28.12.2012р., на виконання умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, природний газ на загальну суму 31212257, 15грн в обсязі 6695,415 тис.куб м ., що підтверджують акти - приймання передачі природного газу

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині вчасного здійснення розрахунків за спожитий природний газ, внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 54097,72грн., а саме відповідно п. 7.2. Договору, згідно до якого, за порушення строків оплати спожитого природного газу, у відповідача в наявності зобов"язання сплатити 43552,19грн. пені;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі якої, відповідачу нараховано 1835,10грн. - інфляційних втрат, 8710,43грн. - 3% річних;

- приписи ст.ст. 525, 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні просить суд відмовити у задоволенні позову в частині стягнення інфляції в сумі 1835,10грн та 3% річних в сумі 8710,43грн. Крім того , відповідач просить суд зменшити розмір пені. В судовому засіданні представник відповідача при визначенні розміру зменшення пені. покладається на розсуд суду. Відповідач свої заперечення зазначив у відзиві на позов №50-2/15 від 10.03.2015року. Виникнення заборгованості обґрунтовує вкрай складним фінансовим становищем та збитковістю підприємства, що зумовлена наявністю значної дебіторської заборгованості, через низький рівень розрахунків населення та бюджетних установ за теплову енергію, що виробляється ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, зважаючи на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (Продавець/позивач) та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (Покупець/відповідач) укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 13/2635-БО-15 від 28.12.2012р.

Згідно п. п. 1.1.,1.2. Договору, Продавець зобов"язується передати у власність Покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а Покупець зобов"язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору. Газ, що продається за цим Договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Відповідно до п.5.2.Договору, ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 3509,00грн..

Приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов"язується надати Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірника акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов"язується повернути Покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригінала акта, підписаного уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п. п. 3.3.,3.4. Договору).

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Дослідженням обставин справи судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, природний газ на загальну суму 31212257,15грн. Відповідачем було повністю сплачено основний борг за спожитий природний газ на загальну суму 31212257,15грн, що підтверджується довідкою про операції та довідкою про сальдо, однак платежі здійснювались не завжди своечасно, з порушенням умов п.1.1 та п.6.1 Договору.

Приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем п. 6.1. Договору, він у безспірному порядку зобов"язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, враховуючи викладені правові норми та п. 7.2. Договору позивачем

нараховано відповідачу пеню - 43552,19грн, інфляційні збитки - 1835,10грн та 3% річних -

8710,43грн.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

Договір купівлі-продажу природного газу №13/2635-БО-15 від 28.12.2012р.р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України). У відповідності до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав належним чином свої зобов"язання (порушив строки оплати), які випливають з Договору та Закону, то вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 54097,72грн. підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем п. 6.1. Договору, він у безспірному порядку зобов"язується сплатити Продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Таким чином, враховуючи викладені правові норми та п. 7.2. Договору позивачем нараховано відповідачу пеня - 43552,19грн, інфляційні збитки - 1835,10грн та 3% річних - 8710,43грн.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем інфляційних втрат , пені та встановлено, що позивачем невірно визначено кінцевий період ( по 17.05.2013р включно) для їх нарахування. Враховуючи те, що відповідач рорахувався з позивачем за поставлений газ 17.05.2013року, суд вважає що розрахунковим періодом для обчислення пені та 3% річних в травні 2013року є період з 14.05.2013 по 16.05.2013року. За період з 14.05.2013року по 16.05.2013року підлягає до стягнення пеня в розмірі 1508,30грн. За період з 14.05.2013року по 16.05.2013року підлягають до стягнення річні в розмірі 301,66грн. (розрахунок в матеріалах справи)

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1835,10грн., які нараховані за період травень 2013р. Як зазначено вище, відповідач провів розрахунок 17.05.2013року. Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні даної вимоги з наступних підстав.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) -це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце протягом повного календарного місяця, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Така ж сама позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 15.09.2010 р. у справі № 11/14-10, від 24.11.2010р. у справі № 21/108-10.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Щодо заявленого відповідачем клопотання , в якому відповідач просить суд зменшити розмір пені , суд зазначає наступне.

В підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Разом з тим, об"єктивно оцінивши вимогу позивача про стягнення з відповідача пені, загальна сума якої, згідно здійсненого судом перерахунку, складає 42043,88грн., враховуючи клопотання відповідача про зменшення суми пені відповідача, в якому не зазначено на який саме відсоток слід зменшити пеню, суд приходить до висновку про задоволення клопотання та зменшує розмір пені на 10%, виходячи з наступного.

Норми п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, надають право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Аналогічне положення міститься і в ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України.

Врахувавши особливість виробничо-господарського характеру діяльності відповідача - природний газ, що поставляється позивачем, за укладеним Договором №13/2635-БО-15 від 28.12.2012р., використовується відповідачем, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та бюджетними установами, які своєчасно не здійснюють розрахунки за надані відповідачем послуги ( дебіторська заборгованість за надані послуги з теплопостачання становить відповідно до поданого Звіту про нарахування та оплату за спожиту теплоенергію і інші види діяльності за січень 2015року - 86347702,92грн.), вкрай важкий фінансовий стан та збитковість підприємства, що заслуговує на увагу, зважаючи на те, що розмір нарахованої позивачем пені є надмірно великим, а сплата неустойки зачепить не лише майнові інтереси відповідача, а й інтереси населення та бюджетних установ, зокрема, щодо можливості постачання їм теплової енергії, а також те, що порушення відповідачем зобов"язання не потягло за собою значних збитків для позивача, суд вважає за можливе, зменшити розмір нарахованої пені на 10% та стягнути з відповідача 39196,97грн. - пені.

Судові витрати, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, судом взято до уваги п.4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р., згідно якого, у разі коли господарський суд на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов"язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягає заборгованість в сумі 50452,65грн, з яких пені - 39196,97грн, 3% річних - 8408,77грн.

В частині стягнення 1508,31грн. - пені, 301,66грн. - 3% річних та інфляційних збитківв розмірі 1835,10грн. - відмовити.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 252, 253, 254, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 625, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до відповідача ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" про стягнення заборгованості в сумі 54097,72грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул. Б.Хмельницького, 59 А, м.Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул.Б.Хмельницького, 6, м.Київ, 01001 (ідентифікаційний код 20077720) 39196,97грн. (тридцять дев"ять тисяч сто дев"яносто шість грн.97коп.) пені , 8408,77грн. (вісім тисяч чотиреста вісім грн. 77коп) - 3% річних та 1704,59грн. (одна тисяча сімсот чотири грн. 59коп.) судового збору. Видати наказ.

В частині стягнення з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго", вул.Б.Хмельницького, 59 А, м.Івано-Франківськ, 76007 (ідентифікаційний код 03346058) 5863,53грн. - пені, 301,66грн. - 3% річних та інфляційних збитків в розмірі 1835,10грн.- відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.03.2015

Суддя Шкіндер П.А.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

13.03.2015______Бандурка В.Ю.