Рішення № 43054796, 02.03.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" березня 2015 р. Справа № 911/23/15

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі:

Відділу освіти Славутицької міської ради, м. Славутич

до 1. Загальноосвітньої школи І-ІІІ № 1, м. Славутич

2. Фізичної особи-підприємця Бабариги Алли Олександрівни, м. Славутич

про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна та зобов'язання повернути майно

Суддя Щоткін О.В.

за участю:

прокурор - Нестеренко Є.І. посвідчення №028904 від 17.09.2014р.

позивач - Линкевич О.Б. предст. дов. №38 від 28.01.2015р.

відповідач 1 - Швець Н.П. предст. дов. №40 від 28.01.2015р.

відповідач 2 - Бабарига А.О. - особисто.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі: Відділу освіти Славутицької міської ради до Загальноосвітньої школи І-ІІІ № 1 та Фізичної особи-підприємця Бабариги Алли Олександрівни про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна №128 від 17.05.2013 укладеного між Загальноосвітньою школою І-ІІІ № 1 та Фізичною особою-підприємцем Бабаригою Аллою Олександрівною та зобов'язання повернути частину нежитлового приміщення, інженерних мереж та комунікацій розташованих за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр., Дружби народів 19.

В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на ту обставину, що спірним Договором №128 від 17.05.2013 відповідачу - 2 для надання перукарських послуг та послуг з манікюру та педикюру, було передано в оренду приміщення, яке є частиною будівлі навчального закладу, що є порушенням чинного законодавства України, оскільки такі приміщення можуть передаватись в оренду виключно для діяльності пов'язаної з навчальним процесом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2015 у справі №911/23/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 02.02.2015.

27.01.2015 року через канцелярію суду відповідач-1 надав відзив, у якому проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що право органів місцевого самоврядування здавати об'єкти комунальної власності в оренду надане ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Частина 4 ст.61 Закону України «Про освіту» надає можливість навчальним закладам освіти отримувати доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання. Договір оренди укладений на підставі рішення міськвиконкому, що відповідає ч. 1 ст. 648 ЦК України, а тому підстави для визнання його недійсним відсутні. Окрім того, відповідач-1 зазначає про те, що орендоване приміщення знаходиться в окремій споруді та жодним чином не призводить до погіршення якості навчального процесу та безпечних умов навчання. Потреба у використанні орендованого приміщення для навчального та наукового процесу відсутня, а кошти отримані від оренди спірного приміщення йдуть на забезпечення матеріально-технічної бази школи. Заперечень чи зауважень з приводу використання підприємцем приміщення відсутні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2015 розгляд справи було відкладено на 16.02.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2015 розгляд справи було відкладено на 02.03.2015.

Відповідно до частини 2 статті 82 ГПК України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 02.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідачів, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

06 жовтня 2005 року Славутицька міська рада Київської області прийняла рішення №751-48-IV «Про надання дозволу на передачу в оренду об'єктів майна комунальної власності», яким уповноважила, серед інших, міський відділ освіти укладати договори оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності з урахуванням вимог розділу 4 Положення про порядок передачі в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Славутич та здійснювати повноваження орендодавця щодо об'єктів майна комунальної власності, які перебувають на його балансі.

Відповідно до довідки, виданої Славутицькою міською радою від 14.03.2007 року, відділ освіти є балансоутримувачем на правах постійного користувача будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1.

17 травня 2013 року між Загальноосвітньою школою І-ІІІ № 1 (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Бабаригою Аллою Олександрівною (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 128, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування майно, а саме: нежитлові приміщення за адресою Київська обл., м. Славутич, пр. Дружби Народів,19, інженерні мережі та комунікації, що є їх невід'ємною частиною (надалі об'єкт) і знаходяться на балансі Орендодавця, загальною площею 35,04 кв. м., в т.ч.: корисна площа 33,04 кв.м., загальне користування - 2 кв.м.

На тексті даного договору оренди приміщення наявна відмітка про його затвердження Відділом освіти виконавчого комітету Славутицької міської ради та печатка Відділу освіти.

Пунктом 1.5. договору встановлено, що передане в оренду за цим договором майно буде використовуватися під перукарню та манікюр і педикюр.

Майно вважається переданим Орендарю з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 2.4.4.)

На виконання даного пункту договору, 01.06.2013 року сторонами був підписаний акт прийому-передачі нерухомого майна, відповідно до якого Загальноосвітня школа І-ІІІ № 1 передає в оренду ФОП Бабаризі А.О. нежитлові приміщення за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр. Дружби Народів,19, інженерні мережі та комунікації, що є їх невід'ємною частиною (надалі об'єкт) корисну площу 33,04 кв.м., яка знаходиться на балансі відділу освіти.

Згідно з п. 7.1., цей договір вступає в силу з 01.06.2013 року та діє до 30.04.2016 року.

Дослідивши зібрані по справі докази, надавши їм правову оцінку в порядку ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку, що позов прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У частині 2 ст. 18 Закону України «Про освіту» передбачено, що навчальні заклади, засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про загальну середню освіту», до загальноосвітніх навчальних закладів належать, в тому числі, школи І-ІІІ ступенів.

Таким чином, дані положення поширюються і на Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Київської області.

Вказане підтверджується п. 1.1 Статуту відповідача -1 відповідно до якого, Славутицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 міської ради Київської області - це загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів, який забезпечує надання початкової, базової та повної загальної середньої освіти.

У частині 1 ст. 61 Закону «Про освіту» передбачено, що фінансування державних навчальних закладів здійснюється, зокрема, за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. ( ч. 1 ст. 63 Закону «Про освіту»).

Об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням ( ч.5 цієї статті).

Згідно частини 2 ст. 44 Закону України «Про загальну середню освіту», вимоги до матеріально-технічної бази загальноосвітніх навчальних закладів визначаються відповідними будівельними і санітарно-гігієнічними нормами і правилами.

Згідно з п. 3.19 Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, здача в оренду території, будівель, приміщень, обладнання підприємствам, установам, організаціям іншим юридичним та фізичним особам для використання, що не пов'язано з навчально-виховним процесом, не дозволяється. Ці норми затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України №63 від 14.08.01 та розповсюджуються на загальноосвітні навчальні заклади І, І-ІІ, І-ІІІ ступенів, спеціалізовані школи І, ІІ, ІІІ ступенів, гімназії, ліцеї, колегіуми, які проектуються, будуються, реконструюються та ті, що функціонують незалежно від типу, форм власності та підпорядкованості.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що Законами України про оренду та освіту дозволяється оренда приміщень у таких навчальних закладах (об'єктах освіти), якщо останні необхідні орендареві для навчального та наукового процесу.

Під час розгляду справи судом встановлено, що частина приміщення майнового комплексу Загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Київської області площею 33,4 кв.м. використовується з метою, не пов'язаною з діяльністю загальноосвітнього закладу освіти.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами ( абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, господарський суд погоджується із доводами прокурора про те, що в момент вчинення (укладення) спірного договору оренди не були додержані вимоги, встановлені частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Доводи відповідача-1 не можуть слугувати підставою для відмови у позові з огляду на їх безпідставність. Зокрема, наявність чи відсутність потреби у навчального закладу у використанні приміщення, стан фінансування навчального закладу, розміщення орендованого приміщення в окремій споруді та процедурні питання щодо передачі спірного приміщення, яке було і залишається об'єктом комунальної власності, не впливають на дію передбаченої законом заборони використання такого приміщення не для освітніх цілей.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що, оскільки зазначене приміщення було передано в оренду з порушенням норм чинного законодавства, а саме, в порушення ч.5 ст. 63 Закону України «Про освіту» та Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, так як орендоване приміщення використовується з метою, не пов'язаною з діяльністю закладу освіти, тому договір нерухомого майна №128 від 17.05.2013 укладеного між Загальноосвітньою школою І-ІІІ № 1 та Фізичною особою-підприємцем Бабаригою Аллою Олександрівною, є недійсним у відповідності до ст. 215 ЦК України.

Статтею 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Відповідно до вищевикладеного, вимога прокурора про зобов'язання відповідача-2 звільнити та повернути спірні приміщення, є законною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги заступника прокурора Київської області підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно розподілу судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» станом на 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218,00 грн.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в пункті 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.13.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, прокурором заявлено 2 немайнові вимоги за розгляд яких підлягає сплаті 2436,00 грн. (1218,00+1218,00) судового збору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору (п. 4.6 Постанови № 7 від 21.02.2013р.).

Враховуючи те, що жоден із відповідачів не звільнений від сплати судового збору, оплата судового збору покладається на відповідачів в рівних частинах та стягується в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності № 128 від 17.05.2013, укладений між Загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Київської області та Фізичною особою-підприємцем Бабаригою Аллою Олександрівною.

3. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця Бабаригу Аллу Олександрівну (07100, Київська обл., м. Славутич, Ленінградський квартал, 1, кв. 9, код 2515604500) звільнити та повернути Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Київської області (07101, Київська обл., м. Славутич, пр. Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ 23568683) частину нежитлового приміщення, інженерних мереж та комунікацій вартістю 56 252,00 грн., розташованого за адресою: Київська обл., м. Славутич, пр. Дружби Народів,19, загальною площею 35,04 кв. м.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабариги Алли Олександрівни (07100, Київська обл., м. Славутич, Ленінградський квартал, 1, кв. 9, код 2515604500) в дохід Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

5. Стягнути з Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Славутицької міської ради Київської області (07101, Київська обл., м. Славутич, пр. Дружби Народів, 19, код ЄДРПОУ 23568683) в дохід Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 12.03.2015р.

Суддя О.В. Щоткін