Постанова № 43073348, 12.03.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2015 року № 813/308/15

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Косів М.Б.

за участю:

позивача-Тимківа Р.І.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Сидор О.Б.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на роботі, -

Встановив:

22.01.2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 30.12.2014 №3122 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників БМГБОП ГУМВСУ" в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності і накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_3; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області №6 о/с "По особовому складу" від 12.01.2015 в частині звільнення ОСОБА_3; поновити ОСОБА_3 на посаді міліціонера-водія відділення №2 взводу №1 автотранспортної роти батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України у Львівській області в званні старшого прапорщика міліції, стягнути з ГУМВСУ у Львівській області на його користь середньомісячне грошове утримання за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що оскаржувані накази на його думку є незаконними та безпідставними, оскільки порушують вимоги положень Дисциплінарного статуту ОВС України, зокрема: при визначенні виду дисциплінарного стягнення не враховано тяжкість проступку, обставини за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, тощо. Всупереч вимогам ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС України дисциплінарне стягнення накладено після спливу піврічного строку. Факт вчинення проступку визнає повністю.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві, заяві про уточнення позовних вимог, просять позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, вказаних в письмових запереченнях на позовну заяву, де зазначив, що за наслідками проведеного службового розслідування було прийнято рішення про накладення на міліціонера-водія відділення №2 взводу №1 автотранспортної роти батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України у Львівській області ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення - звільнення з органів внутрішніх справ. Зокрема, при службовому розслідуванні встановлено, що 19.01.2014 при несенні служби позивачем вчинено пошкодження автомобіля належного активісту ГО «Автомайдан Київ» ОСОБА_4. Таким чином службовим розслідуванням встановлено, що позивачем вчинено протиправні дії, що набули надзвичайного резонансу та обурення у суспільстві, тим самим своїми діями завдав непоправної шкоди авторитету правоохоронних органів та суттєво дискредитував їх перед громадськістю. Позивачем висновок службового розслідування не оскаржувався. Крім того встановлено, що в діях позивача вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.365, 367 КК України. Перед звільненням з ОВС у відповідності до п.48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ була проведена атестація ОСОБА_3 Питання щодо звільнення останнього розглянуто на атестаційній комісії керівного складу ГУМВС України у Львівській області. Згідно атестаційного листа з березня 2013 року до січня 2015 року, висновок старшого начальника - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС за порушення дисципліни, результати атестування - займаній посаді не відповідає. 12.01.2015 року ОСОБА_3 запрошено на засідання атестаційної комісії ГУМВС України, зі змістом атестаційного листа ознайомлено, також останній не погодився з ним, про що свідчить його підпис. Також зазначає, що відповідно до ст.16 Дисциплінарного статуту ОВС України дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальникові. Оскільки, начальникові, який вправі відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту ОВС України накладати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ, стало відомо про проступок ОСОБА_3 лише 22.12.2014 під час пікетування адмінприміщення колишнього БМОП «Беркут» ГУМВС України у Львівській області громадськими активістами ГО «Автомайдан Київ», а висновок службового розслідування був затверджений начальником ГУМВС України 26.12.2014, тому строки накладення дисциплінарного стягнення порушені не були. Зазначає, що всі дії посадових осіб відповідача в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та його звільнення з органів внутрішніх справ були правомірними і вчиненими на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України, а відтак відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог. Тому просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 проходив службу в органах МВС України з 09.02.2004 року. З послужного списку позивача видно, що на посаду міліціонера-водія відділення №2 взводу №1 автотранспортної роти батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України у Львівській області позивач був призначений згідно наказу ГУМВС України у Львівській області від 21.11.2014 року №565 о/с.

Судом встановлено, що накладенню на позивача дисциплінарного стягнення та звільненню позивача з органів внутрішніх справ передував висновок службового розслідування, яке було призначено за фактом вчинення старшим прапорщиком міліції ОСОБА_3 протиправних дій, які набули значного суспільного резонансу. Наказом ГУМВС України у Львівській області від 22.12.2014 року №3065 призначено службове розслідування.

Вказаними матеріалами службового розслідування встановлено, що 22.12.2014 у м.Львові по вул..Тролейбусній, 16 відбулося пікетування адмінприміщення колишнього БМОП «Беркут» ГУМВС України у Львівській області громадськими активістами ГО «Автомайдан Київ» з вимогою притягнення до відповідальності працівників БМГБОП ГУМВС України у Львівській області старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 та прапорщика міліції ОСОБА_5 В ході цього пікетування громадські активісти висловлювали обурення з приводу продовження служби в органах внутрішніх справ вказаними працівниками міліції, якими були вчинені протиправні дії, які набули значного суспільного резонансу та обурення в суспільстві. У третій декаді лютого 2014 у вільному доступі в мережі Інтернет було розміщено відеосюжет, на якому видно те, як службовими автомобілями проводиться блокування автомобіля, належного ОСОБА_4 з подальшим заподіянням працівниками міліції, серед яких перебував і старший прапорщик ОСОБА_3, значних технічних пошкоджень автомобіля ОСОБА_4.

Таким чином службовим розслідуванням встановлено, що позивачем вчинено протиправні дії, що набули надзвичайного резонансу та обурення у суспільстві, тим самим своїми діями завдав непоправної шкоди авторитету правоохоронних органів та суттєво дискредитував їх перед громадськістю.

Крім того службовим розслідуванням встановлено, що в діях позивача вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.365, 367 КК України.

Факт вчинення проступку позивач визнає повністю.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 30.12.2014 №3122 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників БМГБОП ГУМВСУ" за грубі порушення службової дисципліни, що виразилося у особистому пошкодженні автомобіля належного громадському активісту ГО «Автомайдан Київ» ОСОБА_4 та не реагуванні на пошкодження зазначеного автомобіля іншими працівниками міліції, заподіяння істотної шкоди охоронюваним правам, свободам та інтересам громадян, формування негативної думки громадськості про вседозволеність та безкарність працівників міліції, що спричинило значний суспільний резонанс, на старшого прапорщика міліції ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 12.01.2015 №6 о/с "По особовому складу" старшого прапорщика міліції ОСОБА_3, міліціонера-водія відділення №2 взводу №1 автотранспортної роти батальйону міліції громадської безпеки особливого призначення ГУМВС України у Львівській області з 12.01.2015 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України згідно з п.63 «є» (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ України від 29.07.1991 року №114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".

Перед звільненням з ОВС у відповідності до п.48 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ була проведена атестація ОСОБА_3 Питання щодо звільнення останнього розглянуто на атестаційній комісії керівного складу ГУМВС України у Львівській області. Згідно атестаційного листа з березня 2013 року до січня 2015 року, висновок старшого начальника - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС за порушення дисципліни, результати атестування - займаній посаді не відповідає. 12.01.2015 року ОСОБА_3 запрошено на засідання атестаційної комісії ГУМВС України, зі змістом атестаційного листа ознайомлено, також останній не погодився з ним, про що свідчить його підпис.

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби поширюється юрисдикція адміністративних судів. Пунктом 15 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Проходження служби в органах внутрішніх справ регламентується спеціальним законодавством - Законом України "Про міліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (надалі - Положення), введеним в дію Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.1991 р. № 114, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України (далі - Дисциплінарний статут), затвердженим Законом України від 22.02.2006 р. №3460-ІV та Правил поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу ОВС України від 22.02.2012 року №155.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень, встановлені Дисциплінарним статутом.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту визначено поняття дисциплінарного проступку - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Статтею 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового i начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність.

За змістом ст. 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту, на ocіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження; зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну посадову відповідність; звільнення з посади; пониження в спеціальному званні на один ступінь; звільнення з органів внутрішніх справ, згідно з цим Статутом. Звільнення зi служби осіб рядового i начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни, як вид дисциплінарного стягнення передбачено пунктом 6 частини першої статті 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" та відповідно до статті 14 цього Закону є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

При обранні виду дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу (ст.14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII, порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про міліцію", працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність .

Відповідно до пп. "є" п. 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою КМ України від 29.07.1991 року №114 "Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" із змінами і доповненнями, особи рядового і молодшого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Відповідно до пункту 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України від 06 грудня 1991 року № 552, при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: 10.1. Подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини). 10.2. Наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення. 10.3. Обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність. 10.4. Характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення). 10.5. Причини та умови, що сприяли скоєнню порушення. 10.6. Характер і розмір нанесених порушенням збитків.

Судом встановлено, що при проведенні службового розслідування відповідачем повно, об'єктивно та всебічно досліджено обставини, зокрема: події порушення - 19.01.2014 при несенні служби позивачем вчинено пошкодження автомобіля належного активісту ГО «Автомайдан Київ» ОСОБА_4.

Питання щодо звільнення останнього розглянуто на атестаційній комісії керівного складу ГУМВС України у Львівській області. Згідно атестаційного листа з березня 2013 року до січня 2015 року, висновок старшого начальника - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню з ОВС за порушення дисципліни, результати атестування - займаній посаді не відповідає.

Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.

У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі

про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду

тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці (ст.16 Дисциплінарного статуту).

ОСОБА_6, який вправі відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту ОВС України накладати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів внутрішніх справ, був прийнятий на посаду начальника ГУМВС України у Львівській області 25.04.2014 р. наказом МВС України №716 о/с «По особовому складу».

Суд приймає до уваги твердження представника відповідача про те, що начальникові стало відомо про проступок ОСОБА_3 лише 22.12.2014 під час пікетування адмінприміщення колишнього БМОП «Беркут» ГУМВС України у Львівській області громадськими активістами ГО «Автомайдан Київ», що згідно з ст. 16 Дисциплінарного статуту є початком перебігу строку притягнення до дисциплінарної відповідальності; висновок службового розслідування був затверджений начальником ГУМВСУ у Львівській області 26.12.2014, а тому строки накладення дисциплінарного стягнення порушені не були.

Факт вчинення проступку ОСОБА_3 визнає повністю.

Наказом МВС України від 22.02.2012 року №155 затверджено Правила поведінки та професійної етики осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - Наказ 155). На виконання п.1.1 вказаного наказу позивача було ознайомлено з вказаним наказом, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відомості.

Дотримання норм поведінки, установлених цими Правилами, є моральним обов'язком кожного працівника органів внутрішніх справ незалежно від займаної посади та спеціального звання (п.2.2 розділу 2 Наказу 155).

Професійний обов'язок працівника полягає в безумовному виконанні закріплених Присягою, законами та професійно - етичними нормами завдань щодо забезпечення надійного захисту правопорядку, законності, громадської безпеки (п.2.2 розділу 3 Наказу 155).

Поведінка працівника органів внутрішніх справ завжди і за будь - яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально - етичним принципам стража правопорядку. Ніщо не повинно паплюжити ділову репутацію та авторитет працівника (п.1.1 розділу 4 Наказу 155).

Відповідно до п. п. 3.3, 4 Правил поведінки та професійної етики працівник не повинен за будь-яких умов зраджувати моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, їх неухильне дотримання - справа честі і обов'язку кожного працівника органів внутрішніх справ. Працівник органів внутрішніх справ, керуючись Присягою працівника органів внутрішніх справ України, відповідно до службового обов'язку, дотримуючись професійних честі і гідності, бере на себе такі моральні зобов'язання: визнавати пріоритет державних і службових інтересів над особистими у своїй діяльності; бути прикладом безумовного дотримання вимог законів та службової дисципліни в професійній діяльності та приватному житті, залишатися за будь-яких обставин чесним і непідкупним, відданим інтересам служби; ставитися нетерпимо до будь-яких дій, які ображають та принижують людську гідність, заподіюють біль і страждання, являють собою тортури, жорстокість, нелюдське поводження з людьми; бути мужнім і безстрашним у небезпечних ситуаціях, які виникають під час припинення правопорушення, ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха, проведення заходів щодо порятунку життя і збереження здоров'я людей; виявляти твердість і непримиренність у боротьбі зі злочинцями, застосовуючи для досягнення поставленої мети виключно законні і високоморальні принципи; зберігати і примножувати службові традиції органів внутрішніх справ. Бездоганне виконання моральних зобов'язань забезпечує право працівника на суспільну довіру, повагу, визнання і підтримку громадян.

Відповідно до п.10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією України та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.

Європейський суд з прав людини зазначає, що на державних службовців, як й на інших громадян, розповсюджується захист, який надається статтею 10 (свобода вираження поглядів) Конвенції з прав людини та основоположних свобод, проте держава має право в силу їх особливого статусу зобов'язувати їх до стриманості (Eur. Court H.R. Vogt v. Germany, Judgment of 26 September 1995. Series A. No. 323. Para. 53).

В додатку до Рекомендації № R(2000)6 «Про статус службовців органів публічної влади в Європі» Комітет сформував певні стандарти в цій галузі, в якій, зокрема, зазначено, що при здійсненні свої обов'язків державні службовці мають дотримуватися принципів верховенства права, лояльності до демократичних інститутів, свободи розсуду, нейтральності, неупередженості, ієрархічного підпорядкування, поваги до народу, підзвітності.

В Рекомендації № R(2000) 10 «Про кодекс поведінки службовців органів публічної влади» Комітет Міністрів звернув увагу держав-учасниць на доцільність прийняття національних кодексів на основі модельного Кодексу, який є додатком до даної Рекомендації.

Відповідно до даного Кодексу, службовці - це особи, прийняті на службу до органів публічної влади (п. 2 ст. 1). Метою Кодексу є установлення стандартів їх поведінки та непідкупності (ст. 3).

Ці особи є політично нейтральними, вони не можуть намагатися нанести шкоду законній політиці, рішенням або діям публічної влади (п. 2 ст. 4). Їх обов'язок - лояльно служити установам згідно з законом загальнодержавним, регіональним або місцевим органам влади (п. 1 ст. 5).

Здійснюючи свої повноваження, вони не можуть діяти свавільно, причиняючи шкоду будь-якій особі, колу осіб або структурі; службовці дотримують права, обов'язки та законні інтереси інших осіб (ст. 6).

Службовці приймають необхідні заходи, аби політична діяльність або участь у політичних чи публічних дебатах не підривала довіру спільноти та роботодавця в їх здатності лояльно та неупереджено виконувати свої обов'язки (п. 1 ст. 16). Вони повинні дотримуватися приписів щодо обмеження на політичну діяльність, які встановлені на законних підставах для певних категорій службовців органів публічної влади з урахуванням їх становища та характеру повноважень (п. 3 ст. 16).

Законом України «Про міліцію» визначено, що міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань. Діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Вступаючи до служби в органи внутрішніх справ ОСОБА_3 добровільно взяв на себе певні зобов'язання, визначені для працівників вказаного органу, та присягнувся, зокрема, всіляко сприяти зміцненню та авторитету органів внутрішніх справ, захищати від протиправних посягань державний устрій і громадський порядок.

Таким чином, відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень щодо звільнення позивача, враховувалися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода та наслідки, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків.

Факти порушення службової дисципліни позивачем, викладені у висновку службового розслідування, затвердженого 26.12.2014 року начальником ГУМВСУ у Львівській області знайшли своє об'єктивне підтвердження.

Суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого та вірного висновку, що служба в органах внутрішніх справ передбачає вірність її працівників державі, МВС, повагу та коректне ставлення до громадян України. Відступати від цього обов'язку несумісно із службою державі.

Додатково суд зазначає, що вчиняючи вищевказані дії, ОСОБА_3 зрадив моральним принципам служби, що відповідають вимогам держави і очікуванням суспільства, що ставить під сумнів можливість подальшого несення позивачем гідно, неупереджено, сумлінно та добросовісно службу в органах внутрішніх справ.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Перевіривши обставини, визначені ч.3 ст.2 КАС України, суд приходить до висновку, що немає правових підстав для визнання протиправним та скасування наказів Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області від 30.12.2014 №3122 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників БМГБОП ГУМВСУ" та від 12.01.2015 №6 о/с "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, при винесенні спірних наказів відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Р.М. Брильовський

Повний текст постанови виготовлений 13.03.2015