Ухвала суду № 43071443, 10.03.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 березня 2015 року Справа № 908/3717/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 року

у справі № 908/3717/14 господарського суду Запорізької області

за позовом заступника Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

Квартирно-експлуатаційного відділу міста Запоріжжя

до Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 року у справі № 908/3717/14.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно п. 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" якщо касаційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, які не переглядалися в апеляційному порядку, то відповідні обставини виключають перегляд судових рішень у касаційному порядку.

В таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 11113 ГПК України.

Отже, рішення місцевого господарського суду можуть бути предметом касаційного оскарження лише після їх перегляду по суті в апеляційному порядку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року у справі № 908/3717/14 в апеляційному порядку по суті не переглядалось.

За таких обставин, у прийнятті касаційної скарги Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року у справі № 908/3717/14 слід відмовити.

Щодо оскарження Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 року у справі № 908/3717/14, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідач, звертаючись з касаційною скаргою зазначає, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" не передбачено видатків на сплату судового збору місцевими державними адміністраціями, які відповідно до ст. 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" фінансуються виключно із державного бюджету України, а також не мають права, відповідно до бюджетного законодавства отримувати кошти, крім видатків передбачених Законом України "Про державний бюджет" на поточний рік. Крім того, як зазначає скаржник, відповідно до п. 21 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільняються від сплати судового збору.

Колегія суддів відхиляє вищевказані доводи та зазначає, що відсутність видатків на сплату судового збору у місцевої державної адміністрації, яка відповідно до ст. 47 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" фінансується виключно із державного бюджету України, а також не має права, відповідно до бюджетного законодавства, отримувати кошти, крім видатків, передбачених законом України про державний бюджет на поточний рік не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати судовий збір за подання касаційної скарги.

При цьому, п. 21 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору. Районні державні адміністрації до вказаного переліку не входять, а отже, правові підстави вважати, що Бердянська районна державна адміністрація звільнена від сплати судового збору відсутні.

Бердянською районною державною адміністрацією до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Після усунення обставин, зазначених в ухвалі Вищого господарського суду України від 10.03.2015 року касаційна скарга може бути подана повторно, тому питання про відновлення строку на касаційне оскарження не розглядаються.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 107, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Бердянській районній державній адміністрації Запорізької області у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду Запорізької області від 25.11.2014 року у справі № 908/3717/14.

2. Повернути касаційну скаргу Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.01.2015 року у справі № 908/3717/14 (з доданими до неї документами).

3. Справу № 908/3717/14 повернути до господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало