Постанова № 43054382, 24.02.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, тел. (057) 730-42-72, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 лютого 2015 р. №820/18777/14

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді -Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької І.Л.

представників : позивача - Рябчун Р.М., Деревінський В.С., відповідача - Шляхти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ІНВЕСТМЕНТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛД ІНВЕСТМЕНТ", з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області , в якому просить суд, визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003752201 , 0003762201 від 07.11.2014 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що висновки податкового органу про вчинення ним порушень є помилковими, не доведеними належними доказами і спростовуються первинними документами підприємства, наполягав на правильності обчислення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в письмових запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представники позивача в судове засідання з'явилися, позов просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЛД ІНВЕСТМЕНТ" зареєстрований у встановленому законом порядку, як юридична особа, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області та є платником податку на додану вартість.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв'язку з припиненням діяльності підприємства на підставі п.п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» код за ЄДРПОУ 38280641 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 03.09.2012 по 23.10.2014 валютного та іншого законодавства за період з 03.09.2012 по 23.10.2014 року, за результатами якої складений акт від 29.10.2014 р. №4420/20-30-22-01/38280641.

На підставі висновків акту перевірки 07.11.2014 року Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняті податкові повідомлення рішення №0003752201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 276305,00 грн., з яких за основним платежем 221044,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 55261,00 грн.; № №0003762201, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 191913,75 грн., з яких за основним платежем 153531,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 38382,75 грн.

Як з'ясовано судовим розглядом, фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки від 29.10.2014 р. №4420/20-30-22-01/38280641 висновки відповідача про порушення п.п.14.1.11, п.п.14.1.257 п.14.1 ст.14, п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п.138.2, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 221044 грн.; п. 198.2,п.198.3, п. 198.6, ст. 198 п. 201.1, п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України в зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на загальну суму 152531 грн., у тому числі за квітень 2014 року у сумі 91667 грн., за травень 2014 року у сумі 61864 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок податкового органу про відсутність реальності господарських операцій з контрагентами позивача ТОВ «НВП «Євробудстандарт» , ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП».

Висновки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зроблені на підставі відомостей з акту ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 10.07.2014 року №153/08-27-22-05/38912951 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «НВП «Євробудстандарт» код за ЄДРПОУ 38912951 щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.12.2013 р. по 31.05.2014 р. від 10.07.2014 р.», яким не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "НВП «ЄВРОБУДСТАНДАРТ" з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за період з 01.12.2013 р. по 31.05.2014 р. та з акту ДПІ у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у Київській області №2543/26-55-22-09/38947518 від 21.08.2014р «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Денекс Груп», код за ЄДРПОУ 38947518, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.05.2014-31.07.2014року», яким встановлено у ТОВ «Денекс Груп» об'єкти оподаткування по операціях з придбання та продажу товарів (послуг) у підприємств-постачальників/покупців за перевіряємий період.

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Білд Інвестмент» з ТОВ «НВП «Євробудстандарт» , ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП» проводили лише документальне оформлення операцій з надання послуг, тому надані документи не є первинними документами і тому не можуть бути підставами для формування позивачем показників податкової звітності. Отже, на думку відповідача, правочини, укладені ТОВ «Білд Інвестмент» з ТОВ «НВП «Євробудстандарт» , ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП», мають ознаки нереальності здійснення.

Перевіряючи вказані висновки відповідача, а відтак і прийняті на їх підставі спірні податкові повідомлення-рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» згідно договору підряду від 01.04.2014 №01/04-14 було придбано від ТОВ "НВП "ЄВРОБУДСТАНДАРТ" (код 38912951) субпідрядні будівельно-монтажні роботи на суму 550000,0 грн., у т.ч. ПДВ 91666,68 грн., на що отримані первинні документи (акти, податкові накладні). Згідно наданих до перевірки первинних документів, реєстрів отриманих податкових накладних додатку 5 до Декларацій з ПДВ, ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з будівельно-монтажних робіт за квітень 2014 року у сумі 91666,68 грн. Вартість будівельно-монтажних робіт підприємством включено до складу собівартості будівельних робіт. Розрахунки за отримані будівельно-монтажні роботи з ТОВ «НВП «ЄВРОБУДСТАНДАРТ» проведені у безготовіковій формі з розрахункового рахунку у повному обсязі. Дебіторсько-кредиторська заборгованість на ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» перед ТОВ «НВП «ЄВРОБУДСТАНДАРТ» на кінець перевіряємого періоду відсутня.

Також, ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» згідно договору підряду від 01.05.2014 №02/05/14 було придбано від ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП» (код 38947518) субпідрядні будівельно-монтажні роботи на суму 371183,31 грн., у т.ч. ПДВ 61863,89 грн., на що отримані первинні документи (акти, податкові накладні). Згідно наданих до перевірки первинних документів, реєстрів отриманих податкових накладних додатку 5 до Декларацій з ПДВ, ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбаних будівельно-монтажних робіт за травень 2014 року у сумі 61863,89 грн. Вартість придбаних будівельно-монтажних робіт підприємством включено до складу собівартості будівельних робіт. Розрахунки за отримані будівельно-монтажні роботи з ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП» (код 38947518) проведені у безготовіковій формі з розрахункового рахунку у повному обсязі. Дебіторсько-кредиторська заборгованість на ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» перед ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП» (код 38947518) на кінець перевіряємого періоду відсутня.

Суд зазначає, що правила обрахування розміру податкового кредиту з податку на додану вартість регламентовані п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, яким передбачено , що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).

Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Разом з цим суд відмічає, що податкова накладна, як підстава для нарахування податкового кредиту та акти виконаних робіт, як підстави для формування витрат, мають бути складені за наслідками реального виконання господарської операції особою, яка має необхідний обсяг податкової правосуб'єктності, в іншому випадку такий документ не може мати сили первинного документа у розумінні ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та підтверджувати факт здійснення господарської операції навіть за наявності у таких документів усіх формальних реквізитів. Такі висновки суду ґрунтується на наступному.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України"передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"та п.п. 2.4 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати та податковий кредит в податковому обліку мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Дослідивши обставини реальності здійснення позивачем господарських операцій, на підставі яких ним були сформовані дані податкового обліку, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.3 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті. (п. 44.4 ст. 44 ПК України)

На виконання вимог ст.11 КАС України суд неодноразово витребував у позивача подати первинні документи та зазначити фактичні дані щодо обставин спірних правовідносин по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «Євробудстандарт» , ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП» , ТОВ «Астрея Груп» на які є посилання в акті перевірки та докази подальшого використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.

Проте витребувані первинні документи позивачем надані не були. Представниками позивача в судовому засіданні повідомлено, що всі первинні документи були втрачені 03.11.2014 року, в підтвердження чого надано лист Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківськім області, згідно з якого вбачається, що заява про розшук первинних документів була зареєстрована за № 27772 від 03.11.2014 року, однак на підставі зібраних матеріалів для внесення матеріалу за даним фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань здобуто не було, тому подальшу перевірку було припинено та роз'яснено, що для поновленням втрачених документів необхідно звернутися за місцем їх отримання.

Суд зазначає, що з даного листа не вбачається, що було втрачено первинні документи по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами, лист від 03.11.2014р. не містить ніяких даних про втрату первинних документів по зазначеним контрагентам, отже враховуючи що вказані документи стосуються судового розгляду то вони мали бути подані до суду позивачем.

Позивачем подано до суду листи №1 та №2 від 19.01.2015 року, якими він звернувся до ТОВ «НВП «Євробудстандарт» та ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП» з проханням посприяти у відновленні примірників документів за господарськими операціями, що здійснювались між ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» та ТОВ «ЄВРОБУДСТАНДАРТ», ТОВ «ДЕНЕКС ГРУП».

Відповідно до п. 44.5. у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Згідно з п. 44.6. Податкового кодексу, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Як з'ясовано судом з пояснень представника позивача, документи платником податків на момент розгляду справи в суді не відновлені.

Таким чином, суд вважає, що позивач, в порушення вищезазначених норм Податкового кодексу України, не забезпечив відновлення втрачених первинних документів протягом встановленого законом строку та до суду вказаних документів не подав.

Позивачем під час розгляду справи у суді не надано доказів реального здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами, не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат у власній господарській діяльності, акт перевірки даних, в яких саме господарських операціях позивача було використано отримані від контрагентів роботи також не містить. В судовому засіданні представник позивача ліквідатор Рябчун Р.М. не зміг пояснити, яким чином отримані роботи використані ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» у господарській діяльності, на якому об'єкті були виконані такі роботи, зазначив, що такі документи відсутні.

При цьому суд зазначає, що при виконанні будівельно -монтажних робіт за договором підряду між сторонами повинно бути складено кошторис, довідка про вартість виконаних будівельних робіт, однак до суду таких документів не подано, акт перевірки таких даних також не містить.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.2 ст.3 Господарського Кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Як вбачається з акту перевірки, за результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» було задекларовано збиток за квітень 2014 року в сумі 147955 грн., за травень 2014 року в сумі 140429 грн., отже витрати пов'язані з виробництвом будівельно-монтажних робіт здійснювались не для досягнення економічних і соціальних результатів з метою одержання прибутку, тобто дані витрати здійснювались без мети їх використання в господарській діяльності.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи ненадання будь-якої первинної документації до суду, зберігання якої встановлено законом до закінчення судового розгляду, позивач не підтвердив реальність господарських операцій, які можуть бути об'єктом оподаткування.

Також з акту перевірки вбачається, що ТОВ «Білд Інвестмент» був укладений договір на виконання субпідрядних робіт з ТОВ «Астрея Груп» (код 38606497) від 01.05.2014 року №01/05/14. На виконання умов договору від ТОВ «Астрея Груп» (код 38606497) за травень 2013 року було отримано будівельно-монтажні роботи на загальну суму 1881132,65 грн., у т.ч. ПДВ 313522,11 грн. Оплату ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» було здійснено з розрахункового рахунку на користь ТОВ «Астрея Груп» у сумі 1420763,24 грн. Кредиторська заборгованість перед ТОВ «Астрея Груп» за 2014 рік складає 460369 грн.

Згідно з п.п. 14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість (як дебіторська, так і кредиторська) - заборгованість, що відповідає одній із таких ознак: в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Відповідно до п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137 ПКУ, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті, та інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 ПКУ.

Інші доходи згідно з пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПКУ включають, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи. При цьому датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами розділу III ПКУ (п. 137.16 ст. 137 ПКУ).

Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 N 20, передбачено, що якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Підпунктом "в" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що безнадійною заборгованістю є заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Оскільки ТОВ «БІЛД ІНВЕСТМЕНТ» 14.08.2014 року прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності та 10.02.2015 року прийнято рішення про визнання юридичної особи банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд приходить до висновку про порушення позивачем п.п.14.1.11, 14.1.257 п.14.1 ст.14, п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, щодо не включення до складу інших доходів суми безнадійної кредиторської заборгованості за 2014 рік у сумі 460369 грн.

Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що позивач доказів фактичного отримання робіт у спірних правовідносинах не має, первинних документів про отримання робіт, їх подальшого використання та проведення розрахунків суду не подав, стверджуючи про втрату таких документів, втрачені документи у визначений законодавством строк не відновив.

Вказані обставини в сукупності спростовують презумпцію позивача як добросовісного і сумлінного платника податків і підтверджують правомірність та обґрунтованість суджень суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом не встановлено існування факту порушення спірними податковими повідомленнямм-рішеннями прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить залишити без задоволення.

На виконання вимог КАС України, а саме Глави 7 Розділу 2, суд вважає за необхідне розподілити судові витрати.

Суд зазначає, що порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 19.09.2013 року N 590-VII, який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Таким чином, відповідно до відхиленої частини вимоги, суд вважає за необхідне стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ІНВЕСТМЕНТ" решту суми судового збору в розмірі 4384,80 грн. на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

Керуючись ст.ст. 7-11, 71, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ІНВЕСТМЕНТ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЛД ІНВЕСТМЕНТ" (м. Харків, вул. Новгродська б. 11, код 38280641) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206784011, платник - УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова, МФО 851011, код ЄДР 37999628, юридична адреса: м.Харків, вул. Плеханівська 29) судовий збір в сумі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири гривні 80 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 02 березня 2015 року.

Суддя Волошин Д.А.