Рішення № 43054845, 12.03.2015, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року Справа № 915/229/14

м. Миколаїв

за позовом: Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), код 26565573

до відповідача: фізичної особи-підприємця Назаренка Віталія Володимировича (54000, м. Миколаїв, вул. Крупської, 12, кв. 4), ідентифікаційний номер 2732808213

про: стягнення 16137 грн. 71 коп.

суддя В.Д. Фролов

за участю представників сторін

від позивача: Бабенко О.О., довіреність № 1917/02.02.01-22/02.06/14/14 від 08.09.2014 р.

від відповідача: Назаренко В.В.

Миколаївською міською радою (далі-Позивач) пред'явлено позов до суду про стягнення з фізичної особи-підприємця Назаренка Віталія Володимировича (далі-Відповідач) збитків в сумі 16137 грн. 71 коп., завданих використанням земельної ділянки площею 293 кв.м., яка знаходиться по вул. Крупської, 5 у м. Миколаєві, без правовстановлюючих документів в період з 01.07.2010 року по 01.05.2013 року.

Ухвалою суду від 24.02.2014 року порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.04.2014 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.02.2015 року провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 11.03.2015 року.

10 березня 2015 року від Відповідача до суду надійшла заява про припинення провадження у справі у зв'язку з припиненням Назаренком В.В. підприємницької діяльності і ліквідацією ФОП Назаренка Віталія Володимировича.

У судовому засіданні 11.03.2015 року оголошувалась перерва до 12.03.2015 року.

У відзиві на позовну заяву та у судовому засіданні відповідач просив суд застосувати строки позовної давності та припинити провадження у справі у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності.

Позивач позовну заяву підтримав та не заперечив проти задоволення клопотання відповідача щодо застосування строків позовної давності.

Заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши всі подані у справу докази, суд встановив:

Відносно клопотання Відповідача про припинення провадження у справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Абзацом четвертим п. 4.7 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 8 від 26.12.2011 року встановлено, що громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді, якщо немає визначених законом підстав для його участі в такому процесі. Однак у разі коли відповідна зміна статусу відбулася після порушення провадження у справі, вона не тягне за собою наслідків у вигляді зміни підвідомчості такої справи і, відповідно, - припинення провадження у ній, оскільки на час порушення господарським судом такого провадження її розгляд належав до юрисдикції цього суду; наведене стосується й випадку подання відповідним громадянином, що був відповідачем у справі, зустрічного позову в тій же справі. У будь-якому разі у суду немає й правових підстав для застосування при цьому положень статті 25 ГПК та залучення до участі у справі як правонаступника фізичної особи - підприємця тієї ж таки фізичної особи, оскільки правонаступництво передбачає перехід прав та обов'язків від одного суб'єкта до іншого, а не зміну правового статусу однієї й тієї ж самої особи. У разі задоволення позову до фізичної особи, яка в процесі розгляду справи втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності, резолютивна частина відповідного судового рішення, крім відомостей, передбачених частинами другою-сьомою статті 84 ГПК, повинна містити дані, визначені в пункті 2 частини другої статті 54 цього Кодексу для фізичної особи (без зазначення її колишнього статусу суб'єкта підприємницької діяльності).

Так, Позовна заява по даній справі подана Позивачем до суду 21.02.2014 року та ухвалою від 24.02.2014 року порушено провадження у справі. З наданого Відповідачем Повідомлення №С36472 від 14.04.2014 р. державного реєстратора вбачається, що запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницькою діяльності фізичної особи-підприємця Назаренко В.В. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 14 квітня 2014 року, тобто після порушення провадження у даній справі.

Таким чином, клопотання Відповідача про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Пунктом 5.1 рішення Миколаївської міської ради №47/44 від 25.06.2010 ФОП Назаренку В.В. передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 293 кв.м. для обслуговування магазину по вул. Крупської, 5 у м. Миколаєві та зобов'язано укласти договір оренди земельної ділянки в управлінні земельних ресурсів.

З метою укладення договору оренди землі Миколаївськю міською радою 28.07.2010 та 06.10.2010 на адресу Відповідача направлено пропозиції про укладення договору оренди землі, згідно рішення Миколаївської міської ради від 25.06.2010 №47/44. Проте, договір оренди землі між Миколаївською міською радою та ФОП Назаренком В.В. не укладено.

Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26.04.2013 р., складеного Управлінням земельних ресурсів ММР, земельна ділянка площею 293 кв.м. по вул. Крупської, 5 в м. Миколаєві використовується Відповідачем без правових документів.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 270 Податкового кодексу України, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України, плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» збитки, заподіяні тимчасовим зайняттям земельних ділянок, а також обмеження прав власників землі підлягають відшкодуванню. Розміри збитків визначаються у повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1259 від 24.09.2010 створено комісію з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, а також затверджено Порядок визначення та відшкодування таких збитків.

Відповідно до вимог Порядку, Позивачем листом від 18.03.2013 було повідомлення Відповідача про час та місце проведення засідання комісії.

Даний лист отримано Відповідачем 26.04.13, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с. 19).

Згідно акту Комісії, який затверджено рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради №516 від 31.05.2013, розмір збитків нанесених власнику землі - Миколаївській міській раді Відповідачем за фактичне використання земельної ділянки площею 293 кв.м, розташованої по вул. Крупської, 5 у м. Миколаєві під обслуговування магазину за період з 01.07.2010 по 01.05.2013 складає 16137 грн. 71 коп.

У зв'язку з не укладенням договору оренди землі у період з 01.07.10 до 01.05.13 Миколаївській міській раді нанесені збитки у вигляді неодержаних доходів, що підтверджується розрахунком.

Миколаївською міською радою 05.06.2013 р. направлено листа на адресу відповідача про сплату збитків в сумі 16137 грн. 71 коп. в строк до 01.07.2013 р., проте зазначена сума на даний час не сплачена.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення збитків з Відповідача є обґрунтованими та матеріалами справи підтвердженими.

Щодо клопотання Відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлений трирічний строк позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частиною 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки позовна заява складена 20.02.2013, то позовні вимоги про стягнення збитків за період користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів з 01.07.2010 по 01.02.2011 заявлено поза межами строку позовної давності.

Отже, збитки за користування земельною ділянкою протягом періоду з 01.07.2010 по 01.02.2011 не підлягають стягненню, а отже загальний розмір заподіяних збитків підлягає зменшенню на 1455 грн. 25 коп. (83156 грн. 92 коп. х3%:12 міс.х7міс.).

Таким чином, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 14682 грн. 46 коп. (16137 грн. 71 коп. - 1455 грн. 25 коп.).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема витрат на оплату судового збору, у разі задоволення позову на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Назаренка Віталія Володимировича (54000, м. Миколаїв, вул. Крупської, 12, кв. 4, ідентифікаційний номер 2732808213) на користь Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, код 26565573) збитки завдані використанням земельної ділянки площею 293 кв.м. по вул. Крупської, 5 у м. Миколаєві без договору оренди в сумі 14682 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1662 (одна тисяча шістсот шістдесят дві) грн. 52 коп.

3. У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Суддя В.Д. Фролов