Вирок № 43069858, 03.03.2015, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/355/15-к

Провадження № 1-кп/587/56/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року Сумський районний суд Сумської області у складі:

Головуючого - судді Моісеєнко О.М.,

При секретарі Козловій К.Л.,

З участю прокурора Саєнка С.В.,

Потерпілого ОСОБА_1,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця с. Камянська Слобода Новгород-Сіверського району

Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою,

одруженого, працюючого директором ТОВ "Сервіс-Енерго-2008",

має свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю, раніше не судимого,

проживаючого в АДРЕСА_1,

- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,

встановив:

Обвинувачений ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 за наступних обставин.

14 жовтня 2015 року близько 16.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 керував на підставі довіреності автомобілем НОМЕР_1, належним ПАТ КБ "Приватбанк", в якому в якості пасажира знаходився потерпілий ОСОБА_1 Під час руху по проїзній частині автодороги "Суми-Путивль-Глухів" в напрямку м. Білопілля в районі 12 км+55 дороги порушив вимоги п.п.2.9а, 12.1, 12.6г Правил дорожнього руху України.

А саме, п. 2.9а "Водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння";

П.12.1 "Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним";

П.12.6г "Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47 дозволяється рух зі швидкістю: іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год, на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год".

Внаслідок чого керований обвинуваченим автомобіль "FIAT Doblo" виїхав за межі проїзної частини на праве узбіччя та у кювет з послідуючим перекиданням.

Порушення обвинуваченим п.12.1 ПДР України знаходиться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та наслідками, що настали.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді: "Закрита травма шийного відділу хребта. Перелом тіла 2-го шийного хребця і дужок 6-7 шийного хребців без неврологічних розладів. Забій шийного відділу хребта. Забійна рана щелепної області справа. Перелом щелепної дуги з права".

Тілесні ушкодження в області шийного відділу хребта являлись небезпечними для життя і за цією ознакою кваліфіковані як тяжкі тілесні ушкодження.

Тілесні ушкодження в області обличчя кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєнні злочину визнав повністю, цивільний позов прокурора також визнав повністю. Про обставини події пояснив наступне. Напередодні аварії тривалий час був у дорозі, вжив спиртне. В день аварії також вжив незначну кількість спритного. Під час слідування автомобілем на залізничному переїзді підібрав пасажира, котрий йому був раніше знайомий. Після переїзду рухались нормально зі швидкістю 100-105 км/год, по ходу слідування перед лівим поворотом машину почало "водити". Він намагався кермом утримати автомобіль і виїхав на зустрічну смугу, перетнувши суцільну розділову лінію. В цей час помітив на відстані від свого автомобілю зустрічний автомобіль з ввімкненими фарами. Після чого різко вивернув кермо вправо, повертаючись на свою смугу руху, почав гальмування. Автомобіль дістався узбіччя, за яким був кювет і перепад висоти з рівнем дороги. В цей час відчув, що потерпілого відкинуло у його бік, від чого той вдарився об його скроню, зпрацювала подушка безпеки. Після цього втратив свідомість та прийшов до себе після приїзду лікарів швидкої допомоги. Широ розкоюється у скоєному, відшкодував потерпілому витрати на лікування.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що в якості пасажира їхав в автомобілі під керуванням обвинуваченого. Близько 5 хвилин рухались нормально, зі швидкістю, на його думку, біля 100 км/год. Після чого автомобіль почало "водити" з боку у бік. Він запитав водія, чи той добре себе почуває, на що той відповів, що все нормально. Автомобіль виїхав на зустрічну смугу, після чого від різкого повороту почав повертатись на свою смугу руху. В цей час він відчув удар та втратив свідомість. Внаслідок події у нього були зламані шийні хребці і щелепна дуга, була рвана рана скроневої області. У лікарні він перебував більше двох тижнів, після чого спостерігався лікарями ще чотири місяці. ОСОБА_2 відшкодував йому витрати на лікування і будь-яких претензій до обвинуваченого він не має, на позбавленні волі не наполягає. Керування автомобілем у стані сп'яніння вважає серйозним порушенням.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, пояснень потерпілого, винність ОСОБА_2 підтверджується матеріалами справи: висновком судово-медичного експерта про наявність у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень, які могли утворитись внаслідок ДТП; висновком судово-автотехнічної експертизи, відповідно до якої в діях водія ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.12.1, п.12.6г Правил дорожнього руху України, порушення п.12.1 знаходиться в причинному зв'язку з ДТП; висновком експертизи технічного стану автомобіля, відповідно до якої виявлені пошкодження частин та систем автомобілю виникли під час дорожньо-транспортної пригоди; протоколом огляду місця події, під час якого виявлено автомобіль ОСОБА_2 з пошкодженнями; висновком медичного огляду обвинуваченого про перебування його у день події у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, по справі проведено три судових авто-технічних експертизи для визначення невідповідності дій водія вимогам ПДР України та їх причинного зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Дві з експертиз визначають, що в діях водія вбачаються невідповідності вимогам п.12.1 та п.12.6г правил та визначають, що порушення п.12.1 правил перебуває у причинному зв'язку з наслідками. Разом з тим, додаткова експертиза, проведена іншим експертом Сумського відділення ХНДІСЕ ім.проф. М.С.Бокаріуса визначає, що крім зазначених, в діях водія вбачається невідповідність вимогам п.10.1 правил, яке також перебуває у причинному зв'язку з ДТП.

При вирішенні обсягу доведеного обвинувачення суд надає перевагу останній додатковій експертизі, проведеній НДЕКЦ УМВС України в Сумській області, яка невідповідності в діях водія вимогам п.10.1 правил не вбачає. Тим самим, підтверджує висновок першої експертизи. За наведених обставин розбіжності у висновках судових експертів-автотехніків повинні тлумачитись на користь обвинуваченого, тому з обсягу обвинувачення порушення п.10.1 Правил дорожнього руху слід виключити.

В іншій частині обвинувачення повністю знайшло своє підтвердження.

Таким чином, суд вважає, що винність обвинуваченого у скоєнні злочину у судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України, оскільки під час керування транспортним засобом він порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_1

При визначенні обвинуваченому міри покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, характеризується позитивно та є публічною особою.

До пом'якшуючих його покарання обставин суд відносить щире каяття підсудного, добровільне відшкодування матеріальної шкоди потерпілому та часткове відшкодування шкоди державі.

До обтяжуючих його покарання обставин суд відносить скоєння злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи викладені обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості скоєного, особу винного, суд вважає, що при призначенні йому покарання слід застосувати ст. 69 КК України, тобто призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене санкцією статті.

Позов прокурора за лікування потерпілого підлягає повному задоволенню з урахуванням сплаченої до розгляду провадження по суті суми в розмірі 200 грн.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого, а речовий доказ - поверненню власнику.

Підстави для обрання запобіжного заходу відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374,376 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, і призначити йому за цим законом покарання з застосуванням ст.69 КК України у вигляді двох років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Департаменту фінансів Сумської облдержадміністрації (р/р 31415544700001 ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23632949, код бюджетної класифікації 24060300 "інші надходження" для перерахування Сумській обласній клінічній лікарні) три тисячі чотириста сімдесят грн. 56 коп. за лікування потерпілого.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (код 24060300 "інші надходження") шість тисяч п'ятсот п'ятдесят три грн. процесуальних витрат за проведення експертиз.

Речовий доказ по справі - автомобіль НОМЕР_1, який зберігається у ОСОБА_4, повернути власнику - ПАТ КБ "Приватбанк".

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Моісеєнко