Рішення № 43063001, 03.03.2015, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/724/2015 Справа № 641/291/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Вовк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Комінтернівського району про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Комінтернівського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Комінтернівського району в якому просить позбавити відповідача ОСОБА_2, 1971 року народження батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначити позивача опікуном ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнути аліменти з відповідача на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь позивача в розмірі 25% від всіх видів заробітку, починаючи з моменту подачі позову до суду та до повноліття дитини, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 зберегти право на житло за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що ОСОБА_2 прописана за адресою: АДРЕСА_1, однак за вказаною адресою вона не мешкає. В 2013 році відповідач була звільнена з місць позбавлення волі, однак на теперішній час не мешкає з дитиною. Останні 20 років донька позивача - відповідач ОСОБА_2 ні де не працювала, вела асоціальний спосіб життя, місцезнаходження її позивачу не відомо. Батько дитини ОСОБА_4, який на підставі спільної заяви батьків про визнання батьківства був записаний батьком дитини у відповідності до ч. 1 ст. 126 СК України, помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Онук позивача - ОСОБА_3 постійно мешкає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1. Позивач виконує всі обов'язки по вихованню, розвитку та лікуванню дитини, а тому звернулася до суду з вищезазначеним позовом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, при цьому пояснила, що відповідач - її донька ОСОБА_2 не проживає з нею та дитиною з 26 лютого 2014 року, також вона з цього часу не займається вихованням дитини. До вказаного часу відповідач відбувала покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5,5 років та після звільнення з місць позбавлення волі проживала з позивачем та дитиною близько 2 місяців. Відповідач ОСОБА_2 вживала наркотичні засоби та алкоголь, ніде не працювала. З батьком дитини відповідач не перебувала у шлюбі, він також відбував покарання за розповсюдження наркотичних засобів. Дитина з дворічного віку проживає з позивачем, в той час відповідач відбувала покарання. Батько дитини після звільнення з місць позбавлення волі до дитини не приходив. Позивач зазначила, що вона весь час опікується дитиною, займається її вихованням та забезпечує всім необхідним.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про час, день та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причину неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради ОСОБА_5, яка діяла від імені органу опіки та піклування, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що дитина проживає разом з бабусею - позивачем ОСОБА_1, батько дитини помер, а мати утриманням та вихованням дитини не займається. Враховуючи всі обставини Управлінням служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради було прийнято рішення про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача та призначення позивача опікуном малолітнього ОСОБА_3.

Зі згоди позивача, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, та ухвалити по справі заочне рішення.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до свідоцтва про народження НОМЕР_3 від 02 вересня 2006 року батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 6).

Свідоцтвом про смерть НОМЕР_4 від 08 жовтня 2014 року підтверджується, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Згідно до довідки Надержинщинської виправної колонії Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Полтавській області (№65) від 06.02.2012 року № 6/39 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, засуджена 20.06.2011 року Валківським районним судом Харківської області за ст. 307 ч. 2, 317 ч.1, 310 ч.2, 309 ч.2, 70, 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі (початок строку 23.06.2008 року; кінець строку 23.12.2013 року) дійсно з 23.08.2011 року відбуває міру покарання в Надержинщинській виправній колонії УДДУПВП в Полтавській області (№65) (а.с. 10).

Як вбачається з характеристики, виданої Комінтернівським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, ОСОБА_2 за час мешкання за адресою: АДРЕСА_1, зарекомендувала себе з негативного боку, веде аморальний спосіб життя, систематично порушує громадський порядок, а також зі слів сусідів неодноразово вчиняла сварки з жильцями під'їзду та до виховання малолітньої дитини відноситься халатно, окрім того зловживає спиртними напоями. На час надання довідки за містом мешкання не проживає (а.с. 53).

Окрім того, відповідно до листа начальника СКМСД Комінтернівського РВ ХМУ ГУ МВС України в Харківській області Палійчук О.В. №62/577 від 06.02.2015 року вбачається, що 15.01.2015 року до Комінтернівського РВ надійшла заява від ОСОБА_1, 1950 року народження, за фактом не належного виконання батьківських обов'язків ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, по відношенню до сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5. В ході роботи по вказаному матеріалу встановити місцезнаходження ОСОБА_2 не виявилось можливим (а.с. 54).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 участі у вихованні сина не приймає та матеріальної допомоги на його утримання не надає. ОСОБА_3 проживає з бабусею - ОСОБА_1, яка займається його вихованням та забезпеченням.

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім'ї від 04 квітня 2014 року трьохкімнатної ізольованої квартири за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що у дитини є окрема кімната, письмовий стіл, необхідні меблі, одяг, іграшки, книги (а.с.16).

Відповідно до висновку Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради № 108 від 12 лютого 2015 року вбачається, що дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, проживає разом з своєю бабусею ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_1, яка піклується про стан здоров'я дитини, займається його розвитком та вихованням. Мати з сином не проживає, свої батьківські обов'язки по вихованню, оздоровленню та утриманню дитини не виконує. Всі обов'язки по вихованню дитини, оформлення навчального закладу, відвідування поліклініки взяла на себе бабуся ОСОБА_1 Посилаючись на вказані обставини Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно її малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 (а.с. 55-56).

Відповідно до ч. 1 ст. 164 Сімейного Кодексу України мати, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і кожен в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 248 СК України встановлено, що дитина-сирота і дитина, позбавлена батьківського піклування, яка проживає у закладі охорони здоров'я, навчальному або іншому дитячому закладі, прийомній сім'ї, має право на збереження права користування житлом, у якому вона раніше проживала.

Одним із основних прав дитини є право на утримання. Відповідно до Конвенції ООН про права дитини, прийнятої резолюцією 44/25 Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 року, Держави - учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави - учасниці вживають всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками або іншими особами, які відповідають за дитину як в середині Держави - учасниці, так і за кордоном.

У відповідності до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.

Конституційний обов'язок батьків щодо утримання дітей знайшов своє закріплення і в ст. 180 Сімейного кодексу України, відповідно до положень якої батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 183 Сімейного Кодексу України суд визначає розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Згідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір на одну дитину не може бути менший ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як по зверненню фізичної чи юридичної особи, в межах заявлених ними вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у розгляді справи.

У відповідності до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню, у зв'язку з чим є доцільним позбавити батьківських прав відповідача відносно сина ОСОБА_3, та призначити опікуном ОСОБА_3 позивача ОСОБА_1, зберегти за малолітнім право користування житловим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно.

На підставі ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст 10, 11, 88, 174, 212-215, 217, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, опікуном над неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 січня 2015 року та до досягнення дитиною повноліття.

Зберегти за малолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 право на проживання та користування житловим приміщенням, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави (отримувач: УДКСУ у Комінтернівському районі м. Харкова та Харківської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача: ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011, р/р 31218206700005, код класифікації доходів бюджету: 22030001), судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, направити до відповідного відділу реєстрації актів громадянського стану.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

В разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: М. Ю. Онупко