Ухвала суду № 43073577, 13.03.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

13.03.15р.Справа № 904/1892/15

Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Приватного підприємства фірма "МГТ" (м. Павлоград, Дніпропетровської області)

до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (м. Павлоград, Дніпропетровської області)

про спростування недостовірної інформації та безпідставних висновків зазначених в розділі ІІІ п.3 - п.6.2 стр.18-31 акту перевірки № 36 від 12.03.2013 та в розділі ІV п.3.1 - п.3.3 стр.33-34 акту перевірки № 36 від 12.03.2013 щодо сплати страхових внесків

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство фірма "МГТ" (далі-позивач) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (далі-відповідач) спростувати недостовірну інформацію та безпідставні висновки зазначені в розділі ІІІ п.3 - п.6.2 стр.18-31 акту перевірки № 36 від 12.03.2013 та в розділі ІV п.3.1 - п.3.3 стр.33-34 акту перевірки № 36 від 12.03.2013 щодо сплати страхових внесків та письмово повідомити про це всіх, кому був наданий цей акт.

Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій та статус суддів "місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

У відповідності зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності; мають право звертатись до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорювавних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

За змістом частини 1 статті 21 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

- спорів про приватизацію державного житлового фонду;

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Системний правовий аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що справа про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області спростувати недостовірну інформацію та безпідставні висновки зазначені в акті перевірки щодо сплати страхових внесків не підвідомча господарському суду, оскільки за своїм змістом правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем не мають господарський характер.

Основні засади господарювання в Україні визначає і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (стаття 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин 4-7 статті 3 Господарського кодексу України сферу господарських відносин становлять: господарсько-виробничі відносини - майнові та інші відносини, що виникають між суб'єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності, організаційно-господарські відносини - відносини, що складаються між суб'єктами господарювання та суб'єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю, внутрішньогосподарські відносини - відносини, що складаються між структурними підрозділами суб'єкта господарювання, та відносини суб'єкта господарювання з його структурними підрозділами.

Проаналізувавши подану позовну заяву суд дійшов до наступних висновків.

Так, згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У пунктах 1, 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у правовідносинах між Управлінням Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області та Приватним підприємством фірмою "МГТ" зі сторони відповідача виникли відносно позивача владні управлінські функції на основі законодавства, відповідач у яких виступав у якості суб'єкта владних повноважень. У вказаних відносинах відсутня ознака рівності, яка притаманна господарським відносинам.

Таким чином, суд дійшов висновку, що справу не належить розглядати в порядку господарського судочинства

Правовідносини, щодо яких подано позов, виникли не у зв'язку з господарською діяльністю, та не є відносинами господарського характеру.

На підставі пункту 1 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

З наявних позовних матеріалів вбачається, що поданий позивачем позов повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Отже, оскільки даний спір не належить розглядати в порядку господарського судочинства, а справа повинна розглядатись за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд роз'яснює позивачу його право на звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

На підставі частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачений позивачем судовий збір в сумі 1 218 грн. 00 коп. підлягає поверненню з державного бюджету.

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 62, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У прийнятті позовної заяви Приватного підприємства фірма "МГТ" (м. Павлоград, Дніпропетровської області) до Управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (м. Павлоград, Дніпропетровської області) про спростування недостовірної інформації та безпідставних висновків зазначених в розділі ІІІ п.3 - п.6.2 стр.18-31 акту перевірки № 36 від 12.03.2013 та в розділі ІV п.3.1 - п.3.3 стр.33-34 акту перевірки № 36 від 12.03.2013 щодо сплати страхових внесків відмовити.

Позовні матеріали повернути позивачу.

Повернути з державного бюджету України Приватному підприємству фірма "МГТ" (52400, Дніпропетровської області, м. Павлоград, вул. Карла Маркса, 45/3; ідентифікаційний код 20257864) сплачений відповідно до платіжного доручення № 254 від 05.03.2015 судовий збір в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Додаток: позовна заява № 77 від 19.02.2015 з додатками на 31-му аркуші, в тому числі оригінал платіжного доручення № 254 від 05.03.2015 про сплату судового збору, поштовий опис вкладення та поштовий конверт.

Суддя Ю.В. Фещенко