ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.03.2015 р. Справа № 914/466/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Мак Л.Б, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергобуд", м.Дубляни, Жовківський район, Львівська область
про стягнення 11 480,15 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Шмотолоха О.П. - головний спеціаліст відділу правового забезпечення роботи виконавчих органів ЛМР юридичного управління ЛМР (довіреність №23-111 від 12.09.2014р.);
від відповідача: Якимів Н.В. - представник (довіреність б/н від 02.03.2015р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Департаментом економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" про стягнення 11 480,15 грн.
Ухвалою суду від 13.02.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 23.02.2015р.
Ухвалою суду від 23.02.2015р. розгляд справи відкладено на 11.03.2015р., з підстав наведених в даній ухвалі.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.
Представником відповідача подано клопотання (вх.№10182/15 від 11.03.2015р.), яким він просить долучити до матеріалів справи наступні документи: копію виписки №107886 з Єдиного державного реєстру на відповідача; копію листа №82 від 30.09.2014р. з повідомленням про вручення; копію декларації про початок виконання будівельних робіт; копію листа №1013-6-387 від 18.02.2015р. про повернення на доопрацювання декларації про готовність об'єкта до експлуатації; копію декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Письмовий нормативно та документально обґрунтований відзив на позов відповідачем не надано. Представник відповідача в судовому засіданні проти заборгованості не заперечив, однак просив відстрочити сплату боргу до введення об'єкта в експлуатацію.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, -
встановив:
30.05.2014р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" (надалі - замовник) було укладено договір №168 про пайову участь (надалі - договір), за умовами якого замовник зобов'язувався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і у порядку, передбаченому цим договором.
Згідно п.1.2. договору адреса і вид об'єкта містобудування, будівництво якого здійснює замовник: м.Львів, вул.Ковельська, 109 (Личаківський район).
Відповідно до п.2.2. договору замовник зобов'язувався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі одинадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень 15 копійок (11 480,15 грн.) - розрахунковий рахунок №31511921700002; код платежу 24170000 в ГУДКУ у Львівській області; МФО 825014, код ЄДРПОУ 38008294; отримувач: міський бюджет м.Львова: 11 480,15 грн. по 15 вересня 2014р. (але не пізніше дати введення об'єкта в експлуатацію).
Відповідно до п.3. договору сторони несуть відповідальність за виконання взятих на себе за цим договором зобов'язань у порядку та на умовах, встановлених чинним законодавством України.
Відповідач порушив свої зобов'язання згідно договору, пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі 11 480,15 грн., у строки передбачені договором, не сплатив.
Відтак, позивач просить стягнути з відповідача 11 480,15 грн. заборгованості за договором про пайову участь №168 від 30.05.2014р.
При прийнятті рішення суд виходить із наступного:
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір про пайову участь був укладений між сторонами відповідно до Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва". Вказаний Закон було прийнято з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи. Цей Закон спрямований на подолання кризових явищ у будівельній галузі та регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з будівництвом житла.
Згідно ч.1-ч.3 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. із змінами та доповненнями, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторони у п.2.2. договору погодили, що відповідач сплачує пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі одинадцять тисяч чотириста вісімдесят гривень 15 копійок (11 480,15 грн.) по 15 вересня 2014р. (але не пізніше дати введення об'єкта в експлуатацію).
Позивач надіслав відповідачу лист від 18.09.2014р. №23-вих-923, в якому звертав увагу на порушення термінів перерахування коштів за договором про пайову участь від 30.05.2014р. №168.
Відповідач звертався до позивача з листом від 30.09.2014р. вих.№82, в якому зазначав, що будівельні роботи передбачені проектом ще тривають, отже у відповідача немає заборгованості згідно договору про пайову участь №168 від 30.05.2014р. Водночас, у цьому ж листі було вказано про те, що відповідач зобов"язується здійснити оплату не пізніше дати введення об"єкта в експлуатацію.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 11 480,15 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Усно заявлене представником відповідача клопотання про відстрочку сплати боргу до прийняття об"єкта в експлуатацію до задоволення не підлягає, оскільки відповідачем не наведено обставин, якими обґрунтовано таке клопотання, а також всупереч ст.33 ГПК України не подано належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №77 від 05.02.2015р. - 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 11, 526, 530, 611, 612, 627, 629 ЦК України, ст.ст.174, 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116, 187 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ергобуд" (80381, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни, вул.Інститутська, 3/4; код ЄДРПОУ 30569736) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок, 1, код ЄДРПОУ 34814859) 11 480,15 грн. заборгованості зі сплати пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова та 1 827,00 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Повний текст рішення
складено 13.03.2015р.
Суддя Сухович Ю.О.
Судове рішення № 43074015, Господарський суд Львівської області було прийнято 11.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/466/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: