Вирок № 43062638, 27.01.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/68/14-к

н/п 1-кп/640/84/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді - Ніколаєнко І.В.,

при секретарі - Газіної О.С.,

за участю прокурора - Захарової А.О.,

адвоката - ОСОБА_1,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12013220490006530 за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, працюючого ПП «ОСОБА_11», не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2013 року приблизно о 23.20 год., ОСОБА_3, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, в ході конфлікту з ОСОБА_2, який виник на ґрунті особистих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, завдав один удар металевим ломом в тім'яно-скроневу область голови зліва, в результаті чого, спричинив останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 3727-ая/13 від 20.12.2013 року, наступні тілесні ушкодження: забита рана на голові, яка за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не визнав та пояснив, що він проживає в будинку, який розділено на дві половини. В першій проживає він з дітьми, в другій гр. ОСОБА_4 - його колишня дружина та гр. ОСОБА_2, які ведуть аморальний спосіб життя. 15.12.2013 року приблизно о 23.30 год. він приготував речі дітей до школи та ліг спати, коли почув шум за стіною. Зателефонуваши ОСОБА_4, він попросив її вийти в двір. Проте, вона вийшла разом із ОСОБА_5, ОСОБА_2 та невідомою йому жінкою. Коли ОСОБА_5 пішов по нужді, він зробив зауваження, сказавши, що це необхідно робити вдома. Проте це роздратувало ОСОБА_2 та він почав вимагати його вийти з двору. Вийшовши, розмова між ними не вдалася та ОСОБА_2 штовхнув його в двір. ОСОБА_3 зазначив, що після цього, з метою самооборони, він взяв сталеве монтування та вийшов на вулицю з вимогою покинути територію. ОСОБА_5 та ОСОБА_2 почали кидатися на нього, а він від них відмахувався монтуванням, завдавши удар зліва по голові ОСОБА_2, після чого, останній взяв лопату та почав кидатися з нею. Потім ОСОБА_3 відступив до своїх воріт, так як вибіг його син та попросив зайти додому. Після цього конфлікт був вичерпаний.

Незважаючи на повне невизнання вини обвинуваченого, його вина в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України підтверджується зібраними:

свідченнями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні пояснив, що він проживає разом із колишньою дружиною ОСОБА_3 - ОСОБА_4 в будинку, який розділено на 2 половини. В іншій частині будинку проживає обвинувачений. 15.12.2013 року близько 23.00 год. гості, що були у нього з ОСОБА_4 вдома, почали збиратися йти. Він вийшов в двір їх провести та побачив там сусіда ОСОБА_6, який стояв на своїй половині двору за цегляним парканом. В цей час ОСОБА_5, запитав у нього, де можна сходити в туалет. Почувши вказане, ОСОБА_6 в грубій формі почав розмовляти з його гостями, на що було зроблено зауваження. Після того, як гості вийшли за ворота двору, до нього підійшов ОСОБА_3, та почав висловлювати до нього претензії в грубій формі, на підставі чого у них виник конфлікт. Після цього, ОСОБА_3 пішов до входу свого будинку, а він розвернувся обличчям до свої друзів, спиною до обвинуваченого. Через короткий проміжок часу, він почув шум у себе за спиною та повернувшись, побачив ОСОБА_3 з металевим ломом, який замахувався на нього та наніс йому один удар у ліву скроню голови. Після удару, у нього почала йти кров, а ОСОБА_3 продовжував махати металевою трубою. Ухиляючись від ударів, він отримав ще один удар по нозі. Після того, як в конфлікт втрутилися ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_3 пішов до себе в двір, а він пішов додому та попросив ОСОБА_4 викликати лікаря. Згодом приїхала карета швидкої та відвезла його до 4-ї лікарні швидкої медичної допомоги; свідченнями свідка ОСОБА_5, який в судовому засіданні пояснив, що 15.12.2013 року о вечірній порі він із своєю цивільною дружиною ОСОБА_7 перебував в гостях у ОСОБА_2, який проживає з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Близько 23.15 год. він зі своєю співмешканкою збирався йти. Вийшовши з ОСОБА_2 з дому, вони стали чекати ОСОБА_7 В цей час він запитав у ОСОБА_2, де він може сходити в туалет, на що ОСОБА_3, який стояв на своїй половині двору, почав йому відповідати в грубій формі. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вийшли за ворота. Через короткий проміжок часу ОСОБА_3 зайшов до себе в двір, після чого вийшов звідти з металевим ломом і наніс удар ОСОБА_2 по голові, а потім ще один удар по нозі. Побачивши вказане, він втрутився в конфлікт, ОСОБА_3 зайшов на свою половину двору, після чого вийшов його син та конфлікт було вичерпано; свідченнями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що 15.12.2013 року він знаходився на чергуванні в складі медичної бригади. О 23.30 год. за № 103 надійшов виклик про травму голови за адресою: АДРЕСА_1. Прибувши за вказаним викликом, було встановлено, що у чоловіка травма лівої скроневої долі - рвано-забійна рана із крововиливом. Після надання йому першої невідкладної допомоги, його було доставлено до 4 ЛШМД; свідченнями свідка ОСОБА_4, яка в судовому засіданні пояснила, що 15.12.2013 року о 21.00 год. до них із ОСОБА_2, з яким вона проживає, прийшли в гості ОСОБА_5 та ОСОБА_7 Близько 21.00 год. останні почали збиратися йти, а ОСОБА_2 вийшов їх провести в двір, а вона залишилася вдома. Через хвилин 15 ОСОБА_2 зайшов додому стікаючи кров'ю, після чого вона вийшла і почала кричати на ОСОБА_3, намагаючись завести його в частину будинку, в якій проживає останній. Потім вона викликала швидку медичну допомогу, яка по приїзду забрала їх до 4-ї ЛШМД; свідченнями свідка ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що близько 23.15 год. 15.12.2013 року, коли вони збиралися йти додому від ОСОБА_2, у якого вони були в гостях, вони вийшли в двір. Стоячи біля воріт двору, вона побачила ОСОБА_3 із чимось в руках, який виходив з другої половини будинку по вул. Кільцьовій, 5, та став виражатися в їх адресу нецензурною лайкою та кричати. Після цього, він наніс удар ОСОБА_2 металевим прутом по голові. Також обвинувачений наніс удар останньому по нозі. Вона втрутилася в конфлікт та почала штовхати ОСОБА_3 в спину в сторону його двору. Після завершення конфлікту, вона з ОСОБА_5 пішла; висновком судово-медичної експертизи № 3727-ая/13 від 20.12.2013 року, згідно якого ОСОБА_2 було спричинено наступні тілесні ушкодження: забита рана на голові, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я; протоколом огляду предметів від 24.12.2013 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 23.12.2013 року за участю потерпілого ОСОБА_2 та статиста, у якому зафіксовано механізм спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень з боку ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_9, пояснив суду, що близько 23.15 год. 15.12.2013 року він побачив як його батько - ОСОБА_3, стоячи біля входу в двір будинку, з металевою трубою, відмахувався нею, що до нього не підійшли ОСОБА_2 та ОСОБА_5 Після того, як він побачив, що ОСОБА_2 взяв лопату, він вискочив в двір. В цей час ОСОБА_7 намагалася завести батька в дім.

Проте вказані свідчення не підтверджують пояснення ОСОБА_3 про необхідну самооборону, оскільки даний свідок не був очевидцем усього конфлікту та нанесення ударів ОСОБА_2

Також суд не приймає до уваги пояснення обвинуваченого щодо самооборони, оскільки дане спростовується свідченнями потерпілого та свідків, а також не встановлено підстав виникнення права на необхідну оборону, передбачену ст. 36 КК України.

Оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансері не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, має двох неповнолітніх дітей, раніше не судимий.

Обставини, відповідно до ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченому судом не встановлені.

Обставини, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд бере до уваги ступінь тяжкості кримінального правопорушення, тяжкість завданих наслідків, суспільну небезпеку скоєного, дані про особу обвинуваченого, те, що він працює приватним підприємцем та вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 покарання в межах санкції статті, інкримінованої йому, а саме у вигляді штрафу.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання судом не вбачається.

Цивільний позов потерпілим заявлено не було.

Витрати на залучення експерта у справі відсутні.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 373 ч. 2, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1700 /одна тисяча сімсот/ грн.

Речові докази, а саме: металевий лом, що зберігається в камері схову Київського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений у судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Ніколаєнко І.В.