Постанова № 43071520, 11.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Справа № 910/11220/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" на ухвалу та постановувід 29.10.2014 господарського суду м. Києва від 18.12.2014 Київського апеляційного господарського судуу справі№ 910/11220/14 господарського суду міста Києваза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Восход", м. Донецьк до 1. публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ; 2. товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс фінанс", м. Київтретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора", м. Донецьк про визнання договору відступлення права вимоги недійсним в судовому засіданні взяли участь представники:

позивача відповідача 1 відповідача 2Стасюк І.В., довір.; Мельник І.М., довір.; Вабіщевич Т.В., довір.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восход" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс Фінанс" (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору від 03.04.2014 №39/246-1 про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 26.10.2011 № 15-94/19-3107/11, укладеним між відповідачем 2 та позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2014 у справі №910/11220/14 прийнято відмову позивача від позову за підписом ліквідатора позивача арбітражного керуючого Жмайла О.І. та припинено провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 ухвалу від 25.06.2014 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції вказав, що судом першої інстанції не досліджено обставин порушення внаслідок відмови ліквідатором від позову прав та інтересів інших осіб, зокрема кредиторів позивача у справі про банкрутство.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2014 залишено без змін. Касаційний суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про необхідність дослідження обставин порушення діями позивача в особі ліквідатора прав та інтересів учасників провадження у справі про банкрутство. Також суд касаційної інстанції зазначив про необхідність перевірити, чи був повідомлений представник позивача Клочай Н.І., який підписав позовну заяву від імені позивача, про скасування згідно з наказом ліквідатора довіреностей позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.10.2014 (суддя Лиськов О.М) припинено провадження у справі №910/11220/14 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову. Суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатор позивача арбітражний керуючий Жмайло О.І. призначений та діє на підставі судового рішення у справі про банкрутство. Отже, Жмайло О.І. є повноважним представником позивача, а підписана ним від імені позивача заява про відмову від позову не суперечить чинному законодавству та не порушує права та інтереси інших осіб, у т.ч. учасників провадження у справі про банкрутство позивача.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 (судді: Суліма В.В. - головуючий, Гаврилюк О.М., Коротун О.М.) вказану ухвалу залишено без змін із тих же підстав.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, ТОВ "ТС Обжора" (далі - скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та передати справу на розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 512, 1077, 1078, 1082 Цивільного кодексу України, ст. 22 ГПК України. Скаржник посилається на те, що дії позивача порушують права і інтереси кредиторів у справі про банкрутство позивача.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11112 ГПК України встановлено, що вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За результатами розгляду заяви позивача про відмову від позову, з урахуванням обов'язкових вказівок суду касаційної інстанції, судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.

Постановою господарського суду Донецької області від 26.12.2013 у справі №905/5359/13 позивача визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Жмайло О.І.

У силу ч. 2 ст. 38, ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) з дня визнання боржника банкрутом повноваження керівника боржника виконує ліквідатор, який і підписав подану до суду заяву про відмову від позову.

Отже, заява про відмову від позову подана уповноваженою особою - ліквідатором позивача, який діє на підставі судового рішення у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У даному випадку предметом позовних вимог є договір про відступлення права вимоги кредиторської заборгованості позивача, який перебуває в процедурі банкрутства. Внаслідок укладення такого договору відбулася заміна кредитора у зобов'язанні. У той же час цей договір не змінює обсяг та статус кредиторських вимог до позивача - боржника у справі про банкрутство. У зв'язку з чим наявність договору жодним чином не впливає на права та обов'язки кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Восход" та, відповідно, відмова позивача від позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи про банкрутство, а також прав та інтересів будь-яких інших осіб.

Що стосується повідомлення представника позивача про скасування довіреностей, то представнику Клочай Н.І. про скасування ліквідатором довіреності, на підставі якої остання звернулася з даним позовом від імені ТОВ "Восход", стало відомо під час ознайомлення 20.06.2014 з матеріалами справи №910/11220/14. У зв'язку з чим після цієї дати відповідно до ст.ст. 248, 249 ЦК України вона є не уповноваженою особою та немає права діяти від імені позивача.

Враховуючи вищевикладене, висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову є законними та обгрунтованими.

За таких обставин оскаржувані судові рішення прийняті з дотриманням норм процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 22, 1115, 1117, 1119 - 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 29.10.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2014 у справі №910/11220/14 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич