Рішення № 43063674, 05.03.2015, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9330/13-ц

№ провадження 2/646/148/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2015 року м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Васильєвої О.О.,

при секретарі судового засідання - Міщенко О.О.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Червонозаводського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про часткове визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на домоволодіння, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Червонозаводського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення,-

в с т а н о в и в:

Позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, у якому, з урахуванням уточнень, просять суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину № 2-1151, видане 25.10.2013 р. Першою харківською державною нотаріальною конторою реєстровий №2-1151, в частині визначення частки в спадковому майні на ім'я ОСОБА_3, після смерті матері ОСОБА_6; визнати право власності на частину домоволодіння АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та за ОСОБА_2 по 27/200 частин за кожною, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_7.

В обґрунтування позову зазначають, що позивачі є племінницями відповідачки ОСОБА_3.

Їх батько ОСОБА_7 був рідним братом ОСОБА_3. Їх мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після смерті своєї матері ОСОБА_6, батько позивачів звернувся до нотаріальної контори про прийняття спадщини і там йому стало відомо, що в 1998 році його мати склала заповіт на користь своєї дочки ОСОБА_3, відповідачки по справі.

ОСОБА_6 на праві власності належить 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі рішення народного суду Червонозаводського району м. Харкова від 18.06.1981року.

Станом на 03.10.2012 р. 1/2 частина домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4.

В цьому домоволодінні проживали ОСОБА_6, батько позивачів ОСОБА_7, та їх мати ОСОБА_8, ОСОБА_1 з сином ОСОБА_9 та ОСОБА_2.

ОСОБА_3 вийшла заміж та понад 30 років мешкає в Росії.

Все своє життя батько позивачів прожив в домі АДРЕСА_1.

Домоволодіння знаходилось в аварійному стані і зі згоди ОСОБА_2 ОСОБА_6 ОСОБА_10, за свої кошти провів капітальний ремонт домоволодіння АДРЕСА_1.

Рішенням Червонозаводської райради Виконавчого комітету №5/13 від 04.01.1983 року було узаконено: збудований гараж літ. "В", до домоволодіння було пристроєні приміщення: коридор 3-1 пл.3.70 кв.м., кухня 3-2 пл. 9.0 кв.м., житлове приміщення 3-3 пл. 19.0 кв.м., та переобладнане помешкання кухні 2-1 пл. 15.40 кв.м. під житлове.

Оплата за обслуговування дома проводилась ОСОБА_7. Всі лицеві рахунки: обленерго, холодна вода, газ - оформлені на ім'я ОСОБА_7.

Всі переобладнання, ремонт, батько позивачів проводив зі згоди своєї матері - ОСОБА_6, вона завжди визнавала право власності за батьком, що підтверджується тим, що позивачі займали вказані приміщення і ці обставини ніколи не оскаржувались бабусею ОСОБА_6.

З 1983 року ОСОБА_6 була непрацездатною, тому коштів на ремонт вона не мала, та ніколи не заперечувала, що її син - ОСОБА_7, є співвласником 1/2 домоволодіння АДРЕСА_1.

Таким чином позивачі вважають, що їх батько ОСОБА_7 за рахунок своїх коштів та зусиль, та зі згоди ОСОБА_6 якісно покращив домоволодіння більш ніж в два рази, тобто є якісна нова власність, ніж заповідалась ОСОБА_6 у 1998 році.

Тому вважають, що батько мав право власності на частку домоволодіння АДРЕСА_1.

Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Після його смерті позивачі звернулися в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини.

При умові , що будівельні роботи в житловому будинку по АДРЕСА_1 були здійснені ОСОБА_7, його ідеальна частка складає 27/100 частини, а ОСОБА_6 23/100 частин.

У зв'язку з тим, що на даний час ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину, після своєї матері - ОСОБА_6, звертаються до суду з позовом, в якому просять визнати свідоцтво частково недійсним.

Також, ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд усунути перешкоди у користуванні власністю ОСОБА_3, а саме: позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням у будинку АДРЕСА_1 та виселити їх із вказаного житлового приміщення.

В обгрунтування зустрічного позову зазначає, що позивачі за основним позовом та відповідачі за зустрічним позовом - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є членами сім'ї власника ОСОБА_3, а тому не є особами, що мають право користування її власністю.

Вказані особи були попередженні ОСОБА_3 про необхідність звільнення вищевказаного домоволодіння від речей домашнього побуту, звільнення будинку, надання вільного доступу до будинку та зняття з реєстрації за вказаною адресою.

Нотаріальна заява про усунення перешкод у користування власністю та звільненню будинку була направлена ОСОБА_3 19.02.2014 року.

В судовому засіданні представники позивачів за первісним позовом та відповідачів за зустрічним позовом, первісний позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити, проти зустрічного позову заперечували.

Представники позивача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом зустрічний позов підтримали в повному обсязі, проти задоволення первісного позову заперечували.

Третя особа ОСОБА_4 та представник третьої особи Служби у справах дітей Червонозаводського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської у судове засіданні не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлялись належним чином.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка третя особа ОСОБА_4, пояснила, що в 1965 році її родичі купили частину домоволодіння, прибудов на той момент ще не було. Прибудови будував ОСОБА_7 приблизно з початку 80-х років. В домоволодінні прибудував ванну, літню кухню, провів газ, змінив проводку, поклав плитку біля будинку, зробив ворота та паркан. Всі будівельні матеріали придбавав ОСОБА_7. У ОСОБА_6 коштів для будівництва не було. Коли вона хворіла, розповідала, що ОСОБА_3 направляла гроші, приблизно 200 грн. За ОСОБА_6 доглядав також ОСОБА_7. ОСОБА_3 не бачила більше 30 років, коли ОСОБА_6 хворіла, ОСОБА_3 приїжджала десь 2 рази.

Свідок ОСОБА_11, пояснив, що був знайом з ОСОБА_7. Коли останній помер, зустрів ОСОБА_8, яка розповіла, що необхідно зробити ремонт та запропонувала у неї мешкати. ОСОБА_7 побудував прибудову та гараж, провів у домоволодіння опалення та воду, застелив поли. Зазначене йому відомо зі слів ОСОБА_7. Також, зазначив, що ОСОБА_7 у домоволодінні поклеїв шпалери, поклав плитку, встановив ванну та туалет.

Свідок ОСОБА_12, пояснила, що знає ОСОБА_8 з 1973 року. В 1983 році ОСОБА_7 почав будівництво прибудов до домоволодіння №34. Його мати надала їм кімнату, та вони почали робити прибудови до кімнати. Допомагали копати фундамент. Спочатку зробили прибудову великого залу, прихожої, кухні та ванної. Згодом побудували гараж та до нього літню кухню. ОСОБА_7 поміняв паркан та ворота. Відповідач ОСОБА_3 вийшла заміж та поїхала, з 1980 року її не бачила. ОСОБА_6 мешкала одна, ОСОБА_7 допомагав їй.

Свідок ОСОБА_13 та ОСОБА_14 також в судовому засіданні пояснили, що всі прибудови до домоволодіння №34 були збудовані ОСОБА_7 за його кошти. ОСОБА_7 допомагав та піклувався про матір ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_15, зазначила, що родину ОСОБА_6 знає з 1973 року. Були сусідами. Відповідача ОСОБА_3 не бачила приблизно 30 років. ОСОБА_7 прибудував до домоволодіння кімнату, коридор, кухню, ванну та літню кухню. Родина була бідна. ОСОБА_7 доглядав за матір'ю. Також, пояснила, що ОСОБА_7 провів до домоволодіння водопостачання та газ, зробив цегельний паркан та металеві ворота, гараж, перекрив шифером дах. Всі прибудови були зроблені за кошти ОСОБА_7 та зі згоди матері ОСОБА_6.

В судовому засідання також, була допитана свідок ОСОБА_16, яка пояснила, що з ОСОБА_3 товаришує з 4-го класу, приблизно з 1970 року. В 1979 році ОСОБА_3 вийшла заміж, частину домоволодіння мати віддала їй та її чоловіку. В 1981 році ОСОБА_3 з чоловіком поїхали. В 1982 р. приїжджала та розповідала, що в тій частині домоволодіння мешкає ОСОБА_7 з родиною. Зазначила, що за матір'ю ОСОБА_6 доглядала ОСОБА_17 за кошти ОСОБА_3 приїжджала влітку 2010 р., взимку 2011 р., надсилала кошти для утримання матері, надавала кошти на її поховання.

Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6, про що 03 вересня 2012 року зроблено відповідний актовий запис за №11580, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_2.

На підставі рішення народного суду Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18.06.1981 року, ОСОБА_6 належала ? частини права власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

Рішенням Червонозаводської районної ради Виконавчого комітету №5/13 від 04.01.1983 року самовільні побудови, здійснені ОСОБА_6 по вул. Вокзальній, б.34, узаконено, а саме: збудований гараж літ. "В", пристроєні до домоволодіння приміщення: коридор 3-1 пл.3.70 кв.м., кухня 3-2 пл. 9.0 кв.м., житлове приміщення 3-3 пл. 19.0 кв.м., та переобладнане помешкання кухні 2-1 пл. 15.40 кв.м. під житлове.

25.10.2013 року державним нотаріусом 1-ї ХДНК Куксін С.Ю., було видано свідоцтво №2-1151 про право на спадщину за заповітом, який був посвідчений 02.04.1998 року приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_20 та зареєстрований в реєстрі за №1-1250.

З вказаного свідоцтва про право на спадщину вбачається, що спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є донька ОСОБА_3 Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з: ? частки в праві спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_7, про що 21 лютого 2013 року зроблено відповідний актовий запис за №2662, що підтверджується свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.1218 ЦК України).

Статтею 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Згідно до ст 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ст 1234 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Статтею 1235 ЦК України визначено право заповідача на призначення спадкоємців.

Так, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Згідно до ст 1236 цього кодексу заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Як зазначалося вище, ОСОБА_6 було складено заповіт на все майно на ОСОБА_3

Відповідно до ст. 1257 ЦК України, заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини . У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Судом не встановлено, а сторонами та їх представниками не надано доказів, що заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також, що заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, та волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Також, згідно до ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Право померлого ОСОБА_7 на обов'язкову частку судом не встановлено.

Оскільки на даний час заповіт ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, є чинним, судом відповідно не було встановлено, що заповіт складений особою, яка не мала на це права, а також, що заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, та волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі, тому приходить до висновку, що законні підстави для скасування свідоцтва в частині в визначення частки в спадковому майні на ім'я ОСОБА_3, відсутні та вважає необхідним у задоволенні позову відмовити.

Вимоги позивачів про визнання права власності на частину домоволодіння АДРЕСА_1 є похідними від вимоги про часткове скасування свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки передбачених законом підстав для часткового скасування свідоцтва про право на спадщину не встановлено, то не вбачається підстав для задоволення інших зазначених вимог позивачів.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону . Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником . Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

В судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мешкають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Вказане підтверджується також копіями паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, згідно з якими ОСОБА_1 зареєстрована у зазначеному домоволодінні з 09.08.1996 року, а ОСОБА_2 з 26.03.2004 року, тобто за життя ОСОБА_6, яка була власником будинку АДРЕСА_1.

Представником позивача в судовому засіданні також, не заперечувався факт мешкання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вказаному будинку.

Як було встановлено в судовому засіданні, до набуття позивачем за зустрічним позовом права власності на спірний будинок, її власником була ОСОБА_6, що була бабцею відповідачів, тобто, відповідачі вселялись у спірний будинок як члени сім'ї власника квартири.

Позивачем не було надано до суду доказів укладання з відповідачами угоди про порядок користування спірним приміщенням, отже, на підставі викладеного, відповідачі мають право користування будинком.

Згідно з нормами ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч.2 ст.59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Позивачем та його представниками не було доведено та надано належних доказів суду, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не мешкають у будинку АДРЕСА_1, понад 1 рік.

Також, не було надано суду доказів, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вселились та були зареєстровані у вказаному домоволодіння поза волею власника.

Отже, суд приходиться до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 316, 317, 319, 321, 386, 391, 405, 1233, 1234, 1235, 1241, 1257 ЦК України, ст., ст. 11, 57-60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Червонозаводського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про часткове визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на домоволодіння - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, Служба у справах дітей Червонозаводського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у користуванні власністю, визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням та виселення - відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 18 жовтня 2013 року. Скасувати заборону Першій Державній нотаріальній конторі міста Харкова вчиняти дії пов'язані з оформленням спадщини після смерті ОСОБА_6, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, у тому числі заборону видавати свідоцтво на спадщину на 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 листопада 2013 року. Зняти арешт на 1/2 частини домоволодіння АДРЕСА_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_3, 1960 р.н.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення в повному обсязі виготовлено 10.03.2015 року.

Суддя Васильєва О.О.