Постанова № 43072768, 11.03.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

11 березня 2015 року Справа № 814/177/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лісовської Н.В. за участю секретаря судового засідання Єрзікова О.М. у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомфізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54040

доДПІ у Заводському р-ні м.Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській обл., вул. Г. Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029 проскасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. № 0003941702, За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: Скляров Д.В.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. № 0003941702.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки відповідача не відповідають дійсним обставинам господарських відносин позивача з ПП "Антарес-М".

Відповідач надав письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначив, що позивач не надав документального підтвердження з питань відносин з ПП "Антарес-М" на запит ДПІ. Щодо контрагента порушено кримінальну справу (т. 1 а. с. 25-26).

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволені позову.

У судовому засіданні 11.03.2015 р. в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

З'ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов належить задоволенню, виходячи з наступного:

У серпні 2012 р. відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ПП "Антарес-М" за період з 01.06.2010 р. по 31.07.2010 р., за результатами якої складено акт від 05.09.2012 р. № 2675/17-200/НОМЕР_1 (т. 1 а. с. 12-16).

Перевіркою встановлено порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закону № 168), внаслідок чого занижено ПДВ за червень-липень 2010 р. на суму 31848,32 грн.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2012 р. № 0003941702 на суму 39810,40 грн. (т. 1 а. с. 11).

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

01.06.2010 р. позивач уклала договір № 5 з ПП "Антарес-М", за яким останнє зобов'язувалось передати товар, асортимент, кількість і вартість якого вказані в накладних. Договір діяв до 31.12.2010 р. (т. 2 а. с. 2). На підставі довіреностей у червні-липні 2010 р. позивач отримала від контрагента овочі, фрукти та інші продукти харчування, перелік, кількість і вартість яких зазначені в податкових і видаткових накладних (т. 2 а. с. 3-5, 7-58, 63-97). Поставлений товар оплачений готівкою на підставі квитанцій (т. 2 а. с. 59-61, 98).

Отримані від ПП "Антарес-М" товари позивач продавала контрагентам-покупцям, на доказ чого надано договори, видаткові та податкові накладні, банківські виписки про оплату (т. 1 а. с. 70, 72-193, 195-200).

Перевезення товару здійснював ФОП ОСОБА_3, який має ліцензію на внутрішні перевезення вантажів, власний транспортний засіб та з яким позивач уклала договір на перевезення (т. 1 а. с. 205-211). Позивач надала суду акти прийому-передачі виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, квитанції про оплату послуг та заявки на виконання перевезень (т. 1 а. с. 212-239).

Таким чином, позивач надала достатньо доказів реальності господарських відносин з ПП "Антарес-М" та використання придбаних товарів у своїй діяльності. Відповідач не зазначив у акті перевірки про відсутність первинних документів чи інші підстави для неврахування їх при проведенні перевірки.

Натомість акт перевірки ґрунтується лише на матеріалах кримінальної справи № 12800025, порушеної стосовно директора ПП "Антарес-М" ОСОБА_4 за ухилення від сплати податків та службове підроблення. На підставі постанови слідчого проведено позапланову документальну перевірку ПП "Антарес-М", якою встановлено неможливість надання послуг судноремонту ТОВ "Порт-Сервіс". Взаємовідносини ПП "Антарес-М" з позивачем не були безпосереднім предметом дослідження зазначеної перевірки.

Відповідно до акту перевірки, проведеним аналізом системи "Контрагент" та податкової звітності ПП "Антарес-М" встановлено, що підприємство займалося прикриттям незаконної діяльності, мало взаємовідносини з позивачем, якій перераховувало грошові кошти, отримані від інших суб'єктів діяльності по банківським рахункам.

Дане твердження не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки ПП "Антарес-М" виступало постачальником позивача, а, отже, не перераховувало їй коштів, а навпаки їх отримувало.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

В силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідач лише вказав, без відповідних доказів, на нереальний характер правочину позивача, що є лише особистим припущенням перевіряючого. Можливе порушення податкового законодавства контрагентом позивача не означає "автоматичного" порушення вимог податкового законодавства самим позивачем. У позивача відсутній обов'язок і можливості перевіряти добросовісність своїх контрагентів. У взаємовідносинах з позивачем ПП "Антарес-М" виконало свої зобов'язання у повному обсязі. Господарські операції позивача з контрагентом не були безпосереднім предметом перевірки.

Зазначена позиція узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. у п. 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини", українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02.06.2011 р. вих. № 11/13-11 роз'яснив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Враховуючи те, що позивачем надано первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності господарських операцій з ПП "Антарес-М", суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 182,70 грн. (т. 1 а. с. 4), що й підлягає відшкодуванню.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 22.10.2012 р. № 0003941702.

3. Повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір у сумі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає чинності з моменту закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного Адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Повний тест постанови

виготовлено та підписано суддею 11.03.2015 р.

Суддя Н. В. Лісовська