Ухвала суду № 43054414, 05.03.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9052/14 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

05 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» до Державної служби інтелектуальної власності України, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД Міжрегіональні ресурси» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби інтелектуальної власності України, де треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 18.06.2014 №22220/3.

Постановою Окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Також не погоджуючись з постановою суду першої інстанції апеляційну скаргу подали треті особи, в ній просили скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права, та закрити провадження у справі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги посилаються на те, що правовідносини щодо набуття права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг є цивільно-правовими, а не публічно-правовими, що виключає можливість розгляду даного спору в порядку адміністративної юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, 18.06.2014 Державною службою інтелектуальної власності України було затверджено Висновок про відповідність позначення умовам надання правової охорони за результатами кваліфікаційної експертизи заявки про реєстрацію знака для товарів і послуг в Україні №m201313201 від 25.07.2013 за ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Як зазначено самому висновку, після затвердження він набув статусу рішення про реєстрацію знака №22220/3.

Також судом встановлено, що згідно свідоцтва України на знак для товарів та послуг №179728 від 10.12.2013, виданого Державною службою інтелектуальної власності за заявкою №m201308156 від 08.05.2013, надано правову охорону як знаку для товарів і послуг комбінованому позначенню «НОВЕ ПОЛІССЯ» громадянину України ОСОБА_5.

Відповідно до Ліцензійного договору № 11/12-01 від 11.12.2013 (далі - Договір), укладеного між ОСОБА_5 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ», останньому передано право на використання (виключну ліцензію) зареєстрованого знака при замовленні виробництва та продаж товарів. Відповідно до п. 1.3 Договору, Позивач є ексклюзивним дистриб'ютором на території України продукції, позначеної Зареєстрованим знаком, зокрема, горілки «НОВЕ ПОЛІССЯ» Вільна класична».

Вважаючи, що позначення за знаком для товарів і послуг «НОВЕ ПОЛІССЯ» за свідоцтвом № 179728 від 10.12.2013 та позначення «Полісся» за заявкою №m201313201 від 25.07.2013 схожі поміж собою настільки, що можуть ввести в оману споживачів, - ТОВ «ТД МІЖРЕГІОНАЛЬНІ РЕСУРСИ» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушено вимоги частини 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг», за якою не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати зі знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

Згідно з пунктом 4 статті 5 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Водночас, за приписами пункту 5 статті 16 вищезазначеного Закону, свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом, - зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг; зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати; позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати.

Відповідно до вказаного закону наказом Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року № 116, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 серпня 1995 року за №276/812, затверджено Правила складання, подання та розгляду заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг.

Пунктом 4.3 цих Правил регулюються питання проведення експертизи заявки по суті позначення, що заявлено на реєстрацію, зокрема, питання відмови в реєстрації знака з підстав, передбачених частинами 2, 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг».

Пунктом 4.3.1.9 Правил встановлено, що до позначень, що є оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару, послуги або особи, яка виробляє товар або надає послугу, відносяться позначення, які породжують у свідомості споживача асоціації, пов'язані з певною якістю, географічним походженням товарів або послуг або з певним виробником, які насправді не відповідають дійсності.

Позначення може бути визнане оманливим або таким, що здатне вводити в оману, коли є очевидним, що воно в процесі використання як знака не виключає небезпеку введення в оману споживача.

Відповідно до підпункту «а» пункту 4.3.2.1 Правил згідно з пунктом 3 статті 6 Закону не реєструються як знак позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати з знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і/або послуг.

Пункти 4.3.2.4 - 4.3.2.6 Правил регулюють питання проведення пошуку тотожних або схожих позначень. Так, позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів.

При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку.

Як вбачається з матеріалів справи, знаки для товарів та послуг «НОВЕ ПОЛІССЯ» за свідоцтвом від 10.12.2013 № 179728 та позначення «Полісся» за заявкою №m201313201 від 25.07.2013, співпадають у колі використання.

Так, згідно з індексом міжнародної класифікації товарів і послуг обидва знаки використовуються для позначення: Алкогольних напоїв (крім пива); алкогольних напоїв, що сприяють травленню; алкогольних напоїв, що містять фрукти; алкогольних напоїв на травах; анісової горілки; аперитивів; бренді; вермутів; вина; віскі; гідромель (медівки); настоянки гіркі; горілки; горілки ароматизованої; горілки вишневої; горілки з лимоном; горілки з перцем; горілки з хроном; горілки житньої; горілки пшеничної: горілки сливової; горшки фруктової; джина (ялівцевої горілки); коктейлів; коньяків; м'ятної горілки; наливок (алкогольних та слабоалкогольних напоїв); напоїв алкогольних перегінні; напоїв алкогольних змішаних, крім напоїв на основі пива; настоянок (алкогольних та слабоалкогольних напоїв); слабоалкогольних напоїв; спиртних напоїв.

В процесі розгляду справи судом було неодноразово було досліджено як кольорові роздруківки зареєстрованих знаків, так і етикетки, які виготовлені з використанням зареєстрованих знаків та висновок експертного дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 22.10.2014 №12830/14-53, відповідно до якого позначення за заявкою №m2013130201 не є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком за свідоцтвом №179728.

Однак, враховуючи, що всебічне та повне з'ясування обставин справи потребувало спеціальних знань, тобто тих, що виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та суду, котрий розглядає справу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Так, згідно висновку Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України при Національній академії правових наук України від 06.02.2015 №1012 позначення за заявкою №m201212301 є схожим до ступеня змішування (сплутування) із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг за Свідоцтвом України №179728 стосовно товарів 33 класу МКТП одночасно свідчить про те, що використання позначення за заявкою №m201212301 стосовно товарів 33 класу МКТП може ввести споживача у оману щодо виробника цих товарів, тобто покупцем (споживачем) можуть бути сплутані товари двох різних виробників.

Зважаючи на те, що споживач не завжди має можливість бачити ці товари одночасно, на одній вітрині магазину, він запам'ятовує найбільш інформативні ознаки зовнішнього оформлення товару чи його упаковки, не звертаючи увагу на більш дрібні. Якщо таких схожих ознак багато, або вони достатньо яскраві, сплутування, на думку експертів, практично гарантоване.

Заперечення надані Державною службою інтелектуальної власності України на вище означений висновок Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України при Національній академії правових наук України, висновку суду першої інстанції та висновків експертизи не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідач в порушення вимог частини 3 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг» дійшов висновку, що знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 179728 від 10.12.2013 не є схожим настільки, що його можна сплутати з позначенням «Полісся» за заявкою №m201313201 від 25.07.2013, - з огляду на що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію знаку для товарів та послуг від 18.06.2014 №22220/3 підлягають задоволенню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасування оскаржуваної постанови суду немає.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної служби інтелектуальної власності України, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 10 березня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.