Вирок № 43065872, 11.03.2015, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.03.2015

Справа № 320/9642/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2015 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Урупа І.В.

при секретарі - Воропай Д.І.

за участю прокурора - Обуховського О.О.

захисника - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження № 12014080140003312 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Семіпалатінськ Казахстан, громадянина України, одруженого, що має вищу освіту, являється фізичною особою - підприємцем, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 382 ч.1 КК України,

В С Т А Н О В И В

ФОП ОСОБА_2, який є діючим провайдером на території міста Мелітополя, достовірно знаючи, що рішенням окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2014 року зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю «Торсат», (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, оф. 30, код ЄДРПОУ 30264135) та провайдерів програмних послуг, які уклали угоди із товариством з обмеженою відповідальністю «Торсат» (код ЄДРПОУ 30264135), тимчасово припинити ретрансляцію в багатоканальних телемережах на території України іноземних програм: «Первый канал. Всемирная сеть», «РТР-Планета», «Россия-24», «НТВ Мир», до вирішення справи по суті, в порушення зазначеної заборони продовжував ретрансляцію іноземних каналів на території України в продовж травня - червня 2014 року, тим самим ухилився від виконання рішення суду.

Крім того, згідно рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20.12.2013 року ФОП ОСОБА_2 зобов'язано звільнити самовільно зайняту площу частини сходового прольоту, а також звільнити зайняту площу від будівельного сміття та інших особистих речей, а також площу даху від шістьох супутникових тарілок, горища та проходу до горища будинку № 24 по вул. Гвардійській в місті Мелітополі від обладнання для посилання й поширення сигналу кабельного телебачення.

Однак, ФОП ОСОБА_2 рішення суду у встановлений строк виконано не було, відділом державної виконавчої служби, було відкрито виконавче провадження, боржником у якому виступає ОСОБА_2. Таким чином, ФОП ОСОБА_2, достовірно знаючи про наявність рішення суду, яке набрало законної сили ухилився від його виконання.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст.382 ч.1 КК України як умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

11 березня 2015 року між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Обуховським О.О. та обвинуваченим ОСОБА_2 укладена угода про визнання винуватості. Згідно з цією угодою ОСОБА_2 беззастережно повністю визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 382 КК України. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначене покарання за ч.1 ст. 382 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу у розмірі 2000 грн.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державі чи суспільним інтересам.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчинені злочину середньої тяжкості від якого потерпілих немає, беззастережно визнав свою винуватість, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч.ч.4,5 ст.474 КПК України.

Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Під час кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_2 скарги не подавав.

Угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідає інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 11 березня 2015 року у кримінальному провадженні № 12014080140003312 про визнання винуватості, укладену між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури Обуховським О.О. та обвинуваченим ОСОБА_2

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 ч.1 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 2000 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.

Суддя: