Вирок № 43056528, 11.03.2015, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1976/14-к

Кримінальне провадження № 1-кп/355/26/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2015 р. Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді О. Д. Лисюка

суддів О.Л. Литвиненко, К. В. Коваленка

з участю секретаря: Сивоголовко Н.В.

сторін кримінального провадження:

державного обвинувача - прокурора Мамедова Р.А.

захисника - адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Баришівського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Російської Федерації, Ульянівської області, Ульянівського району, с. Криуши, росіянина, громадянина України, освіта не повна загальна середня, не працюючого, розлученого, без постійного місця проживання та без реєстрації, не військовозобов'язаного, раніше судимого:

1) 12.12.1997 року Ріпкінським районним судом Чернігівської обл. за ч.1 ст.94 КК України ( в редакції 1960 року ) до 12 років позбавлення волі;

2) 08.11.2012 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України до обмеження волі строком 2 роки;

3) 16.10.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області за ч. 2 ст. 190 КК України до обмеження волі строком 2 роки 6 місяців

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч.2 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в :

суд визнав доведеним, що 01 грудня 2014 року близько 12 години 40 хвилин ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в приміщенні господарської будівлі, що знаходиться на території домоволодіння громадянина ОСОБА_3 в АДРЕСА_1, під час сварки із ОСОБА_4, яка виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою позбавлення життя останньому наніс йому два удари ножем у область нижньої третини живота. Від нанесених тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 помер на місці скоєння кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою вину в пред'явленому обвинувачені визнав частково пояснивши, що в домоволодінні ОСОБА_3 він почав працювати на початку літньої пори 2014 року, допомагаючи по будівництву та господарству. Проживав у господарській споруді в одній із спеціально облаштованих кімнат. Через певний період часу, коли він повернувся із будівництва будинку, який собі будував син господаря ОСОБА_8, йому повідомили, що разом із ним буде проживати невідомий для нього на той момент чоловік на ім'я ОСОБА_4, який також буде допомагати по господарству.

01 грудня 2014 року він прокинувся близько 8-ї години та продовжував ще перебувати в ліжку. ОСОБА_4 в цей час уже розпалив плиту та попросив його нарубати дров, а він сам піде та придбає десь спиртного. Через деякий час повернувшись, вони разом розпили принесене спиртне та почали спілкуватися на різні теми, зокрема і про роботу, яку виконують. В ході розмови, між ними розпочалася сварка з приводу нарубаних та занесених в приміщення дров, яких на думку ОСОБА_4 було замало. Перебуваючи в збудженому стані, останній підійшов до столу з-під якого дістав сокиру та тримаючи її в руках, висловлюючись грубою нецензурною лайкою почав погрожувати вдарити нею. Злякавшись погроз ОСОБА_4, які мали реальний характер, з метою самозахисту, ОСОБА_2 взяв із столу кухонний ніж, який тримав у руках. В один із моментів він відчув удар в обличчя, а тому, інтуїтивно, наніс декілька ударів ножем ОСОБА_4 в нижню частину живота. Від нанесених ушкоджень, той впав на ліжко та почав стогнати, а він сам, вийшов на вулицю, де поклавши ніж поряд із цеглою, яка знаходилася біля вхідних дверей, підійшов до дружини господаря, якій повідомив про те, що сталося.

Вважає, що удар від ОСОБА_4 він отримав обухом сокири, а тому, дії його носили самозахисний характер, оскільки умислу на позбавлення ОСОБА_4 життя в нього не було.

Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, його винність у навмисному вбивстві громадянина ОСОБА_4 доведена зібраними та оціненими в судовому засіданні доказами.

Так, допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_5 пояснила, що 01.12.2014 року близько 12 год.40 хв. коли вона разом із своїми невістками перебували в літній кухні, до них зайшов ОСОБА_2 та повідомив, що він, захищаючись від ОСОБА_4 вдарив його ножем в живіт. Коли вони зайшли в приміщення в якому відбулися вказані події, вона побачила на ліжку ОСОБА_4, який ще подавав ознаки життя та одразу ж викликала працівників міліції та карету швидкої допомоги.

Свідок ОСОБА_3 пояснив, що про події 01.12.2014 року він дізнався по телефону від своєї дружини ОСОБА_5, оскільки сам перебував на кордоні України із Придністров'ям, а тому, залишивши всі свої справи, негайно поїхав додому.

Як йому стало пізніше відомо від своєї дружини, то ОСОБА_2 наніс ОСОБА_4 удари ножем захищаючись від останнього.

Свідок ОСОБА_6 підтвердила, що коли вона разом із своєю свекрухою ОСОБА_7 перебували 01.12.2014 року в літній кухні, то до них зайшов найманий працівник ОСОБА_2 та повідомив про те, що підрізав ножем ОСОБА_4 При цьому, вона замітила на плечі ОСОБА_2 кров.

Свідок ОСОБА_7 суду підтвердила, що 01.12.2014 року близько 12 год.40 хв. до них в літню кухню зайшов їхній працівник ОСОБА_2, який повідомив, що захищаючись від іншого їхнього працівника ОСОБА_4 наніс йому два удари ножем в живіт.

Проаналізувавши дані покази свідків суд вважає, що вони лише з достовірністю підтверджують факт сварки між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 та наслідки заподіяння ОСОБА_2 тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ножем в область живота.

Прямих свідків самої події злочину, не встановлено.

Крім показів обвинуваченого та допитаних в суді свідків, факт нанесення ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, що спричинили смерть останньому підтверджується наступними доказами:

висновком експерта № 259 від 02.02.2015 року відповідно до якого, при дослідженні трупа ОСОБА_4 було виявлено два проникаючих колото різаних поранень черева, одно з яких по ходу раньового каналу пошкоджує сальник брижжу та нижню порожнисту вену, кров у черевній порожнині з дрібними згортками, малок рівні внутрішні органи. Смерть ОСОБА_4 наступила за 16-20 годин до початку розтину від проникаючого колото-різаного поранення черева з пошкодженням нижньої порожнистої вени, яке ускладнилося розвитком малокрівя. Виявлені при дослідженні трупа вищеописані ушкодження прижиттєві, виникли за деякий час до настання смерті від дії плаского предмету, який володіє колючо-ріжучими властивостями і відносяться до категорії тяжких, за ознакою небезпеки для життя. Ушкодження яке починається раною № 2 і по ходу раньового каналу пошкоджує нижню порожнисту вену знаходиться у прямому причинному зв'язку з настаннями смерті.

При судово-токсикологічній експертизі виявлено етиловий спирт в концентрації - 1.18%, що стосовно до живих осіб може відповідати легкому ступеню алкогольного сп'яніння ( а.с.31-33);

протоколом огляду місця події від 01.12.2014 року та ілюстрованих таблиць до нього, відповідно до яких, в господарському приміщенні домоволодіння по АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_3 виявлений труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті ( а.с.36-50 ); протоколом проведення слідчого експерименту від 03.12.2014 року та фототаблицями до нього відповідно до яких, ОСОБА_2 розповідає про обставини нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_4 ( а.с. 94-99 ); висновком експерта № 2-04/79МГЕ від 18.02.2015 року згідно якого, на металевій частині наданого на дослідження ножа виявлено кров людини. В результаті проведеного дослідження встановлені генетичні ознаки слідів крові, які збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_4( а.с. 121-126); протоколом огляду предметів від 19.02.2015 року та фототаблицями до нього. Об'єктом огляду є ніж вилучений в АДРЕСА_1 з лівого боку від входу до господарської будівлі. Ніж довжиною 32.7 см, довжина клинка 18.2 см., ширина клинка біля руків'я 3.0 см., ширина руків'я 3.2.см., товщина руків'я 3.2 см. Ручка ножа виготовлена з дерева, лезо ножа заточене з обох боків.

( а.с. 127-129 )

висновком експерта № 2-04/30 МГЕ від 18.02.2015 року згідно якого, на нігтьових зрізах ОСОБА_4 знайдено клітини з ядрами. Встановлені генетичні ознаки ( ДНК - профіль ) клітин на нігтьових зрізах ОСОБА_4 та зразку слини ОСОБА_2 Генетичні ознаки ( ДНК - профіль) клітин на нігтьових зрізах ОСОБА_4 збігаються між собою та збігаються з генетичними ознаками ( ДНК-профілем ) зразка крові ОСОБА_4 та не збігаються з генетичними ознаками ( ДНК-профілем) зразка крові слини ОСОБА_2, що в свою чергу виключає походження клітин на нігтьових зрізах ОСОБА_4 від ОСОБА_2 ( а.с. 135-141);

Таким чином, в результаті досліджених в судовому засіданні доказів знайшли своє повне підтвердження пояснення ОСОБА_2 в частині локалізації нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4

Разом з тим, дослідивши в судовому засіданні письмові докази та надавши їм оцінку суд вважає, що покази обвинуваченого ОСОБА_2 в частині самооборони від неправомірних дій ОСОБА_4 є не переконливими та суперечать даним судового розгляду.

Зокрема, суд критично відноситься до показів обвинуваченого та вважає їх недостовірними в тій частині, що ОСОБА_4 в ході сварки взяв з полиці господарську сокиру та тупою її частиною наніс один удар у ліву частину обличчя ОСОБА_2

Так, відповідно до висновку експерта № 265 від 24.12.2014 року, який був досліджений судом, на тілі обвинуваченого ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців на нижній та верхній повіках лівого ока, саден на лівій бічній поверхні шиї та на лівій щоці, які спричинені від дії тупого предмету або при ударі об такий. За своїм характером виявлені тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

При цьому експерт стверджує, що тілесні ушкодження, які малися на тілі ОСОБА_2 не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету ( предметів ), яким ( якими ) було нанесено, можливо лише вказати, що вони спричинені від дії тупого предмету або при ударі об такий. Виявлені тілесні ушкодження спричинено від не менш ніж трьох-чотирьох механічних дій тупого твердого предмету ( предметів), або при ударі об такий ( такі ) ( а.с. 82-83 ).

Відповідно до висновку експерта № 49 від 14.02.2014 року при проведенні дослідження господарської сокири, виявленої та вилученої при огляді місця пригоди 01.12.2014 року в господарському приміщенні під лавою в АДРЕСА_1, слідів пальців рук не виявлено.

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до переконання про недостовірність пояснень ОСОБА_2 та вважає їх не що іншим, як способом захисту останнього з метою ухилення від відповідальності за скоєне.

Таким чином, зваживши в сукупності наведені вище докази та давши їм свою оцінку суд вважає, що винність ОСОБА_2 в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство доведена повністю в зв'язку з чим, кваліфікує дії обвинуваченого за п.13 ч.2 ст.115 КК України.

При призначенні ОСОБА_2 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його поведінку та поведінку потерпілого, що передувала події, їх взаємини та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

Пом'якшуючою покарання обставиною за правилами ст. 66 КК України суд визнає активне сприяння ОСОБА_2 органам досудового розслідування в розкритті злочину.

Суд не визнає як пом'якшуючу покарання обставину щире каяття обвинуваченого у вчиненому злочині, оскільки в ході судового розгляду справи, ОСОБА_2 своєї вини в повному обсязі не визнав та висловив жодного каяття щодо протиправного позбавлення життя потерпілого.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння ( а.с.90 )

Відповідно до Акту амбулаторної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи № 17 від 28.01.2015 року ( а.с. 111-112), ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованого йому злочинного діяння на психічне захворювання не страждав, в тому числі не виявляв ознак тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, а перебував у стані простого алкогольного сп'яніння. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання також не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує.

ОСОБА_2 страждає на хронічний алкоголізм. Про це свідчать відомості про тривалий період та систематичний характер зловживання спиртними напоями, ознаки психічної та фізичної залежності від них, а також морально-етичне зниження особистості. Він потребує лікування від алкогольної залежності. Протипоказань для такого лікування у нього не виявлено.

ОСОБА_2 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував. Про це свідчить відсутність характерної для цих станів динаміки розвитку емоційної реакції. Крім того, він перебував в стані алкогольного сп'яніння, що не дозволяє кваліфікувати його стан як фізіологічний.

ОСОБА_2 у звичайному стані не притаманні будь-які індивідуально-психологічні особливості, які мають у нього яскраво виражений характер. Стан алкогольного сп'яніння сприяє в конфліктних ситуаціях виникненню в нього реакцій агресивного типу та схильність до застосування фізичної сили. Під час подій, які досліджувалися, ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного сп'яніння, яке здійснило вплив на його поведінку та призвело до виникнення у нього реакцій агресивного типу.

Обираючи ОСОБА_2 покарання, суд не може не відмітити тієї обставини, що обвинувачений уже притягувався до кримінальної відповідальності за умисне вбивство за подібних обставин та відбував реальне покарання, однак належних висновків для себе не зробив знову вчинивши тяжкий злочин.

За таких обставин суд вважає, що покарання ОСОБА_2 повинне бути обране в межах санкції статті, за якою обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності.

При цьому, відповідно до роз'яснень, даних у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», враховуючи, що алкоголізм, не відноситься до хвороб, які становлять небезпеку для здоров'я інших осіб, оскільки алкоголізм є соціально небезпечним захворюванням, то суд не може застосувати до обвинуваченого примусове лікування від алкоголізму, яке визначене останньому відповідно до акту амбулаторної комісійної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи.

Суд вважає за необхідне стягнути із обвинуваченого ОСОБА_2 процесуальні витрати на користь держави в розмірі 3548 грн. 16 коп. за проведення судових експертиз за експертною спеціальністю 9.5 « Молекулярно-генетичні дослідження » ( висновок експерта № 2-04/79 МГЕ та 2-04/30 МГЕ від 18.02.2015 року ).

Вирішуючи у відповідності до ч. 9 ст.100 КПК долю речових доказів, а саме: 3 скляні стакани виявлені та вилучені при огляді місця пригоди, ножа з дерев'яною ручкою ( а.с.126), дві ватні палички із зразками слини ОСОБА_2 ( а.с.141), два бинтові тампони із зразками крові ОСОБА_4 ( а.с. 143), господарську сокиру ( а.с.151), одяг ОСОБА_4, а саме чорного кольору светр, синього кольору штани з ременем та білі кросівки, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області, суд вважає за необхідне їх знищити.

Керуючись ст. ст. 368-374 КПК України, суд -

З а с у д и в :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєному кримінальному правопорушенні передбаченому п.13 ч.2 ст.115 КК України та призначити покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_2 залишити попередній - тримання під вартою в Київському СІЗО Державної пенітенціарної служби м. Києва.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 із заліком досудового ув'язнення обчислювати з 01 грудня 2014 року.

Речові докази, а саме 3 скляні стакани виявлені та вилучені при огляді місця пригоди, ножа з дерев'яною ручкою ( а.с.126), дві ватні палички із зразками слини ОСОБА_2 ( а.с.141), два бинтові тампони із зразками крові ОСОБА_4 ( а.с. 143), господарську сокиру ( а.с.151), одяг ОСОБА_4, а саме чорного кольору светр, синього кольору штани з ременем та білі кросівки, які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Баришівського РВ ГУ МВС України в Київській області, знищити.

Стягнути із ОСОБА_2 процесуальні витрати на користь держави в розмірі 3548 грн. ( три тисячі п'ятсот сорок вісім грн.) 16 коп. за проведення судових експертиз за експертною спеціальністю 9.5 « Молекулярно-генетичні дослідження » ( висновок експерта № 2-04/79 МГЕ та 2-04/30 МГЕ від 18.02.2015 року ).

Розрахунковий рахунок 31113115700016, код за ЄДРПОУ: 37862784, МФО банку 821018, одержувач УК у Баришівському районі Київської області 24060300.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з моменту його проголошення шляхом подання апеляції через Баришівський районний суд Київської області, а засудженим ОСОБА_2 - протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий суддя Баришівського

районного суду О. Д. Лисюк

судді О.Л. Литвиненко

К.В. Коваленко