Рішення № 43071362, 27.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/121/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2015 Справа № 908/5748/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКАРД” (04086, м. Київ, пров. Чаплигіна, буд. 21; 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16-Б)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКАРТ” (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 27)

про стягнення 40 871,67 грн.

Суддя Проскуряков К.В.

У судовому засіданні брали участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

15.12.2014 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКАРД” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКАРТ” про стягнення 40 871,67 грн.

Ухвалою суду від 15.12.2014 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 908/5748/14, справі присвоєно номер провадження – 5/121/14, розгляд якої призначено на 21.01.2015. Ухвалою від 21.01.2015 у зв’язку із неявкою в судове засідання представників сторін, ненадання ними витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 12.02.2015. Ухвалою суду від 12.02.2015 № 908/5748/14 строк розгляду справи було продовжено строком на 15 днів – до 02.03.2015, судове засідання призначено на 27.02.2015. В судовому засіданні 27.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

27.02.2015 на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 47164,79 грн., з яких: 39101,33 грн. – сума основного боргу, 3 969,91 грн. – пеня, 409, 42 грн. – 3 % річних та 3 684,13 грн. – інфляційні нарахування.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.02.2015 № 908/5748/14 заяву про збільшення повернуто позивачу без розгляду на підставі п. 6 ст. 63 ГПК України.

Позивач у судове засідання 27.02.2015 не з’явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином. Клопотань про неможливість розгляду справи за відсутності належним чином уповноваженого представника позивача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Відповідач у судові засідання, в тому числі 27.02.2015, не з’явився. Від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв’язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні через хворобу.

Неодноразово суд звертав увагу відповідача, що відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, вказана позовна заява надійшла до господарського суду Запорізької області – 15.12.2014.

Таким чином, двомісячний строк розгляду цієї справи закінчується – 15.02.2015.

Строк розгляду справи було продовжено на 15 днів - до 02.03.2015.

Крім того, судове засідання відкладалась двічі за клопотанням відповідача, який був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, від нього надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім цього, відповідно ч.ч. 3, 5 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Таким чином, представником ТОВ “Декарт” у суді може бути будь-яка інша особа, не обов’язково адвокат або працівник підприємства, з належним чином оформленою довіреністю.

В матеріалах справи міститься Витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/615 від 16.12.2014, відповідно до якого на електронну адресу відповідача було надіслано ухвалу суду про порушення провадження у справі №908/5748/14 від 15.12.2014.

26.01.2015 на електронну адресу відповідача була направлена ухвала суду про відкладення розгляду справи № 908/5748/14 від 21.01.2015, що підтверджується Витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/182 від 26.01.2015.

Також, 26.01.2015 зазначена ухвала була розміщена на офіційному веб-сайті «Судова влада України» у розділі господарського суду Запорізької області.

Ухвала господарського суду Запорізької області від 15.12.2014 № 908/5748/14, направлена відповідачу за адресою: 87512, Донецька область, м. Маріуполь, Володарське шосе, 27 повернулась на адресу суду з відміткою пошти: «за закінченням терміну зберігання».

17.02.2015 на електронну адресу відповідача була направлена ухвала суду про відкладення розгляду справи № 908/5748/14 від 12.02.2015, що підтверджується Витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою № 06-05/444 від 17.02.2015.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Надання відзиву та документів, що підтверджують заперечення проти позову, є не обов’язком, а правом відповідача, в чому вбачається прояв принципу диспозитивності.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обов’язку сторін брати участь в судових засіданнях, нез’явлення повноважних представників сторін в судове засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе вирішити спір за відстуності представника відповідача.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕКАРТ» (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокард» (далі - компанія) було укладено договір № АК 2813 (далі – договір з усіма змінами, додатками та доповненнями), відповідно до п. 1.1 якого компанія від свого імені, за дорученням та за рахунок клієнта, за винагороду придбаває в торгових точках нафтопродукти, інші товари та послуги (далі - товари) для забезпечення автотранспортних засобів клієнта на території України.

Пунктами 1.3., 1.4. договору передбачено, що клієнт зобов’язується отримувати товар в торгових точках, які входять до сервісної мережі «Автокард» на території України, а також товари в торгових точках, які входять до сервісної мережі «Автокард» за межами митної території України, відповідно до вимог цього договору та додатків до нього.

Компанія надає клієнту наступні послуги:

Організація технологічного процесу відпуску товарів клієнту в торгових точках, які входять до сервісної мережі «Автокард»;

Організація процесу оброблення та обліку кількості товарів, отриманих клієнтом в торгових точках сервісної мережі «Автокард»;

Кодування карток, їх персоналізацію, заміну, виїмку та облік;

Надання клієнту інформації про проведені операції, а також документів бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно п.п. 2.1. – 2.4., 2.6. договору клієнт перераховує на розрахунковий рахунок компанії грошові кошти у розмірі та на умовах, визначених сторонами у Додатку № 2-к до цього договору.

Вартість отриманого клієнтом товару враховується компанією на умовах отриманої від торгових точок документальної та технологічної (блокувальні суми відповідно до п. 7.14) інформації за операціями клієнтів.

Ціни на товари на території України відповідають поточним готівковим/безготівковим роздрібним цінам торгових точок. Про поточні ціни на нафтопродукти клієнт інформується компанією інформаційним листом. Інформаційний лист надається на вимогу клієнта. Поточна ціна фіксується у первинному документі на дату проведення операції.

При проведенні взаєморозрахунків сторони керуються цінами, зазначеними в первинних документах (чеках тощо). У разі відсутності на сліпі вартості товарів та/або загальної суми, клієнт приймає за основу ціни, які вказані в інформаційному листі компанії, який складено на підставі даних АЗС. Клієнт не має права приймати або надавати для розрахунків ціни, отримані в організаціях, які не є стороною цього договору.

Сторони щомісяця здійснюють приймання-передачу товару, а також звірку взаєморозрахунків з підписанням відповідного акту. За відсутності протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта письмової заяви клієнта із зазначенням причин неможливості підписання акта, товари за договором вважаються прийнятими клієнтом в повному обсязі та без зауважень.

Згідно п. 5.2. договору у разі порушення виконання зобов’язань, передбачених договором, які виявились в порушенні строків оплати, клієнт сплачує компанії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діла на момент виникнення заборгованості, від суми існуючої заборгованості за кожен день прострочення платежу. Моментом виникнення заборгованості вважається 1 число місяця, що слідує за поточним періодом, протягом якого виникла заборгованість.

01.02.2011 між сторонами було укладено угоду про видачу та обслуговування карток та умов платежів.

17.10.2014 між сторонами було укладено угоду про вартість послуг компанії та умови платежів, відповідно до п.п. 2., 5., 7 якої: оплата вартості послуг компанії проводиться клієнтом на банківський рахунок компанії тільки за фактом їх отримання, на підставі виставлених рахунків або акту приймання-передачі товарів та послуг і звірки розрахунків, або звіту комісіонера, не пізніше 3 робочих днів з дати виставлення відповідного документа. Сторони погодились з тим, що у разі невиконання клієнтом платежу за отримані послуги компанія має право списати відповідну суму в останній день звітного періоду (місяця) з коштів клієнта, перерахованих на банківський рахунок компанії за цим договором, що відображується в РО клієнта.

Оплата за товари виконується клієнтом на підставі рахунків, що виставляються компанією за допомогою факсу, e-mail. Компанія виставляє рахунки клієнту з періодичністю не рідше одного разу на тиждень. Графік виставлення рахунків та місяць компанія висилає на запит клієнта. Виставлений рахунок вважається отриманий клієнтом за винятком випадків, коли клієнт доведе інше. Оригінал виставлених рахунків компанія надсилає клієнту щомісяця. Клієнт має здійснити оплату в повному обсязі не пізніше 3 робочих днів, включаючи дату виставлення рахунку. У випадку не опати клієнтом рахунку в повному обсязі в зазначений термін компанія має право заблокувати картки клієнта.

У випадку неотримання рахунку клієнт має право виконувати платежі за цим договором на підставі будь-якої інформації, отриманої від компанії, у тому числі виписки з РО клієнта, Акту, звіту комісіонера, отриманих від компанії даних про залишки коштів, перерахованих клієнтом на банківський рахунок компанії, а також цього договору.

Відповідно до звіту комісіонера за клієнтом обліковувалась заборгованість у розмірі 35 162, 92 грн., яку відповідач сплатив частково у розмірі 16 925,00 грн.

У жовтні 2014 компанія надала відповідачу товар на суму 20863,41 грн., що також підтверджується звітом комісіонера.

30.12.2014 позивач направив відповідачу лист щодо проведення звірки взаєморозрахунків, що підтверджується фіскальним чеком № 5893 від 30.12.2014 та описом вкладення у цінний лист, які містяться у матеріалах справи.

В матеріалах справи містяться Акти приймання-передачі товарів та послуг і звірки розрахунків за нафтопродукти на суму 35 162,92 грн. та на суму 20 863, 41 грн.

Станом на 27.02.2015 заборгованість відповідача зі сплати основної суми боргу складає 39 101,33 грн.

Згідно п. 5.2. договору у разі порушення виконання зобов’язань, передбачених договором, які виявились в порушенні строків оплати, клієнт сплачує компанії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діла на момент виникнення заборгованості, від суми існуючої заборгованості за кожен день прострочення платежу. Моментом виникнення заборгованості вважається 1 число місяця, що слідує за поточним періодом, протягом якого виникла заборгованість.

Згідно розрахунку позивача відповідачу нарахована пеня у розмірі 1 196,39 грн. Розрахунок перевірено судом та є вірним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 136, 24 грн. та втрати від інфляції у розмірі 437,71 грн. Розрахунок позивача є вірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відносяться на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕКАРТ” (87512, Донецька область, м. Маріуполь, Володарське шосе, буд. 27, код ЄДРПОУ 25111775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АВТОКАРД” (04086, м. Київ, пров. Чаплигіна, буд. 21; 01015, м. Київ, вул. Лаврська, буд. 16-Б, код ЄДРПОУ 37405808) основний борг у розмірі 39 101 (тридцять дев’ять тисяч сто одна) грн. 33 коп., пеню у розмірі 1 196 (одна тисяча сто дев’яносто шість) грн. 39 коп., 3 % річних у розмірі 136 (сто тридцять шість) грн. 24 коп., інфляційні нарахування у розмірі 437 (чотириста тридцять сім) грн. 71 коп., судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Суддя К.В.Проскуряков

Рішення господарського суду набирає чинності протягом 10 днів із дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 04.03.2015.