Ухвала суду № 43071720, 12.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/9991/18080/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Іванов К.Ю.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 12.02.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012

у справі № 2а-6099/10/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Затишне"

до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської

області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -

рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Затишне" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 30.06.2009 та складено акт 2540/2301/32077891 від 06.11.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення: №0001002301/0/4734 від 24.11.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання 2119850 грн.; №0000992301/0/4735 від 24.11.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за штрафними санкціями на суму 170 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5, пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 20650498 грн., пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" занижено податок на додану вартість на суму 669232 грн.

Крім того, порушено норми Кодексу України „Про надра", несвоєчасно подано податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2009 року, неподання розрахунку збору за користування надрами за 1 квартал 2007 року, 1 квартал 2008 року, 2 квартал 2008 року, 3 квартал 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ „Затишне" отримано послуги по гідронамиву піску ТОВ „Собі" згідно договору підряду від 07.06.2004, в результаті чого на орендовану позивачем земельну ділянку розміром 11,6 га в акваторії Канівського водосховища намито пісок в кількості 706390 м3.

Вказане порушення, на думку відповідача, відбулось внаслідок здійснення позивачем робіт з інженерної підготовки території шляхом гідронамиву піску на орендованій земельній ділянці, а також користуванням надрами, а тому ТОВ „Затишне" повинно сплачувати збір за користування надрами та отримати спеціальний дозвіл на таке використання.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не проводилось добування піску як корисної копалини, а проводило роботи з інженерної підготовки території забудови в межах наданої їм в тимчасове користування земельної ділянки.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Київської ОДА позивачу було видано дозволи на виконання будівельних робіт з інженерної підготовки території землях селища міського типу Козин Обухівського району Київської області.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що виконання будівельних робіт з інженерної підготовки території не потребує спеціального дозволу на користування надрами.

Стосовно завищення валових витрат за період з 01.04.2006 по 31.03.2009 на суму 20650498 грн. внаслідок віднесення позивачем до складу валових витрат витрати щодо нарахованих відсотків за кредитом у розмірі 6681311 грн. та витрати від операційної курсової різниці 13969187 грн.

Відповідно до пп. 7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом НБУ, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

Позивачем надано уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2008 року та грудень 2008 року, в яких позивачем задекларовано суми податку на додану вартість за реалізацію топографо-геодезичних послуг та послуг по супроводженню договору на загальну суму 3346164 грн. по операціям з ТОВ „Автобудінвест" та ТОВ „Трипільське підприємство „Пролетарська правда".

Вказані кошти, на думку відповідача, неправомірно віднесені до валових витрат так як використовувалися для здійснення господарської діяльності ТОВ „Затишне", а саме, проведення робіт з інженерної підготовки території.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 у справі № 2а-6099/10/1070 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01.06.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2012 у справі № 2а-6099/10/1070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко