Постанова № 43055177, 02.03.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Житомир справа № 806/403/15

категорія 8.3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

за участю секретаря Степанова П.В.,

представників позивача Драча М.А., Мазуренко Т.В.,

представника відповідача Зеленової Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. №0000030121,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельфін" звернулося з позовом до Житомирської обєднаної державної податкової інспекції про недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. №0000030121.

В судовому засіданні представники позивача свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Зазначили, що 19.11.2014 року уповноваженими особами Головного управління ДФС України у Київській області була проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині ТОВ "Дельфін", що знаходиться в м.Фастів по вул. 1-го Травня,14. За результатами такої перевірки, на думку представників позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про реалізацію в даному магазині 17.06.2014 року алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімальних роздрібних, встановлених Постановою КМ України від 30.08.2010р № 957. Результати такої фактичної перевірки стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення- рішення. Також зазначили, що при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення відповідач із незрозумілих причин не врахував, що нові мінімальні оптово-роздрібні ціни на алкогольну продукцію були введені в дію Постановою КМ України № 177 від 11.06.2014 року, яка була опублікована лише 17.06.2014 року, але відповідно до вимог ст.253 ЦК України набрала чинності лише з 18.06.2014 року. Крім цього, на думку позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено не за формою щодо рішень про застосування фінансових санкцій за такі порушення.

Представник відповідача проти позову заперечила і пояснила, що дійсно 19.11.2014року уповноваженими особами Головного управління ДФС України у Київській області була проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині ТОВ "Дельфін", що знаходиться в м.Фастів по вул. 1-го Травня,14. В ході перевірки було встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за ціни, що передбачені Постановою КМ України № 177 від 11.06.2014 року, яка була опублікована 17.06.2014 року. На думку представника відповідача, зазначена Постанова КМ України набула чинності з дня офіційного опублікування, тобто з 17.06.2014 року. Тому, зазначені порушення, на думку представника відповідача, стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення щодо нарахування позивачу штрафних (фінансових) санкцій за формою, що передбачена Податковим кодексом України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Правовідносини щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також застосування фінансових санкцій за його порушення регулюються правовими нормами Закону України від 19.12.95 № 481/95 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон) та Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Судом встановлено, що 19.11.2014 року уповноваженими особами Головного управління ДФС України у Київській області була проведена фактична перевірка з питань дотримання вимог законодавства при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями в магазині ТОВ "Дельфін", що знаходиться в м.Фастів по вул. 1-го Травня,14. В ході перевірки було встановлено факт реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими за ціни, що передбачені Постановою КМ України № 177 від 11.06.2014 року, яка була опублікована 17.06.2014року (надалі - Постанова №177), а саме:

-пляшки горілки "Житомирський стандарт" 0,7л. 38% по ціні 40,04грн. (чек №40240), тоді як Постановою №177 мінімальна роздрібна ціна визначена в розмірі 46,42грн.;

-пляшки коньяку "Потьомкін" 3*,40%,02л., по ціні 1986грн. (чек №40242), тоді як Постановою №177 мінімальна роздрібна ціна визначена в розмірі 23,60грн.;

-пляшки вина "Портвейн 333", 1л., по ціні 18,00грн. (чек №40246), тоді як Постановою №177 мінімальна роздрібна ціна визначена в розмірі 20,002грн.;

-пляшки коньяку "Маглів", 05,л,VSOP по ціні 57,65грн. (чек №40247), тоді як Постановою №177 мінімальна роздрібна ціна визначена в розмірі 59,01грн.;

-пляшки горілки "Старий Житомир" 0,25л, 40% по ціні 15,05грн. (чек №40250), тоді як Постановою №177 мінімальна роздрібна ціна визначена в розмірі 17,45грн., про що складено акт від 19.11.2014 року № 173/10.36.21,30620802 (а.с.7-8).

За приписами п.20.1 ст.20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити фактичні перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення- рішення від 10.12.2014 р. №0000030121, відповідно до якого до ТОВ "Дельфін" були застосовані фінансові санкції в сумі 10000,00грн. (а.с.9)

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні підставою для його винесення щодо застосування фінансових санкцій стали порушення позивачем вимог Постанови КМ України від 30.08.2008р № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв", що мали місце 17 червня 2014року.

Сторони не заперечують сам факт реалізації 17 червня 2014 року алкогольних напоїв в магазині ТОВ "Дельфін", що знаходиться в м.Фастів по вул. 1-го Травня,14, та належить позивачу, за зазначеними цінами, які відображені у відповідних чеках та акті перевірки від 19.11.2014 р.

За своєю суттю спір між сторонами зведено виключно до розміру мінімальних роздрібних цін на конкретні види алкогольних напоїв, тобто до визначення дати набуття чинності Постановою КМ України № 177 від 11.06.2014 року, якою внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2827; 2011 р., № 99, ст. 3608; 2012 р., № 85, ст. 3453), виклавши його в новій редакції.

На думку позивача Постанова №177 офіційно була опублікована лише 17.06.2014 року, а тому в розумінні вимог ст.53 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" та ст.253 Цивільного кодексу України така Постанова набирає чинності лише з наступного за днем публікації, тобто з 18.06.2014 року.

Такі доводи позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначаються правовими нормами Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Положеннями ст.18 цього Закону Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Саме відповідно до вказаних положень Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 були встановлені розміри мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 р. № 177 внесено зміни у додаток до цієї Постанови Кабінету Міністрів України, виклавши його в новій редакції. В пункті другому цієї Постанови № 177 прямо зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування.

За приписами ст.52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02. 2014 року № 794-VII) постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Суд зазначає, що в газеті Урядовий кур'єр, 2014, 06, 17.06.2014 № 107 та в Офіційному віснику України, 2014, № 48 (24.06.2014), ст. 1270 офіційно опубліковано Постанову Кабінету Міністрів України від 11 червня 2014 р. № 177 про внесення зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв"", а тому вказана постанова набрала чинності саме з 17 червня 2014року.

Правова норма ст.253 Цивільного кодексу України регулює відносини щодо початку перебігу строку у цивільних правовідносинах і не визначає строки набрання чинності постанов Кабінету Міністрів України, а тому судом не враховується при вирішенні даного спору.

Безпідставними є також доводи позивача з приводу невідповідності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення формі рішення про застосування фінансових санкцій за такі порушення.

Частиною 4 ст. 17 Закону визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

При цьому слід зазначити, що приписи ст. 17 Закону дійсно не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Такі норми містить Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790. Зокрема, додатком до цього Порядку визначено форму рішення про застосування фінансових санкцій, яке виноситься в разі виявлення порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Разом з тим, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Зважаючи на викладене, будь-які норми, що прийняті до набрання чинності Податковим кодексом України або одночасно з ним, можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить нормам цього Кодексу.

Зазначене стосується також і норм, які регулюють повноваження контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

У свою чергу, згідно з пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Наведена норма в імперативному порядку зобов'язує контролюючий орган визначити суму грошових зобов'язань за штрафними санкціями платникові податку в тому разі, якщо таким платником порушено норми законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідний орган.

Визначений аналізованою законодавчою нормою обов'язок контролюючого органу є безумовним і виникає в тому разі, коли контролюючим органом виявлено відповідні порушення, що тягнуть за собою застосування до платника податків штрафних санкцій.

Водночас ст.113 Податкового кодексу України прямо передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Таким чином, обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України є визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи. Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на органи доходів і зборів України.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Вказана норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі ст. 54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення. При цьому в п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується органів доходів і зборів України, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів відповідач як контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 р. № 375/11/14-14 прямо зазначено, що з 1 січня 2011 року (від часу набрання чинності Податковим кодексом України) у контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Форма рішення про застосування фінансових санкцій, передбачена Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790, не може застосовуватися контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України, оскільки відповідні норми Порядку в цій частині суперечать приписам Податкового кодексу України, який має вищу юридичну силу та підлягає застосуванню до цих правовідносин з урахуванням Перехідних положень до Кодексу.

За приписами ч. 2 ст. 17 Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють оптову або роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів в розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Зазначене свідчить, що відповідач як контролюючий орган при застосуванні до позивача оскаржуваних фінансових санкцій діяв в межах наданих повноважень, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.12.2014 р. №0000030121 винесено за формою, передбаченою чинним податковим законодавством України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Дельфін" не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 86,94,158-162,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Дельфін" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. №0000030121 відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 10 березня 2015 р.