Рішення № 43072992, 04.03.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 8/1/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015 Справа № 908/215/15-г

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м.Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до відповідача Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (69095, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про стягнення 76004 грн. 98 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію за договором № 405 від 29.12.2012 р., 243 грн. 80 коп. заборгованості за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії, 22186 грн. 79 коп. заборгованості за перевищення договірних величини споживання електричної енергії, 6538 грн. 47 коп. пені, 1308 грн. 76 коп. річних процентів, 8792 грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів

Суддя І. А. Попова

Представники:

Позивача - Ходько В.М., дов. № 26 від 31.12.2014 р.

Відповідача - Дондик Г.П., дов. від 18.08.2014 р.

Заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 76004 грн. 98 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію за договором № 405 від 29.12.2012 р., 243 грн. 80 коп. заборгованості за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії, 22186 грн. 79 коп. заборгованості за перевищення договірних величини споживання електричної енергії, 6538 грн. 47 коп. пені, 1308 грн. 76 коп. річних процентів, 8792 грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів

В судовому засадні, відкритому 04.02.2015 р., оголошувалася перерва до 04.03.2015р. Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 04.03.2015 р.

Позивач підтримує позовні вимоги з підстав, викладених позові, відповідно до ст.. ні вимоги, з посиланням на статті 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, статті 20, 173 - 175, 193 Господарського кодексу України, Закон України «Про електроенергетику». В обґрунтування вимог вказує, за договором № 405 про постачання електричної енергії, укладеним з відповідачем 29.12.2012 р., останній зобов'язаний оплачувати вартість спожитої електричної енергії. Відповідач в порушення умов договору зобов'язання щодо оплати вартості спожитої активної електричної енергії не здійснив, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 76004 грн. 98 коп. за період грудень 2013 р. - жовтень 2014 р. Згідно п.п. 4, 5 додатку № 6 до договору № 405 від 29.12.2012 р. за відповідачем також склалася заборгованість в розмірі 243 грн. 80 коп. за надані послуги з компенсації перетікання реактивної енергії за період з 01.02.2014 р. по 31.10.2014 р., на оплату яких постачальником електричної енергії пред'являлися рахунки. Позивач просить стягнути з відповідача 76007 грн. 98 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію та 243 грн. 80 коп. основного боргу за спожиту реактивну електричну енергію. Згідно п. 2.3.2 договору відповідач зобов'язався дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 договору. Відповідно п. 4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 договору, споживач сплачує постачальнику електричної енергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. Однак свої зобов'язання по договору відповідач не виконав. Відповідно до умов додатку № 1 до договору договірна величина споживання електричної енергії у грудні 2013 р. становила 10,560 тис. кВт/год. На 2014 рік обсяги поставки електричної енергії споживачем не було узгоджено, в зв'язку з чим ліміти визначались на підставі фактичного обсягу спожитої у 2013 році електричної енергії з урахуванням дозволеної потужності та режиму роботи електроустановок. Зокрема, в січні, лютому, квітні і травні 2014 р. була визначена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 10080 кВт/год, 9600 кВт/год, 6006 кВт/год і 2396кВт/год відповідно. Таким чином, в порушення умов договору та норм ПКЕЕ споживачем було перевищено договірну величину споживання електричної енергії у грудні 2013 р., а також січні, лютому, квітні і травні 2014 р. При цьому за жовтень 2013 р. відповідачем спожито 4460 кВт/год активної електроенергії, відповідно до даних Акту прийому-передачі електричної енергії за жовтень 2013 р. перевищення договірної величини склало 1460 кВт/год. Розмір штрафу за перевищення відповідачем договірної величини електроспоживання у жовтні 2013 р., заявлений до стягнення, становить 1366 грн. 85 коп. Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути 6538 грн. 47 коп. пені, нарахованої за період з 01.01.2014 р. по 20.11.2014 р. за прострочення виконання зобов'язань по оплаті вартості спожитої електричної енергії. У відповідності до ст.. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1308 грн. 76 коп. річних процентів, нарахованих за період з 01.01.2014 р. по 20.11.2014 р., та 8792 грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з лютого 2014 р. по жовтень 2014 р.

Відповідач заявлені позовні вимоги визнав, про що зазначив у відзиві на позов. Клопотав про надання розстрочки виконання рішення на шість місяців в зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив, що Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії, позивач по справі) та Дочірнім підприємством «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (споживач, відповідач по справі) 29.12.2012 року укладено договір № 405 про постачання електричної енергії, за умовами якого постачальник електричної енергії зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно п.п. 5, 7 додатку № 4 до договору № 59 споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою Споживача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою Додатка № 5.1; «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами, диференційованими за періодами часу» за формою № 5.5. За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Пунктом 11 додатку № 4 до договору передбачено, що споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення постачальником розрахунку обсягну використаної електроенергії у разі неодержання рахунка або вимоги-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документ на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Як свідчать вивчені матеріали, на виконання умов договору за період грудень - 2013р. - жовтень 2014 р. відповідачем надавалися енергопостачальній організації акти про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію. На виконання п. 11 Додатку № 4 до договору № 405 позивачем своєчасно пред'явлено відповідачу рахунки на оплату спожитої електроенергії. В порушення умов договору відповідач в узгоджені строки зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії не виконував в повному обсязі. Згідно представленого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію, спожиту в період з грудня 2013 р. по жовтень 2014 р., складає 76004 грн. 98 коп.

Згідно п. п. 4, 5 додатку № 6 до договору за підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення на оплату послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії. Споживач зобов'язаний у термін, що не перевищує 5 операційних днів з дня отримання рахунка здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення, що направляється йому Постачальником електричної енергії. На оплату за спожиту реактивну електроенергію за період з грудня 2013 р. по жовтень 201 4р. пред'явлені рахунки (наявні у матеріалах справи). Позивачем надано розрахунок, відповідно до якого внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті спожитої реактивної електричної енергії за ним склалася заборгованість в розмірі 243 грн. 80 коп. за період грудня 2013 р. по жовтень 2014 р.

Положеннями ст.ст. 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язань, заявлені позовні вимоги визнав, суд вважає вимоги про стягнення вартості спожитої активної електричної енергії в сумі 76004 грн. 98 коп. та вимоги про стягнення вартості спожитої реактивної електричної енергії в сумі 243 грн. 80 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Пунктами 3.1.3, 3.2.1 договору № 405, сторони передбачили, що постачальник наділений правом визначати величини споживання електричної енергії, а споживач має право на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії у порядку, передбаченому розділом 5 договору.

Пунктом 4.2.2 договору сторони визначили, що за перевищення визначених договірних величин споживання електричної енергії споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. В додатку № 1 до договору сторони визначили помісячну договірну величину споживання електричної енергії на 2013 рік. Договірна величина споживання електричної енергії у грудні 2013 р. становила 10560 кВт/год.

Із пояснень представників слідує, що на 2014 рік обсяги поставки електричної енергії споживачем не було узгоджено, в зв'язку чим ліміти визначались на підставі фактичного обсягу спожитої у 2013 році електричної енергії з урахуванням дозволеної потужності та режиму роботи електроустановок. Таким чином в січні, лютому квітні і травні 2014 р. була визначена договірна величина споживання електричної енергії в обсязі 10080 кВт/год, 9600 кВт/год, 6006 кВт/год, 2396 кВт/год відповідно.

За змістом статті 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі енергії зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії, а також несуть відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Як вказує позивач та доведено матеріалами справи, відповідачем в грудні 2013 р., а також січні, лютому, квітні та травні 2014 р. спожито електричну енергію з перевищенням погоджених обсягів договірних величин споживання. Позивачем на вартість різниці між обсягом фактично спожитої величини і обсягом договірної величини електроенергії сформовані та вручені представнику споживача рахунки на загальну сумі 22186 грн. 79 коп.

Враховуючи встановлене, суд дійшов висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача 22186 грн. 79 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання електроенергії, яка обчислений позивачем, як вартість між фактично спожитою електроенергією та договірною величиною, що встановлено положеннями ст. 26 Закону України "Про електроенергетику".

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті спожитої активної та реактивної електроенергії, розрахунок заявлених до стягнення річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів судом перевірено, вимоги про стягнення втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 8792 грн. 21 коп., нарахованих за період з 01.02.2014 р. по 31.10.2014 р., та річних процентів в розмірі 1308 грн. 76 коп., нарахованих за період з 01.01.2014 р. по 20.11.2014 р. за прострочення виконання зобов'язання з оплати електроенергії, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 6538 грн. 47 коп., нарахованої за період з 01.01.2014 р. по 20.11.2014 р., за несвоєчасну оплату вартості спожитої електроенергії, позивач обґрунтовує п. 4.2.1 договору № 405 від 29.12.2012 р., яким передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу протягом якого не виконано зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної сплати. Судом встановлено, що в порушення вимог договору відповідач у встановлені строки зобов'язання щодо оплати спожитої електроенергії не виконував.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на наведене судом встановлено підстави щодо стягнення пені за несвоєчасно виконане грошове зобов'язання. Суд знаходить представлений розрахунок неустойки обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем заявлено клопотання про надання розстрочки виконання рішення на 6 місяців. В обґрунтування клопотання заявник вказує, що сплата боргу одним платежем є об'єктивно неможливим, оскільки підприємство знаходиться в дуже важкому фінансовому становищі внаслідок зменшення обсягів фінансування виконаних робіт у 2014 році та скорочення фінансових видатків у 2015 році.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, суд зазначає, що відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право відстрочити або розстрочити його виконання. За сталою практикою відстрочку або розстрочку може бути надано у випадку наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття відповідних заходів не вимагається, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

В судовому засіданні представник позивача заявив, що заперечує проти надання розстрочки виконання рішення. Суд приймає до уваги факти та доводи, викладені відповідачем та позивачем, та, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, вважає за можливе задовольнити клопотання про розстрочку виконання рішення в частині сплати основного боргу та розстрочити виконання рішення по даній справі на шість місяців згідно наступного графіку: до 31.03.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 30.04.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 31.05.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 30.06.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 31.07.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 31.08.2015 р. - 16405 грн. 97 коп. В частині стягнення пені, річних процентів та втрат від інфляції грошових коштів в наданні розстрочки виконання рішення відмовляється.

Позовні вимоги задовольняються.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.. 193, 231 ГК України, ст.. ст. 526, 546, 549, 625 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 32025623) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ЄДРПОУ 00130926) 76004 (сімдесят шість тисяч чотири) грн. 35 коп. основного боргу за спожиту активну електричну енергію, 22186 (двадцять дві тисячі сто вісімдесят шість) грн.. 79 коп. заборгованості за перевищення договірних величин споживання із зарахуванням на реквізити: р/р 260313141419 в філії ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м.Запоріжжя, МФО 313957; 243 (двісті сорок три) грн. 80 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетоків реактивної електричної енергії із зарахуванням на реквізити: р/р 2600006138522 у ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478. Виконання рішення розстрочити на 6 місяців згідно наступного графіку: до 31.03.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 30.04.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 31.05.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 30.06.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 31.07.2015 р. - 16405 грн. 92 коп., до 31.08.2015 р. - 16405 грн. 97 коп. Видати наказ.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, ЄДРПОУ 32025623) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25, ЄДРПОУ 00130926) 6538 (шість тисяч п'ятсот тридцять вісім) грн. 47 коп. пені, 1308 (одна тисяча триста вісім) грн. 76 коп. річних процентів, 8792 (вісім тисяч сімсот дев'яносто дві) грн. 21 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору із зарахуванням на реквізити: р/р 2600006138522 у ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478. Видати наказ.

Повне рішення складено 10 березня 2015 року.

Суддя І.А. Попова