Ухвала суду № 43074236, 05.03.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

05 березня 2015 рокусправа № 804/3553/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

секретар судового засідання: Троянов А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега СК" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 804/3553/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега СК" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Омега СК" (далі за текстом - ТОВ „Омега СК") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі за текстом - ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0001062204 від 11.11.2013 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ „Омега СК" зареєстроване як юридична особа 21.01.2010р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, ж/м Тополя-3, буд.51 корп.1, кв.5, перебуває на обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, копією довідки статистики від 19.12.2012р. та даними, наведеними у акті.

01.10.2013 року ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від позивача було отримано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013р. № 9061205839 разом з додатком 5 - „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" (Д5)-(а.с.9-23).

ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 16.10.2013р. на підставі ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013р. поданого у жовтні 2013р.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 16.10.2013р. №778/22-4-16/36960432, відповідно до висновків якого порушено п.198.6 ст.198 ПК України, а саме: формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних з датою виписки понад 365 днів - за липень 2012р. на суму ПДВ 18174,71 грн. по контрагенту позивача - ФОП ОСОБА_1 в результаті чого завищено позивачем суму податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 18174,71 грн.

На підставі зазначеного актп перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми „Р" №0001062204 від 11.11.2013 року, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 22718,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 18175 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4543,75 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення, рішенням Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.02.2014р. скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0001062204 від 11.11.2013р. без змін.

Позивач оспорює зазначене податкове повідомлення-рішення посилаючись на те, що податкової накладної з датою виписки - липень 2012р. не існує, а бухгалтером позивача при формування уточнюючого розрахунку була допущена технічна помилка при зазначенні виписки податкової накладної за № 106 від 07.12.2012р., яка була виписана контрагентом позивача - ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №30-Т/12, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних за квитанцією № 1 у грудні 2012р., а тому вважає, що правомірно сформував суму податкового кредиту з податку на додану вартість у періоді, що не перевищував 365 днів згідно до вимог п.198.6 ст.198 ПК України.

Згідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах ( з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначений загальний строк давності протягом якого можливо визначення грошових зобов'язань та внесення уточнень у подану податкову звітність - 1095 днів.

З огляду на викладене, платнику податків надано право з урахуванням строків давності, визначених ст.102 ПК України, тобто у межах 1095 днів надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації у разі, якщо платником податків у майбутніх податкових періодах самостійно виявлені помилки, що містяться у раніше поданій податковій декларації.

Судом встановлено, що 01.10.2013 року позивачем було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2013р. № 9061205839 разом з додатком 5 - „Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" (Д5) у якому позивачем у відповідності до вимог п.198.6ст.198 ПК України було включено до податкового кредиту податкову накладну за липень 2012р. на суму ПДВ 18174,71 грн.

Таким чином, позивач, подаючи уточнюючий розрахунок з квітень 2013р. у жовтні 2013р., фактично жодних виправлень у показники раніше поданої податкової декларації з ПДВ за квітень 2013р. не вносив, податкова накладна за липень 2012р. не включалась позивачем до податкової декларації за квітень 2013р.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірнго висновку, що позивачем було надано уточнюючий розрахунок за квітень 2013р. у жовтні 2013р. з порушенням п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, оскільки жодних виправлень у показники раніше поданої податкової звітності за квітень 2013р. позивачем не вносилось.

В той же час, як свідчить зміст акту камеральної перевірки від 16.10.2013р. підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення було порушення позивачем п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, а саме: формування податкового кредиту за рахунок податкової накладної за липень 2012р. на суму ПДВ 18174,71 грн. з датою виписки понад 365 днів.

Відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Отже, позивач з урахуванням абз.3 п.198.8 ст.198 Податкового кодексу України мав право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковою накладною за липень 2012р. протягом 365 днів з дати складання податкової накладної, тобто до липня 2013р.

При цьому, абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України надає право позивачеві саме на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість шляхом відображення такої податкової накладної у наступних звітних періодах протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Так, у разі не включення до податкового кредиту податкової накладної до звітного періоду (липня 2012р.), позивач мав право включити податкову накладну за липень 2012р. до наступних податкових періодів шляхом відображення сум податкового кредиту з ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ з серпня 2012р. по липень 2013р.

Судом встановлено, що позивачем було включено податкову накладну за липень 2012р. шляхом подання уточнюючого розрахунку згідно до вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України, які не регулюють питання права віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість протягом 365 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними, ( або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Судом встановлено, що податкова накладна за липень 2012р.,яка була включена до уточнюючого розрахунку за квітень 2013р., поданого у жовтні 2013р., не виписувалась контрагентом позивача - ФОП ОСОБА_1, у зв'язку з чим відсутня у позивача, що підтверджено представником позивача у ході судового розгляду справи.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відсутності податкової накладної за липень 2012р. зареєстрованої в ЄРПН, позивач не мав права включати вказану податкову накладну за липень 2012р. до податкової звітності за квітень 2013р.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, і частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, позивачем під час судового розгляду справи не було доведено правомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за податковою накладною за липень 2012р. шляхом подання у жовтні 2013р. уточнюючого розрахунку за квітень 2013р. у спосіб, визначений п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України з урахуванням вище встановлених обставин та норм вищенаведеного чинного податкового законодавства.

Крім того, судом першої інстанції обгрнтовано не прийнято до уваги посилання позивача щодо допущення технічної помилки у зазначенні дати виписки податкової накладної - 07.2012р. замість - 12.2012р. з огляду на те, що податкова накладна №106 від 07.12.2012р., на яку позивач посилається у позові та у судовому засіданні, була прийнята податковою інспекцією від позивача - 13.12.2012р., що підтверджується копією відповідної квитанції № 1. Тобто, податкова накладна №106 від 07.12.2012р. була включена до податкової звітності позивача за грудень 2012р., а тому допущення будь-яких технічних помилок в уточнюючому розрахунку за квітень 2013р. у датах податкової накладної № 106 від 07.12.2012р., а саме: зазначення - 07.2012р., замість - 12.2012р. є безпідставними, оскільки вказаний уточнюючий розрахунок не стосується показників податкової звітності сум ПДВ грудня 2012р., що не спростовано позивачем будь-якими належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Омега СК" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2014 року у справі № 804/3553/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров