Рішення № 43069547, 03.03.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/745/15

Головуючий у першій інстанції Бобуйок І.А.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Кононенко Н.А.,

Суворова В.О.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності,

встановила:

03 вересня 2014 року Перший заступник прокурора Малиновського району в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, звернувся до суду з позовом, в якому ставив питання про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності серії САЕ 067424, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 15.07.2010 року на ім'я ОСОБА_3 (далі - ВК ОМР).

Свої позовні вимоги мотивував тим, що заочним рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2010 року по справі № 2-4225/10 задоволено позов ОСОБА_3 до ВК ОМР, ТОВ "Фабрика картонажно-паперових виробів", ЗАТ "Будіндустрія" про визнання права власності, згідно якого за ОСОБА_3 визнано право власності на майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з комплексу нежитлових приміщень літ. "Л", літ. "С". літ. "Т", уборна літ. "О", 176/1000 частин огорожі 1-6.

Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.12.2013 року вищевказане заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2012 року було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Позивач посилався на те, що ВК ОМР 15.07.2010 року ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право власності серії САЕ 067424 на вказаний об'єкт.

Розпорядженням голови Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради "Про присвоєння поштової адреси майновому комплексу за адресою: АДРЕСА_1" від 02.07.2010 р. № 535/01-06 поштову адресу цього об'єкту нерухомості змінено на адресу: АДРЕСА_2

Із свідоцтва про право власності, яке видане ОСОБА_3 ВК ОМР від 15.07.2010р. серії САЕ 067424 на об'єкт нерухомості, що складається з приміщень літ. "Л", "С", "Т", загальною площею 7470,3 кв.м, основною площею 6687,8 кв.м, літ "О", відображених у технічному паспорті від 14.10.2009р. вбачається, що цей правовстановлюючий документ видано виключно на підставі розпорядження Малиновського районної адміністрації Одеської міської ради від 02.07.2010 № 535/01-06, замість рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2010р. у справі № 2-4225/10, зареєстрованого КП "ОМБТІ та РОН" від 09.04.2010р. за номером 3543 у книзі 96неж-36.

Посилаючись на незаконність вищевказаного свідоцтва, позивач просив свої позовні вимоги задовольнити.

Справа була заслухана за відсутності ОСОБА_3

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року позовні Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, були задоволені в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування зазначеного рішення, посилаючись на те, що воно було ухвалено із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив із того, що ВК ОМР 15.07.2010 року ОСОБА_3 було незаконно видано свідоцтво про право власності серії САЕ 067424 на вказаний об'єкт.

Так, суд вказав, що Розпорядженням голови Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради "Про присвоєння поштової адреси майновому комплексу за адресою: АДРЕСА_1" від 02.07.2010 р. № 535/01-06 поштову адресу цього об'єкту нерухомості змінено на адресу: АДРЕСА_2

Із свідоцтва про право власності, яке видане ОСОБА_3 ВК ОМР від 15.07.2010 року, серії САЕ 067424 на об'єкт нерухомості, що складається з приміщень літ. "Л", "С", "Т", загальною площею 7470,3 кв.м, основною площею 6687,8 кв.м, літ "О", відображених у технічному паспорті від 14.10.2009р. вбачається, що цей правовстановлюючий документ видано виключно на підставі вищевказаного Розпорядження Малиновського районної адміністрації Одеської міської ради від 02.07.2010 № 535/01-06, замість рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2010р. у справі № 2-4225/10, зареєстрованого КП "ОМБТІ та РОН" від 09.04.2010р. за номером 3543 у книзі 96неж-36.

Оскільки діючим цивільним законодавством не було передбачено видачі свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості на підставі вищевказаного Розпорядження, зазначене свідоцтво є недійсним.

Однак, з таким висновком суду погодитись не можна, з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2007 року між ЗАТ "Будіндустрія" та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, за умовами якого ЗАТ "Будіндустрія" продало, а ОСОБА_3 купив 176/1000 частин нежилих будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та в цілому складаються з нежилих будівель, зазначених в схематичному плані під літ. "А" - прохідної; "Е", "Е1", "Е2" цеху ізоляції, "Ж", "Ж1", "Ж2" - котельні, "З" - мазутонасосної,"И" - каналізаційної насосної станції, "К"- адмін.. побутового корпусу, "Л", "Л1" - головного виробничого корпусу, "П" -компресорної, "М" -складу пропанбутану, "Р" - трансформаторної підстанції, загальною площею 7312,2 кв.м. та "Б" -навісу, "Н"-навісу (складу готової продукції), "В" - складу, "О", "Т", "Ф"-вбиральні, 11 - площадки з козловим краном, №1-6- огорожі, розташованих на земельній ділянці площею - 30586 кв.м., яка перебуває в користуванні продавця на підставі договору оренди землі від 01.02.2006 року.

За цим договором у власність ОСОБА_3 перейшло 176/1000 частин нежилих будівель та споруд, що складаються із зазначених на схематичному плані літ.: Л", "Л1" - головного виробничого корпусу, "П" -компресорної, загальною площею - 3879,2 кв.м., та "Н"-навісу (складу готової продукції), "О" -вбиральні.

23.01.2008 року зазначене право власності ОСОБА_3 на 176/1000 частин нежилих будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване в КП "ОМБТІ та РОН".

20 травня 2008 року між ТОВ "Фабрика картонажно-паперових виробів", ОСОБА_3 та ЗАТ "Будіндустрія" було укладено договір про поділ нежилих будівель та споруд в натурі та припинення спільної часткової власності, за умовами якого ОСОБА_3 набув право власності на: Л", "Л1" - головний виробничий корпус, загальною площею 3812,6 кв.м.; компресорну літ. "П" загальною площею 66,6 кв.м. (загальною площею 3879,2 кв.м.), літ. "О" - вбиральню, літ. "Н" - навіс, (склад готової продукції), 176/1000 огорожу №1-6, розташованих за адресою: АДРЕСА_1

03 червня 2008 року право власності ОСОБА_3 на нежилі будівлі: Л", "Л1" - головний виробничий корпус, загальною площею 3812,6 кв.м.; компресорну літ. "П" загальною площею 66,6 кв.м. (загальною площею 3879,2 кв.м.), літ. "О" - вбиральню, літ. "Н" - навіс, (склад готової продукції), 176/1000 огорожу №1-6, розташовані за адресою : АДРЕСА_1 також було зареєстроване в КП "ОМБТІ та РОН".

В подальшому, заочним рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2010 року по справі № 2-4225/10 було задоволено позов ОСОБА_3 до ВК ОМР, ТОВ "Фабрика картонажно-паперових виробів", ЗАТ "Будіндустрія" про визнання за ним права власності на майновий комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_1, який складається з комплексу нежитлових приміщень літ. "Л", літ. "С". літ. "Т", уборної літ. "О", 176/1000 частин огорожі 1-6.

Однак, рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.12.2013 року заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10.03.2012 року було скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено (а.с.5-6).

Разом з тим, Розпорядженням Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради "Про присвоєння поштової адреси майновому комплексу за адресою: АДРЕСА_1" від 02.07.2010 р. № 535/01-06 по заяві ОСОБА_3 майновому комплексу, який належить йому на праві власності та складається з комплексу нежилих приміщень літ."Л" загальною площею 6398,7 кв.м., літ. "С" загальною площею 504,20 кв.м., літ. "Т" загальною площею 540 кв.м., уборної літ. "О", 176/1000 частин огорожі 1-6, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, було присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2

На підставі цього Розпорядження Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради від 02.07.2010 р. № 535/01-06 на ім'я ОСОБА_3 15 липня 2010 року було видане свідоцтво про право власності на комплекс нежитлових приміщень, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та складається з приміщень літ. "Л", "С", "Т", загальною площею 7470,3 кв.м., основною площею 7787 кв.м., літ. "О", відображених у технічному паспорті від 14.10.2009року.

Таким чином, фактично, свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення від 15 липня 2010 року було видане на нерухоме майно, яке належать ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 17 грудня 2007 року та на підставі договору про поділ нежилих будівель та споруд в натурі та припинення спільної часткової власності від 20 травня 2008 року, тільки за новою поштовою адресою.

Тобто вказане нерухоме майно, є одним і тим же самим об'єктом, якому було присвоєно нову поштову адресу.

Колегією суддів також встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року адміністративний позов заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, до виконавчого комітету Одеської міської ради, КП "Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3 був задоволений частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав власності на комплекс нежитлових приміщень, прийняте реєстратором КМ "БТІ" Одеської міської ради 04.08.2010 року, на підставі якого до Державного реєстру прав власності на нерухоме майно внесено запис за № 3457 в книзі 98 неж-51 (реєстраційний номер майна: 31138237) про реєстрацію за ОСОБА_3 прав власності.

Зобов'язано Реєстраційну службу Одеського міського управління юстиції перенести до Державного реєстру прав записи про державну реєстрацію прав, що містяться в інформаційних системах та внести запис про скасування цієї державної реєстрації прав (а.с.53-59).

Однак, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2015 року вищевказана постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2014 року була скасована та в задоволенні адміністративного позову заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, до виконавчого комітету Одеської міської ради, КП " Бюро технічної інвентаризації" Одеської міської ради, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, за участю третьої особи на стороні відповідачів, що не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_3, було відмовлено у повному обсязі (а.с.132-137).

Підставою для відмови в позові було те, що у суду не було правових підстав приймати рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав власності на комплекс нежитлових приміщень, оскільки державна реєстрації була здійснена у відповідності до чинного законодавства і підстав для відмови у державній реєстрації прав на час прийняття рішення у державного реєстратора не було.

Іншою підставою для відмови в позові було також те, що звертаючись до суду з позовом, прокурор Малиновського району міста Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, не надав суду доказів порушення інтересів громадянина, або держави, як того вимагає ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру".

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що в даній справі, звертаючись до суду з позовом, перший заступник прокурора Малиновського району м. Одеси також не надав суду належних доказів порушення інтересів громадянина або держави видачею на ім'я відповідача ОСОБА_3 оспорюваного свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості від 15.07.2010 року, серії САЕ 067424.

Так, в ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", на яку послався прокурор при зверненні до суду, зазначено, що підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних документів.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Зміст ст. 36-1 Закону "Про прокуратуру" кореспондується із змістом ст. 45 ЦПК України, яка зазначає, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою). При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, в інтересах якої звернувся до суду прокурор, є Одеська міська рада.

В свою чергу, Одеська міська рада не вбачає порушень своїх інтересів, у зв'язку з чим із самостійними вимогами до суду не зверталась і жодного разу не заявила суду про порушення інтересів ОМР видачею на ім'я відповідача ОСОБА_3 оспорюваного свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості від 15.07.2010 року, серії САЕ 067424.

Разом з тим, колегія суддів також не вбачає порушень інтересів ОМР, оскільки саме її виконавчі органи видали Розпорядження від 02.07.2010 року про присвоєння поштової адреси майновому комплексу за адресою: АДРЕСА_1 (Малиновська районна адміністрація ОМР), видали свідоцтво про право власності на об'єкти нерухомості від 15.07.2010 року, серії САЕ 067424 (Виконавчий комітет ОМР) та здійснили державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вищевказане нерухоме майно (КП ОМБТІ та РОН ОМР).

Таким чином, прокурором при зверненні до суду із позовом вищевказані вимоги закону дотримані не були, ані під час слухання справи в суді першої інстанції, ані під час під час слухання справи в суді апеляційної інстанції, так як прокурором не доведено порушення інтересів держави, в особі ОМР, видачею на ім'я ОСОБА_3 свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомості від 15.07.2010 року, серії САЕ 067424.

Крім викладеного, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.15 ст.29 Закону України "Про планування і забудову територій", здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до частин 1,4,7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельні ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це не порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Аналіз наведеної норми свідчить про те, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.

Положення статті 376 ЦК поширюється на випадки самочинного будівництва житлових будинків, будівель,споруд, іншого нерухомого майна як фізичними так і юридичними особами.

Під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об'єктів нерухомості (ст.9 Закону України від 20 травня 1999 року "Про архітектурну діяльність"), в тому числі спорудження без дозволу органу місцевого самоврядування нового житлового будинку замість зруйнованого на раніше відведеній особі земельній ділянці, переобладнання нежитлової будівлі в житлову.

Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій" (ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Згідно зі ст.9 Закону України "Про архітектурну діяльність", будівництво об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів.

Пунктом 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-У1 було визначено спрощений порядок прийняття до експлуатації збудованих до 31.12.2009р. індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд , прибудов до них тощо, які збудовано без дозволу на виконання будівельних робіт і заяви про прийняття яких подаються до 31.12.2012р.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)" при вирішенні позовів про знесення самовільно збудованих (прибудованих, надбудованих) балконів, мансард, горищ тощо у багатоповерхових будинків, суди повинні враховувати, що положення статті 376 ЦК України до цих правовідносин не застосовуються.

У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011р. №466 "Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт" для початку будівельних робіт достатньо направлення повідомлення або декларації до територіального органу державної архітектурно-будівельної інспекції з урахуванням категорії складності об'єктів будівництва.

Статтею 32 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. №3038-У1 передбачено, що віднесення будівництва до категорії складності об'єктів будівництва до категорії складності об'єктів будівництва здійснюється проектною організацією і замовником ; від зазначеної категорії залежить склад дозвільної документації, необхідної для початку будівництва.

З огляду на викладене, надані представником відповідача документи, а саме: свідоцтво про право власності на комплекс нежитлових приміщень, що складається з приміщень літ. "Л", "С", "Т", загальною площею 7470,3 кв.м, основною площею 6687,8 кв.м, літ "О", розташованих за адресою: АДРЕСА_2, видане 15 липня 2010 року Реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції Одеської області на ім'я відповідача ОСОБА_3 та витяг про реєстрацію права власності, свідчать про те, що відповідач отримав всі дозвільні документи на реконструкцію нежитлових приміщень і відповідно до діючого законодавства здав його до експлуатації.

Таким чином, на момент винесення рішення по справі, комплекс нежитлових приміщень, що складається з приміщень літ. "Л", "С", "Т", загальною площею 7470,3 кв.м, основною площею 6687,8 кв.м, літ "О", розташованих за адресою: АДРЕСА_2, не є самочинним, оскільки відповідач отримав всі правовстановлюючі документи, та зареєстрував своє право власності на нього в Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004 року із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду №2 від 19.03.2010 року, "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" роз'яснено, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду після 31 грудня 2003 року, згідно зі статтею 377 ЦК України, а з часу внесення змін до статті 120 ЗК, переходило право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором; а якщо договором це не було визначено, до набувача переходило право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для її обслуговування.

З 1 січня 2010 року до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах , встановлених для попереднього землевласника (землекористувача) відповідно до статті 377 ЦК і статті 120 ЗК в редакції Закону України від 5 листопада 2009року №1702-VІ.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2006 року між ОМР та ЗАТ "Будіндустрія" був укладений договір оренди землі, згідно якого в користування ЗАТ "Будіндустрія" було передано земельну ділянку, загальною площею 32452 кв.м., яка розташована по АДРЕСА_1. що підтверджується також Актом прийому-передачі вказаної зе6мельної ділянки (а.с.131).

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 у встановленому законом порядку набув право власності на частину нежитлових будівель в ЗАТ "Будіндустрія", про що зазначено вище, то до ОСОБА_3 також перейшло право користування частиною земельної ділянки, на якій розміщені ці об'єкти нерухомості.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія судів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду зазначеним вимогам закону не відповідає, доводи апеляційної скарги його спростовують, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 10 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави, в особі Одеської міської ради, до Виконавчого комітету Одеської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_3, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

Н.А. Кононенко

В.О. Суворов