ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
УХВАЛА
02 березня 2015 року Справа № 915/82/15
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі Мавродій Г.В.,
за участю представників сторін:
від кредитора: Кириленко Л.П.- довіреність № 4745/9/14-04-10-009 від 18.11.2014 р.,
від боржника: не з'явився,
у судовому засіданні присутній арбітражний керуючий Пляка С.В. (свідоцтво № 465 від 15.03.2013 р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву
кредитора: Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, ідентифікаційний код 38694709)
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ" (54010, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, буд. 3/4, ідентифікаційний код 13863642)
про порушення справи про банкрутство
В С Т А Н О В И В:
27.01.2015 р. від кредитора - Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) до господарського суду Миколаївської області надійшла заява про порушення справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ" (далі - ТОВ "РАНГ") у зв'язку з неспроможністю боржника своєчасно погасити кредиторську заборгованість в сумі 22 819 488,29 грн., посилаючись на положення ст. ст. 10, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).
Автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення розпорядника майна на запит суду у порядку, визначеному п. 4.6. Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справі про банкрутство, затвердженого Постановою Пленуму Вищого господарського суду від 16.01.2013 р. № 1, погодженою Міністерством юстиції листом від 15.01.2013 р. № 13.2-20/120, визначено кандидатуру арбітражного керуючого Ратушного Андрія Івановича (далі - Ратушний А.І.) (свідоцтво № 88 від 08.02.2013 р.).
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 31.01.2015 р. вказану заяву прийнято до розгляду, підготовче засідання для розгляду заяви призначено на 12.02.2015 р., зобов'язано надати до канцелярії господарського суду не пізніше ніж за три дні до судового засідання кредитора: належні докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів (лист з описом вкладення у відповідності до ст. 56 ГПК України); довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно кредитора станом на дату подання заяви до суду; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно боржника станом на дату подання заяви до суду; відомості щодо здійснення авансування грошової винагороди арбітражного керуючого згідно вимог ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство; належним чином завірену копію постанови Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження ВП № 39836260; виконавчі листи, видані на виконання постанов Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 814/3996/13-а від 14.10.2013 р., у справі № 814/735/14 від 12.05.2014 р., у справі № 814/3462/14 від 03.12.2014 р., а також відомості та письмові докази щодо пред'явлення зазначених виконавчих документів до примусового виконання органами Державної виконавчої служби України; боржника: статутні документи; відзив, який повинен містити: наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника; загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов'язаннями, що передбачають виплату грошей, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику у зберігачів, депозитаріїв, утримувачів, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов'язаної із державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за їх наявності); довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; докази направлення відзиву заявнику; арбітражного керуючого - Ратушного А.І. відповідно до ст. 114 Закону про банкрутство заяву на участь у даній справі з відомостями про арбітражного керуючого згідно положень Розділу VIII Закону про банкрутство та документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю (належним чином засвідчені копії: Свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), диплома (ів) про освіту; відомості щодо досвіду та показників роботи у попередніх справах; кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий в теперішній час).
12.02.2015 р. кредитором, на виконання вимог ухвали суду від 31.01.2015 р., було подано до суду письмові пояснення № 185/9/14-04-10-009 від 11.02.2015 р. разом із деякими витребуваними судом документами.
Ухвалою суду від 12.02.2015 р. підготовче засідання відкладено на 02.03.2015 р. у зв'язку з невиконанням боржником та арбітражним керуючим Ратушним А.І. вимог ухвали суду від 31.01.2015 р., ненаданням заявником усіх витребуваних судом документів, а також відсутністю доказів повідомлення боржника про час та місце проведення підготовчого засідання.
26.02.2015 р., на виконання вимог ухвал від 31.01.2015 р. та від 12.02.2015 р., заявником надано суду витребувані документи.
02.03.2015 р. у судове засідання з'явилася представник ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва - Кириленко Л.П., яка просила суд порушити провадження у справі про банкрутство ТОВ "РАНГ".
Боржник вимоги ухвал суду від 31.01.2015 р. та від 12.02.2015 р. не виконав, відзиву на заяву кредитора та інших документів не надав.
Ухвали суду від 31.01.2015 р. і від 12.02.2015 р. та конверти, в яких вони направлялась на адресу боржника разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, повернуто відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а. с. 132-134, 154-157).
Відповідно до абз. 3 пп. 3.9.1 пп. 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами), в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, боржник вважається повідомленим про час і місце проведення підготовчого засідання.
Згідно положень ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.
Розглянувши у підготовчому засіданні матеріали заяви кредитора про порушення провадження у справі про банкрутство, заслухавши пояснення представника кредитора, дослідивши та оцінивши розрахунок податкової заборгованості (а. с. 8-9) та усі додані до заяви докази (а. с. 12-50) за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Згідно ч. 2 ст. 10 Закону про банкрутство право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону про банкрутство заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 16 Закону про банкрутство, суд здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясовує наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.
Враховуючи положення ч. 3 ст. 7 Закону про банкрутство, категорію боржника, вид його діяльності та наявність у нього майна, господарський суд застосовує загальний порядок провадження у цій справі про банкрутство.
ТОВ "РАНГ" зареєстровано 16.06.1992 р., ідентифікаційний код 13863642, місцезнаходження: 54010, Миколаївська обл., місто Миколаїв, Заводський район, вулиця 7-а Поперечна, будинок 3/4, керівник - Кочубей Олексій Вячеславович.
Загальна сума податкової заборгованості боржника перед кредитором становить 22 819 488,29 грн. (з яких 19 388 827,38 грн. - податкові зобов'язання, 972 625,91 грн. - штрафні санкції, 2 458 035,00 грн. - пеня), що підтверджується розрахунком податкової заборгованості (а. с. 8-9) та доданими до заяви доказами (а. с. 12-50).
У судовому засіданні господарським судом з'ясовано наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, перевірено обґрунтованість вимог заявника, їх безспірність та вжиття ним заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Станом на 27.01.2015 р. (дата звернення кредитора з заявою про порушення справи про банкрутство) сума у триста мінімальних розмірів заробітної плати, яка визначена у розмірі 1 218 грн. згідно ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", складає 365 400,00 грн.
Судом встановлена наявність безспірної кредиторської заборгованості в сумі 8 513 337,29 грн. (що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати), яка є такою, що не потребує доказування і не задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для її погашення строку, яка підтверджується судовими рішеннями, що набрали законної сили, постановами про відкриття виконавчого провадження та іншими належними доказами, які містяться в матеріалах заяви (а. с. 12-28).
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Грошовим зобов'язанням, за положенням цієї ж статті є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.
Перевіривши обґрунтованість вимог заявника, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, враховуючи, що вимоги не забезпечені повністю заставою майна боржника, суд вважає за необхідне визнати вимоги заявника до боржника в загальній сумі 22 819 488,29 грн.
Таким чином, суд встановив наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, передбачених ст. ст. 10, 16, 19, 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна із встановленням розміру оплати його послуг та джерел сплати.
Відповідно до ст. 19 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах;
забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;
не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;
зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;
не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.
Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).
Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п'ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.
Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про банкрутство.
Згідно ст. 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.
Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном.
Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала.
Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п'ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.
Розпорядник майна зобов'язаний:
розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;
вести реєстр вимог кредиторів;
повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;
вживати заходів для захисту майна боржника;
аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;
виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;
скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;
надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство;
надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;
не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;
брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;
виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.
Розпорядник майна несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.
Повноваження розпорядника майна припиняються з дня припинення провадження у справі про банкрутство, а також у разі затвердження господарським судом мирової угоди, призначення керуючого санацією або ліквідатора, якщо інше не передбачено цим Законом.
Після призначення розпорядника майна і до припинення процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права без згоди розпорядника майна приймати рішення про:
реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;
створення філій та представництв;
виплату дивідендів;
проведення боржником емісії цінних паперів;
вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника.
Рішення про участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб приймається органами управління боржника за згодою розпорядника майна.
Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо:
відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;
одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).
Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів (договорів), укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Законом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном стосовно зміни організаційно-правової форми боржника.
Розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
Призначення розпорядника майна не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.
Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені в разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства.
Що стосується кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна у даній справі, то суд зазначає таке.
06.02.2015 р. від арбітражного керуючого Балєва Валентина Петровича до господарського суду Миколаївської області надійшла заява № 01-21/57 від 06.02.2015 р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
10.02.2015 р. від арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни до господарського суду Миколаївської області надійшла заява б/н від 03.02.2015 р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
10.02.2015 р. від арбітражного керуючого Бєлоусова Ігоря Валентиновича до господарського суду Миколаївської області надійшла заява № 02-01/01 від 03.02.2015 р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
12.02.2015 р. о 15 год. 10 хв. (після закінчення судового засідання), на виконання вимог ухвали господарського суду Миколаївської області від 31.01.2015 р., від арбітражного керуючого Ратушного А.І. до господарського суду Миколаївської області надійшла заява за вих. № 02-01/01 від 11.02.2015 р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
17.02.2015 р., на виконання вимог ухвали господарського суду Миколаївської області від 12.02.2015 р., від арбітражного керуючого Ратушного А.І. до господарського суду Миколаївської області надійшла заява за вих. № 02-01/02 від 16.02.2015 р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
25.02.2015 р. від арбітражного керуючого Пляки Сергія Валерійовича до господарського суду Миколаївської області надійшла заява № 02-01/14 від 25.02.2015 р. на участь у даній справі з доданими до неї документами.
У ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядникам майна, керуючого санацією, ліквідатора) України.
Відповідно до п. 1.4 Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, затвердженого Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р. № 1 (далі - Положення) метою функціонування автоматизованої системи є, зокрема, об'єктивний та неупереджений відбір кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, далі - арбітражний керуючий) у справі про банкрутство з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (далі - Реєстр) та зареєстрованих в автоматизованій системі.
Згідно з п. 1.5 згаданого Положення відбір кандидатів арбітражних керуючих для їх призначення господарським судом у справах про банкрутство здійснюється автоматизованою системою з додержанням принципів черговості, вірогідності, рівної кількості справ про банкрутство, з урахуванням навантаження кожного арбітражного керуючого та коефіцієнту складності справ, спеціалізації, територіальності, особливостей провадження у справах про банкрутство окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, а також вимог законодавства про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Абзацом 3 ст. 114 Закону про банкрутство встановлено, що під час прийняття заяви про порушення справи про банкрутство суд в ухвалі зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) надати заяву на участь у даній справі.
Водночас, абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство передбачено, що у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна в цій справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
З правового аналізу вищевказаних норм вбачається, що Законом про банкрутство встановлений єдиний порядок дій суду при призначенні арбітражного керуючого у якості розпорядника майна, а саме - із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядникам майна, керуючого санацією, ліквідатора) України та зобов'язанням визначеного системою арбітражного керуючого надати заяву на участь у справі. І лише у разі ненадходження від визначеного системою арбітражного керуючого заяви на участь у справі, суд розглядає та призначає розпорядником майна іншого арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.
При цьому, ані Законом про банкрутство, ані Положенням не передбачено способу самостійного подання заяв арбітражними керуючими з проханням призначити їх у справі про банкрутство в якості арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).
Таким чином, приймаючи до уваги вищезазначене, для забезпечення основної мети створення та функціонування автоматизованої системи, об'єктивності та неупередженості відбору кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого, суд не вбачає законних підстав для розгляду заяв арбітражних керуючих (які не були визначені судом із застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядникам майна, керуючого санацією, ліквідатора) України), що надійшли до господарського суду в інший, не встановлений ч. ч. 3, 4 ст. 114 Закону про банкрутство, спосіб.
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражний керуючий Ратушний А.І. на даний час здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 88 від 08.02.2013 р.
Ратушний А.І. має повну вищу освіту (освітній ступінь спеціаліста) за спеціальністю "Правознавство", кваліфікацію юриста, що підтверджується дипломом Одеської національної юридичної академії СК № 25656958 від 30.06.2004 р.
Кваліфікацію арбітражного керуючого Ратушний А.І. отримав 29.01.2010 р., про що свідчить Свідоцтво Південного регіонального інформаційно-навчального центру з питань банкрутства Міністерства економіки України арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 379.
Відповідальність арбітражного керуючого Ратушного А.І. застрахована договором із ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" від 03.10.2014 р. № 3122902 відповідно до вимог ст. 110 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
З 26.09.2014 р. по 28.09.2014 р. пройшов підвищення кваліфікації, що підтверджується відповідним Свідоцтвом Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції Міністерства юстиції України № 575 від 28.09.2014 р.
Арбітражний керуючий Ратушний А.І. не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредитора в цій справі у розумінні ст. 1, ч. 2 ст. 114 Закону про банкрутство; не здійснював раніше управління цим боржником - юридичною особою; не має конфлікту інтересів; судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має.
За час провадження діяльності арбітражного керуючого виконував повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, ліквідатора) у 22 справах про банкрутство, у яких було задоволено вимоги кредиторів на загальну суму 6 565 788,58 грн.
Станом на 12.02.2015 р. участі в інших справах про банкрутство не бере, має організаційно-технічні можливості виконувати функції арбітражного керуючого, зокрема: офісне приміщення, оргтехніку, засоби зв'язку та транспортний засіб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 115 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Розглянувши заяву арбітражного керуючого Ратушного А.І., суд дійшов висновку про здатність останнього належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки розпорядника майна, враховуючи відповідність кандидатури арбітражного керуючого Ратушного А.І. вимогам ст. ст. 97, 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд призначає його розпорядником майна боржника та визначає йому грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна за рахунок кредитора у відповідності до положень ч. ч. 1, 2 ст. 115 згаданого Закону.
Відповідно до положень ч. 10 ст. 16 Закону про банкрутство, з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Таке оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.
Згідно зі ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "РАНГ" здійснюватиметься господарським судом відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 16.
Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 10, 11, 16, 19, 22, 23, 97, 114, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 64, 65, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У Х В А Л И В:
1. Порушити провадження у справі про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ" (54010, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, буд. 3/4, ідентифікаційний код 13863642).
2. Визнати грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2-А, ідентифікаційний код 38694709) до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ" (54010, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, буд. 3/4, ідентифікаційний код 13863642) в загальній сумі 22 819 488,29 грн.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).
4. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
5. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли через відмову боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації.
6. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов'язують боржника вчинити певні дії чи утриматись від їх вчинення.
7. Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.
8. Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
9. Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ" (54010, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, буд. 3/4, ідентифікаційний код 13863642) строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 25.06.2015 р.
10. Розпорядником майна боржника призначити арбітражного Ратушного Андрія Івановича (65049, м. Одеса, вул. Палубна, 9/4, свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 88 від 08.02.2013 р.).
11. Встановити арбітражному керуючому Ратушному Андрію Івановичу оплату послуг (грошову винагороду) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна боржника в розмірі двох мінімальних заробітних плат шляхом її авансування заявником (кредитором).
12. Органи управління боржника не мають права до припинення процедури розпорядження майном без згоди розпорядника майна приймати рішення про:
· реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;
· створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних особах;
· створення філій і представництв;
· виплату дивідендів;
· проведення боржником емісії цінних паперів;
· вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбавання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;
· участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об'єднаннях юридичних осіб.
13. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо:
· відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;
· одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;
· розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладення інших значних правочинів (договорів).
14. Заборонити власнику майна (органу уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмет застави.
15. Оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "РАНГ" (54010, м. Миколаїв, вул. 7-а Поперечна, буд. 3/4, ідентифікаційний код 13863642), текст якого додається.
16. Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
17. З моменту порушення провадження у справі про банкрутство: пред'явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватись лише у порядку, передбаченому цим Законом, та в межах провадження у справі про банкрутство; пред'явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення може відбуватись у випадку та порядку, передбачених цим Законом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Законом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки майна боржника у зв'язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.
18. Призначити попереднє засідання суду на 12.05.2015 р. об 11 год. 00 хв.
Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою:
м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22, 9 поверх.
19. Зобов'язати подати до господарського суду:
· боржника: бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік майна боржника із зазначенням балансової вартості та місцезнаходження, а також загальної балансової вартості майна; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; інші відомості що мають значення для розгляду справи; відзиви на заяви кредиторів; витяги з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та державного реєстру обтяжень рухомого майна;
· розпорядника майна: у строк до 22.04.2015 р. відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів на затвердження суду; відомості та докази на підтвердження проведення інвентаризації майна боржника, яка має бути проведена не пізніше 02.05.2015 р.; письмові відомості щодо виконання повноважень розпорядника з підтверджуючими доказами відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Ухвалу про порушення справи про банкрутство надіслати: кредитору, боржнику, розпоряднику майна - арбітражному керуючому Ратушному Андрію Івановичу (65049, м. Одеса, вул. Палубна, 9/4), Заводському районному суду м. Миколаєва (54020, м. Миколаїв, вул. Радісна, 3), Заводському відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (54015, м. Миколаїв, вул. Робоча, 1), Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (54025, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/23, оф. 800), державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), Головному управлінню юстиції у Миколаївській області (54029, м. Миколаїв, вул. 8-березня, 107), Товариству з обмеженою відповідальністю юридичній фірмі "ЭДВАЙС-КОНСУЛЬТ" (54017, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 26-А, кв. 22).
У відповідності до ч. 13 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ухвала про порушення провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її винесення.
Суддя В.С. Адаховська
Судове рішення № 43073657, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 02.03.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 915/82/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: