Ухвала суду № 43067389, 03.03.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/7315/14 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/783/2191/15 Доповідач в 2-й інстанції:Штефаніца Ю. Г.

Категорія: 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Штефаніци Ю.Г.

суддів: Гірник Т.А., Бойко С.М.,

за участі судового секретаря: Брикайло М.В.,

представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Малого приватного підприємства «Західтранс» на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Малого приватного підприємства "Західтранс" про стягнення середньомісячного заробітку та відшкодування завданої шкоди, -

встановила:

22 вересня 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Малого приватного підприємства "Західтранс"(далі ПП"Західтранс") про поновлення його на роботі на посаді водія, стягнення середньомісячного заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні та відшкодування завданої йому моральної шкоди. В ході розгляду справи від позовних вимог про поновлення на роботі фактично відмовився.

Обґрунтовуючи свій позов, ОСОБА_2 зазначив, що 25.08.2014 р. був звільнений з роботи в МПП"Західтранс", де працював на посаді водія, за угодою сторін. При звільненні йому не було видано належно оформленої трудової книжки, а тому вважає, що відповідно до ч.4 ст.235 КЗпП України йому слід виплатити середній заробіток за весь час видачі трудової книжки, а згідно статті 237-1 КЗпП України він має право на відшкодування заподіяної йому моральної шкоди, яку оцінює в 10000 грн.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Судом постановлено стягнути з приватного підприємства "Західтранс" в користь ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за час затримки видачі трудової книжки в розмірі 2728 грн. 86 коп., моральну шкоду в розмірі 200 грн., а всього 2928 грн. 86 коп. Стягнуто з Малого приватного підприємства "Західтранс" в користь держави 243 грн. 60 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

ПП"Західтранс" оскаржило це рішення суду в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі посилається на незаконність, необґрунтованість оскаржуваного рішення, на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, постановлення рішення без повного і всебічного з'ясування обставин справи, без належної оцінки всіх доказів. Апелянт стверджує, що неодноразово намагались передати трудову книжку позивачу, однак він свідомо не бажав отримувати її, а мав намір звернутися в суд, щоб стягнути кошти за вимушений прогул.

Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2014 рокускасувати (а.с.106-108).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3 в заперечення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального прав.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд першої інстанції, в супереч доводам апелянта, з достатньою повнотою та всебічністю дослідив надані сторонами докази, вірно встановив фактичні обставини справи, спірні правовідносини та правильно застосував матеріальне і процесуальне право при вирішенні даного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та безспірно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_2 з червня 2014 року перебував у трудових правовідносинах з ПП"Західтранс", в якому працював на посаді водія автотранспортних засобів та відповідно до наказу по підприємству №32 від 26 серпня 2014 року ОСОБА_2 з того ж числа було звільнено з роботи за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін. При цьому ОСОБА_2, який в день звільнення не працював, при звільненні не було видано належно оформленої трудової книжки (а.с.72, 24).

Судом встановлено і те, що фактично трудова книжка ОСОБА_2 була видана його представнику ОСОБА_3 лише 16.10.2014 року після судового засідання.

Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст.48 КЗпП України трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч.4 ст.235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

У відповідності до п.4.1"Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників" затвердженої спільним наказом Міністерством праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України за N 58 від 29.07.93 р. власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Згідно п. 4.2.цієї ж Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки . Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги акт від 26.08.2014 року у складі працівників ПП"Західтранс" ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відмову ОСОБА_2 отримати трудову книжку, оскільки згідно показань вказаних свідків в суді першої інстанції 30.10.2014 р. вбачається, що вони не були присутні при обставинах вручення останньому трудової книжки, однак чули що він не бажає її отримати.

При цьому головний бухгалтер ОСОБА_5 пояснила, що вона особисто в день звільнення ОСОБА_2 останнього не бачила і з ним не спілкувалась, хоча чула, що він був на території підприємства. Чула від інших працівників, що ОСОБА_2 відмовляється отримати трудову книжку, а тому підготувала вказаний акт та покликала ОСОБА_4 і ОСОБА_6, які цей акт підписали при відсутності ОСОБА_2

Окрім того, зазначила, що в день звільнення з ОСОБА_2 не було проведено повного розрахунку та не було вручено трудової книжки, оскільки він покинув територію підприємства. В цей день вона не направляла ОСОБА_2 поштового повідомлення з вказівкою про необхідність отримання ним трудової книжки.

Твердження представника відповідача про те, що позивач неодноразово повідомлявся про необхідність прибуття на підприємство та отримання повного розрахунку і трудової книжки, нічим не підтверджені та обґрунтовано відхилені судом.

З матеріалів справи вбачається, що вперше підприємство скерувало позивачу ОСОБА_2 довідки про доходи, накази про звільнення за №32 та створення комісії №12/1А від 26.08.2014 р., а також повідомлення про необхідність з'явитись на підприємство для отримання трудової книжки лише 09.10.2014 р., тобто в ході розгляду справи.

Таким чином, суд першої інстанції, виходячи із фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, дійшов обгрутованого висновку про те, що затримка у видачі позивачу трудової книжки відбулась з вини підприємства, а тому правомірно стягнув з відповідача на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час затримки протягом 37 робочих днів( з 27.08. по 16.10.2014 р.) та з розрахунку середньоденного заробітку в розмірі 73,78 грн., а всього в сумі 2729,86 грн. (73,78 * 37 =2729,86).

Згідно довідки ПП"Західтранс" від 29.10.2014 р. за №200 середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 85,33 грн. (а.с.77).

Однак, при здійснені розрахунку середнього заробітку ОСОБА_2 суд першої інстанції, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства обгрутовано виходив із розрахунку, наданого позивачем (а.с.76).

Виходячи з положень ст.237-1 КЗпП України та фактичних обставин справи суд вірно стягнув на користь позивачу грошову компенсацію за заподіяну йому моральну шкоду, розмір якої , визначений судом, сторонами не оскаржено.

Враховуючи, що судом правильно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, то за таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Західтранс» відхилити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 30 жовтня 2014 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Головуючий: Штефаніца Ю.Г.

Судді: Гірник Т.А.

Бойко С.М.