Рішення № 43071527, 02.03.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" березня 2015 р.Справа № 916/278/15-г

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Довгопола А.Ю. (довіреність №б/н від 10.12.2014р.)

Від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт МВС" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" про зобов'язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 22.01.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Будконтакт МВС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" про зобов`язання виконати певні дії за договором банківського рахунку №29 від 02.10.2013р., а саме - виконати платіжне доручення №13577 та перерахувати грошові кошти у розмірі 123 322,30 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Одесаобленерго» №2603530143777 в Одеському обласному управлінні «Ощадбанк» м. Одеса, МФО 328845 та стягнути з ПАТ «Імексбанк» на користь ТОВ «Будконтакт МВС» 5 960,01 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважність причин відсутності не повідомив, витребувані документи не надав, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.

У судовому засіданні від 02.03.2015р. після повернення із нарадчої кімнати проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

02 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" (надалі- банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконтакт МВС" (надалі - клієнт) укладено договір банківського рахунку №29 (у національній валюті), (надалі - Договір) щодо відкриття Банком Клієнту поточного рахунку №26000022104001 та зобов'язання приймати та зараховувати на відкритий рахунок грошові кошти, що надходять Клієнту, виконувати розпорядження останнього на перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та забезпечувати проведення інших операцій за рахунком.

Договір підписаний обома сторонами без зауважень і заперечень та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до п.2.2.1 Договору Клієнта має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку, керуючись вимогами чинного законодавства. Обмеження права Клієнта розпорядження рахунком можливо за рішенням суду, а також у інших випадках, встановлених законом.

Згідно п. 2.2.2 Договору Клієнт має право надавати Банку розпорядження щодо використання коштів на рахунку, отримувати виписки по рахунку та іншу кореспонденцію по здійсненим Клієнтом операціям у Банку, а п. 2.2.7 Договору передбачено, що Клієнт має право давати доручення на списання коштів зі свого рахунку, використовуючи такі види платіжних інструментів як платіжне доручення та акредитив.

За приписами п.2.2.6. Договору, клієнт має право вимагати від банку своєчасного і повного надання банківських послуг, обумовлених Договором

Відповідно до п.2.2.7. Договору, клієнт має право давати доручення на списання коштів зі свого Рахунку, використовуючи, зокрема, такий вид платіжних інструментів, як платіжне доручення.

Пунктами 2.3.3 та 2.3.4 Договору передбачено, що Банк зобов'язується своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта згідно умов п.2.1.15, відповідно до якого якщо розрахунковий документ надійшов до банку після операційного часу банк має право виконати доручення Клієнта, що міститься в цьому документі, не пізніше наступного операційного дня.

Відповідно до п. 4.1. Договору, за несвоєчасне чи неналежне виконання розпорядження клієнта щодо перерахування його коштів, банк сплачує клієнту пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно або неналежно списаної суми платежу за кожен день прострочення.

За приписами п.9.1 Договору, він укладений на невизначений строк та набуває чинності з дня його підписання.

17 листопада 2014 року ТОВ «Будконтак МВС» було подано, а банком зареєстровано платіжне доручення №13577 на перерахування коштів на рахунок ПАТ «Одесаобленерго» Північного РЕМ згідно умов договору №34500 від 05.09.2014 року.

Однак, розпорядження щодо перерахування грошових коштів з рахунку згідно зазначеного платіжного доручення виконано не було.

У зв'язку із зазначеним 14.11.2014р. ТОВ «Будконтакт МВС» звернену лось із листом за вих. № 19 до директора ФАТ «Імексбанк» в м.Одесі де зазначило, що відповідно до умов договору №34500 від 05.09.2014 року, укладеного між ПАТ «Одесаобленерго» та ТОВ «Будконтакт МВС» за несвоєчасне перерахування коштів на рахунок ПАТ «Одесаобленерго» за надані послуги загрожує ТОВ «Будконтакт МВС» припиненням енергопостачання, Банком, з яким був укладений договір, не було здійснено перерахування коштів на виконання платіжного доручення у встановлений законом строк.

Проте відповідач на вказане звернення належним чином не відреагував.

У зв'язку із чим позивач звернувся із позовною заявою до відповідача Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" про зобов`язання виконати певні дії за договором банківського рахунку №29 від 02.10.2013р., а саме - виконати платіжне доручення №13577 та перерахувати грошові кошти у розмірі 123 322,30 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Одесаобленерго» №2603530143777 в Одеському обласному управлінні «Ощадбанк» м. Одеса, МФО 328845 та стягнути з ПАТ «Імексбанк» на користь ТОВ «Будконтакт МВС» 5 960,01 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частина 1 ст.181 ГК України встановлює, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правовідносини між сторонами у справі склались на підставі укладеного 02 жовтня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будконтакт МВС договору банківського рахунку №29 (у національній валюті).

Приписами ч. 1 ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст. 1066 ЦК України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.2.2.1 Договору Клієнта має право самостійно розпоряджатися коштами на рахунку, керуючись вимогами чинного законодавства. Обмеження права Клієнта розпорядження рахунком можливо за рішенням суду, а також у інших випадках, встановлених законом.

Згідно п. 2.2.2 Договору Клієнт має право надавати Банку розпорядження щодо використання коштів на рахунку, отримувати виписки по рахунку та іншу кореспонденцію по здійсненим Клієнтом операціям у Банку, а п. 2.2.7 Договору передбачено, що Клієнт має право давати доручення на списання коштів зі свого рахунку, використовуючи такі види платіжних інструментів як платіжне доручення та акредитив.

Пунктами 2.3.3 та 2.3.4 Договору передбачено, що Банк зобов'язується своєчасно здійснювати розрахункові операції відповідно до діючого законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України, приймати та виконувати протягом операційного часу розрахунково-касові документи Клієнта, після операційного часу приймати розрахункові документи та виконувати доручення Клієнта згідно умов п.2.1.15, відповідно до якого якщо розрахунковий документ надійшов до банку після операційного часу банк має право виконати доручення Клієнта, що міститься в цьому документі, не пізніше наступного операційного дня.

Частиною 1 статті 1071 Цивільного кодексу України передбачено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Згідно ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Як вбачається, докази наявності визначених статтею 1074 Цивільного кодексу України випадків, які можуть обмежити права клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши обставини спору, судом встановлено факт неналежного виконання Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК" прийнятих на себе зобов'язань за умовами договору банківського рахунку №29 від 02.10.2013р.

Приймаючи до уваги те, що позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт МВС" до Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" про зобов'язання виконати певні дії підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, не спростовані відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача, про стягнення з ПАТ «Імексбанк» 5 960,01 грн. пені за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд повідомляє наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 26.01.2015 року № 50 «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ІМЕКСБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) 26.01.2015 прийнято рішення № 16 про запровадження з 27.01.2015р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ІМЕКСБАНК».

Згідно підпункту 3 пункту 1.15. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку затвердженого рішенням виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» №2 від 05.07.2012р., під час тимчасової адміністрації не здійснюються нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.

В статті 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначено, що протягом дії мораторію:

1) забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

2) не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів.

З вищевикладеного вбачається, по-перше, що протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших аналогічних документів. Тобто, протягом дії мораторію забороняється органам та посадовим особам, які здійснюють примусове виконання рішень стягувати на підставі виконавчих документів (наказів, виконавчих листів); по-друге, протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня) за невиконання чи неналежне виконання банком грошових зобов'язань. Тобто, в період дії мораторію фізичні або юридичні особи, не можуть нарахувати банку неустойку (штраф, пеню), якщо банк своєчасно не оплатив поставлений ними йому товар (продукцію), або виконані ними для банку роботи (послуги).

В даному випадку позивач не просить стягнути з банка пеню за не виконання банком грошових зобов'язань перед позивачем, оскільки по спірному договору позивач не поставляв банку товар (продукцію), та не виконував для банку роботи (послуги), а відповідно банк не брав на себе зобов'язань по оплаті товару (продукції) або робіт (послуг).

Відповідно до п. 4.1. Договору, за несвоєчасне чи неналежне виконання розпорядження клієнта щодо перерахування його коштів, банк сплачує клієнту пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від несвоєчасно або неналежно списаної суми платежу за кожен день прострочення.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Право на неустойку, як зазначено у ст. 550 Цивільного кодексу України, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені за період з 21.11.2014р. по 22.01.2015р., встановив, що його зроблено вірно, з огляду на що вказані позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт МВС" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Імексбанк" про зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12-а, код ЄДРПОУ 20971504) виконати платіжне доручення №13577 та перерахувати грошові кошти у розмірі 123 322,30 грн. на розрахунковий рахунок ПАТ «Одесаобленерго» №2603530143777 в Одеському обласному управлінні «Ощадбанк» м. Одеса, МФО 328845.

Стягувачем за наказом є Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт МВС" (65059, Одеська обл., м. Одеса, пр. Адміральський, буд. 33-А; код ЄДРПОУ 38915198).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК" (65039, м. Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12-а, код ЄДРПОУ 20971504) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будконтакт МВС" (65059, Одеська обл., м. Одеса, пр. Адміральський, буд. 33-А; код ЄДРПОУ 38915198) пеню у розмірі 5 690 /п'ять тисяч шістсот дев'яносто/ грн. 01 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 585 /дві тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять/ грн. 66 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 10 березня 2015 р.

Суддя Ю.О. Зайцев