Ухвала суду № 43071708, 12.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ К/800/52664/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Іванов К.Ю.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 12.02.2015 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013

у справі № 817/2610/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Веснянка"

до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління

Міндоходів у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Веснянка" звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення №38 від 03.07.2013 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100219722 від 01.04.2009 позивачем зареєстроване платником податку на додану вартість 01.04.2009.

03.07.2013 комісією з проведення інвентаризації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість Державної податкової інспекції у м. Рівному, створеною відповідно до наказу № 848 від 24.10.2012, прийнято рішення № 38 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „Веснянка" відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що платник подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з червня 2012 року по травень 2013 року, які свідчать про відсутність операцій з постачання/придбання, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, що підтверджено протоколом № 3 від 02.07.2013 засідання комісії Державної податкової інспекції у м. Рівному з проведення інвентаризації та анулювання реєстрації платників податку на додану вартість.

Разом з тим, відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Під час розгляду даної справи судами встановлено, що позивач подавав до податкового органу декларації з податку на додану вартість за період з червня 2012 року по травень 2013 року.

Як зазначив суд першої інстанцій, даний факт не заперечувався і відповідачем.

Станом на день скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ „Веснянка" відповідного судового рішення по кримінальній справі, яке б набрало законної сили, не було прийнято.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій щодо безпідставності доводів податкового органу про відсутність постачання/придбання позивачем товарів за період з червня 2012 року - травень 2013 року та, як наслідок, протиправності рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість „Веснянка".

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 у справі № 817/2610/13-а залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 22.08.2013 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2013 у справі № 817/2610/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко