Вирок № 43062999, 12.03.2015, Коломацький районний суд Харківської області

Коломацький районний суд Харківської області

56 м. с. Різуненкове Коломацький район Харківська область Україна 63110

Справа № 625/53/15-к

2015р.

Провадження № 1-кп/625/12/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. с. Різуненкове

12 березня 2015 року

Коломацький районний суд Харківської області у складі головуючого судді Яковенко А.О., при секретарі судового засідання - Талавиря С.Г.,

за участю:

прокурора - Поваляєвої А.С.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження № 12014220240000139 від 24.03.2014 року щодо обвинуваченого

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Іверста, Олександрійського району Донецької області, українця, громадянина України, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23.03.2014 року близько 17-00 год., ОСОБА_2, знаходячись на території машинно-тракторного парку ЗАТ АПО «Мрія» в с. Покровка Коломацького району Харківська області, де він працював на посаді електрогазозварювальника, сів за кермо трактора «Т-16», реєстраційний номер «06454 АХ», яким він керував згідно наказу ЗАТ АПО «Мрія» № 04 від 01.03.2014 року у зв'язку з проведенням зварювальних робіт в польових умовах. При цьому вказаний трактор «Т-16», стояв своєю передньою частиною до передньої частини автомобіля «КАМАЗ», реєстраційний номер «НОМЕР_1», на відстані близько 2 метрів. Між даними транспортними засобами в цей час здійснював ремонті роботи водій автомобіля «КАМАЗ» ОСОБА_3, який знаходився спереду автомобіля «КАМАЗ».

ОСОБА_2 сівши за кермо зазначеного трактора «Т-16», здійснив запуск двигуна трактора з увімкненою передачею руху, при цьому попередньо не вимкнув її шляхом переведення важеля коробки передач у нейтральне положення. Внаслідок чого відбувся запуск двигуна трактора, який здійснив неконтрольований рух прямо та наїзд на ОСОБА_3

Згідно висновку комплексної судової авто-технічної експертизи та експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 10940/10952/453 від 29.01.2015 року, ОСОБА_2 порушив вимоги ст. 14 Закону України «Про охорону праці», розділу «Основные правила техники безопасности», «Самоходное шасси Т-16М. Техническое описание и инструкция по эксплуатации», п.п.1.5, 10.1. Правил дорожнього руху в частині необхідності дбати про безпеку оточуючих, передбачити дорожню обстановку, експлуатувати трактор відповідно до інструкції з експлуатації, дотримуватись безпечних методів та прийомів управління, дотримання основних заходів безпечної експлуатації, не створювати небезпеку та перешкоди для оточуючих, переконатися, що його дії будуть безпечними, здійснив запуск двигуна трактора у спосіб, що не відповідає вимогам нормативно-технічних документів з безпечної експлуатації транспортного засобу, та який суперечить п.п. 5, 23 розділу «Основные правила техники безопасности», «Самоходное шасси Т-16М. Техническое описание и инструкция по эксплуатации» в частині необхідності переконатись у нейтральному положенні важеля перемикання передач перед запуском двигуна.

В даній ситуації, згідно висновку судової авто-технічної експертизи та експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 10940/10952/453 від 29.01.2015, технічна можливість запобігти виникненню даної ДТП для водія трактора Т-16 ОСОБА_2, визначалась шляхом виконання ним вимог п.п. 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України, для чого в нього не було перешкод технічного характеру.

Дії ОСОБА_2 згідно висновку судової авто-технічної експертизи та експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності № 10940/10952/453 від 29.01.2015 року, не відповідали вимогам п.п. 1.5, 10.1 Правил дорожнього руху України і знаходились, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.

В результаті дій ОСОБА_2, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 4/34 - Ва т/14 від 10.08.2014 року, ОСОБА_3, отримав тілесні ушкодження у вигляді піднадкісткового перелому тіла грудини на рівні 4-5 ребер, перелому ребер 2-5 по правій середній ключичній лінії, 2-6 по лівій середній ключичній лінії, 4-5 ребер по лівій лінії лопатки без пошкодження пристінкової плеври, перелому тіла 1 поперекового хребця без пошкодження оболонок і речовини спинного мозку, забою легень, печінки, підшлункової залози, нирок, множинні розриви інтими аорти в черевному відділі, крововиливу зачеревного простору темно-червоного кольору, що розповсюджується вправо і вліво від хребетного стовпа, крововиливу в області проекції тіла грудини, крововиливу в корінь брижі тонкої кишки, синець і садно в ділянці нирок, осколкового перелому правої плечової кістки в середній третині, перелому лівої плечової кістки у верхній третині, садна на лівому стегні, в наслідок яких останній помер.

Зазначені пошкодження є прижиттєвими і утворились в короткий проміжок часу незадовго до смерті від ударної та ударно-ковзної дії тупих предметів, індивідуальні особливості травмуючої поверхні яких в ушкодженнях не відобразились. Тілесні ушкодження у ОСОБА_3 могли утворитись в результаті наїзду автотракторної техніки.

Таким чином, діями ОСОБА_2, скоєно злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та повідомив обставини скоєння ним діяння саме так, як це викладено вище, дослідження доказів по справі не вважав за необхідне та проти фактичних обставин у справі не заперечував.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні надала пояснення, зазначивши, що обставини злочину детально викладені у обвинувальному акті, вони ніким не оспорюються, додавши, що розмір усіх збитків, завданих їй діями обвинуваченого ОСОБА_2, охоплюються позовними вимогами цивільного позову, який просила задовольнити у повному обсязі.

При визначенні обсягу дослідження доказів суд, з урахуванням думки учасників судового провадження, визнав можливим не досліджувати докази, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого на поставлені питання щодо пред'явленого обвинувачення, вивченням даних, які характеризують ОСОБА_2 в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, впевнившись при цьому, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог ч. 1 ст. 337 КПК України, суд кваліфікує дії ОСОБА_2 як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно з ст. 66 КК України, суд вважає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину раніше не судимою особою.

Обставин, що обтяжують покарання для обвинуваченого ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вивченням даних, які характеризують особу ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, що підтверджується відповідними довідками (а.с. 30, 31), за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, що підтверджується відповідними характеристиками (а.с. 28, 36), раніше не судимий, що підтверджується довідкою (а.с. 35), має на утриманні неповнолітню дитину, що продовжує навчання (а.с. 100).

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного правопорушення, розмір завданих збитків, відношення обвинуваченого до наслідків свого діяння, дані про особу обвинуваченого, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання, думку сторін кримінального провадження про обрання виду та міри покарання, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання, у вигляді позбавлення волі. Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_2 та досягнення мети запобігання вчиненню ним нових злочинів можливе без його ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити на підставі ст. 75 КК України, з покладенням обов'язків, передбачених cт. 76 КК України.

При цьому, враховуючи, що діями обвинуваченого ОСОБА_2 спричинено смерть потерпілого, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

При вирішенні питання про обґрунтованість цивільного позову та можливість його задоволення, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що у кримінальному провадженні наявний цивільний позов ОСОБА_1 про відшкодування моральних збитків у розмірі 50000 грн. у зв'язку зі смертю близької людини (а.с. 12-13).

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди суд вирішує з урахуванням принципу достатності та розумності, тяжкості та тривалості спричинення моральних страждань та керується при цьому п. 3 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року N 4. Моральна шкода у даному випадку полягає у втратах немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, заподіяних ОСОБА_1 діями ОСОБА_2 (моральних переживаннях у зв'язку з смертю близької людини, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя), тієї обставини, що злочин мав місце, а ОСОБА_2 - винний у його вчиненні і визначає розмір витрат у цій частині в сумі 50000 грн.

Суд, вирішуючи питання в порядку ст. 368 КПК України, зазначає, що речові докази, заходи забезпечення кримінального провадження по справі відсутні.

Процесуальні витрати на залучення експертів по справі у зв'язку з проведенням судово-автотехнічної експертизи за результатами якої був складений Висновок № 529/14 від 13.09.2014 року, складають 917,70 грн. та комплексної судової авто-технічної експертизи та експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, за результатами якої був складений Висновок № 10940/10952/453 від 29.01.2015 року, складають 5289,00 грн., підлягають вирішенню в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України.

Керуючись ст. 75, 76, ч. 2 ст. 286 КК України, ст.ст. 7, 100, 124-126, 128-129, 326, 331, 337, 349, 368-371, 373-376, 392-395, 532 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробуванням строком на 3 (три) роки.

Звільняючи засудженого ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання з випробуванням, на підставі cт. 76 КК України, суд покладає на засудженого наступні обовязки:

- не виїздити за межі України на постійне проживання без дозволу територіального органу Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області;

- повідомляти територіальний орган Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області про зміну місця мешкання, роботи;

- періодично з'являтись для реєстрації до територіального органу кримінально-виконавчої інспекції Управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області.

Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди 50000 (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2), витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи, за результатами якої був складений Висновок № 529/14 від 13.09.2014 року у розмірі 917,70 грн. (код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова), комплексної судової авто-технічної експертизи та експертизи в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, за результатами якої був складений Висновок № 10940/10952/453 від 29.01.2015 року у розмірі 5289,00 грн., код доходів ЄДРПОУ 2883133.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, обвинуваченим у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя А. О. Яковенко