Постанова № 43054375, 03.03.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/224/15-a

03 березня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Скочиляс І.

за участю:

позивача ОСОБА_2

представників відповідача: Задорожний І.М., Свистун Є.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про скасування рішення Тернопільської об"єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 30.10.2014р. №31350

Позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, в якій просить скасувати рішення Тернопільської об"єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 30.10.2014р. №31350 з врахуванням внесених змін Рішенням Тернопільської об"єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №3091 від 31.01.2015р. та відновити реєстрацію платником єдиного податку ФОП ОСОБА_2 шляхом включення в реєстр платників єдиного податку з 01.10.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог п.3 п.299.10 ст.299 та п.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України. В судовому засіданні пояснив, що з 01.01.2012 року перебував на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, обрана група платника єдиного податку - 2 та ставка податку 20%, про що видано свідоцтво платника єдиного податку від 07.05.2012р. серії НОМЕР_1. Листом Тернопільська ОДПІ повідомила позивача про те, що рішенням Тернопільської ОДПІ від 30.10.2014 року № 31350 анульовано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2. Зазначений лист отриманий позивачем 10.11.2014 року. Стверджує про відсутніть станом на 30.09.2014р. податквого боргу в сумі 1,70 грн, оскільки сплата єдиного податку підтверджується відповідними квитанціями, а відтак вважає, що рішення Тернопільської ОДПІ від 30.10.2014 року № 31350 було прийнято з порушенням норм чинного законодавства України та підлягає скасуванню

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, з мотивів викладених у письмову запереченні. При цьому, зазначають, що рішенням Тернопільської ОДПІ від 30.10.2014 №31350 анульовано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (при цьому серія свідоцтва зазначена невірно за рахунок механічної описки), в той час як відповідно до Кодексу анулюванню підлягає реєстрація платником єдиного податку.

Однак, законодавством не встановлено певної форми рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку. Таке рішення надається платнику податків у письмовій формі за підписом керівника контролюючого органу з обов'язковим зазначенням підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку.

Дана помилка була виправлена рішенням Тернопільської ОДПІ про внесення змін до рішення ТОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області №31350 від 30.10.2014 року.

Зазначені вище недоліки при оформленні документів, пов'язаних з анулюванням реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 не спростовують наявності обставин передбачених підпунктом « 8» підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу, а саме наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Таким чином, за наявності обставин передбачених підпунктом « 8» підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу, а саме наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, реєстрація платником єдиного податку ОСОБА_2 підлягала анулюванню шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу відповідно до підпункту 299.10.3 пункту 299.10 статті 299 Кодексу.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, дослідивши наявні докази по справі, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Судом встановлено, що Тернопільською ОДПІ проведено аналіз своєчасності сплати податків та зборів до бюджету ФОП ОСОБА_2 та правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування у 2014р. за результатами якого складено довідку висновок від 30.10.2014р. №5157/17-14, яким на підставі результатів перевірки встановлено наявність станом на 30.09.2014р. податкового боргу у розмірі 1,70 грн.

Рішенням Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Тернопільській області від 30.10.2014р. №31350 анульованго свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_4 ФОП ОСОБА_2 з 01.10.2014р. Рішенням Тернопільської об"єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №3091 від 31.01.2015р. внесено зміни до рішення ТОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області №31350 від 30.09.2014р. та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції "анульовати реєстрацію платником єдиного податку ФОП ОСОБА_2 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2014р".

17.11.2014 року позивачем було подано скаргу до ТОДПІ на рішення ТОДПІ від 30.10.2014 № 31350. Рішенням ТОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 17.01.2015р. № 4/6/19-00-10-01-06/436 про результати розгляду скарги, залишено без змін рішення Тернопільської ОДПІ від 30.10.2014 року № 31350, а скаргу без задоволення.

При прийнятті постанови у даній справі суд до спірних правовідносин застосовує наступні правові норми.

Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відмова від спрощеної системи оподаткування здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1 - 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.

Так, відповідно до пп.298.2.1 п.298.2 статті 298 Кодексу для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів (пп.298.2.2 п.298.2 статті 298 Кодексу)

Крім того, відповідно до пп.298.2.3 п.298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема:

8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.

Статтею 299 Кодексу визначено порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку.

Так, відповідно до п.299.1 статті 299 Кодексу реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку (п.299.2 статті 299 Кодексу).

Згідно з п. 299.10 статті 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.

Водночас п.299.11 визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.

Тобто чинним законодавством передбачено два способи анулювання реєстрації платником єдиного податку за рішенням податкового органу - у випадку невиконання суб'єктом господарювання вимог п.298.2 ст. 298 Податкового кодексу України (в такому випадку анулювання проводиться на підставі п.299.10 ст.299 ПКУ), та у випадку, коли податковий орган в ході перевірки встановлюють порушенння платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою (анулювання проводиться на підставі п.299.11 ст.299 ПКУ). Застосування цих двох норм має також різні правові наслідки. Пункт 299.11 статті 299 ПКУ передбачає обмеження у вигляді права суб'єкта господарювання обрати або перейти на спрощену систему оподаткування лише після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом, тоді як пунктом 299.10 статті 299 ПКУ такого обмеження не передбачено.

Як свідчать обставини справи, рішенням Тернопільської ОДПІ від 30.10.2014 №31350 анульовано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_3 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (при цьому серія свідоцтва зазначена невірно за рахунок механічної описки), в той час як відповідно до Кодексу анулюванню підлягає реєстрація платником єдиного податку. Дане рішення винесене на підставі довідки - висновку від 30.10.2014 року № 5157/17-04, яку складено на підставі проведеного доперевірочного аналізу своєчасності сплати податків та зборів до бюджетів ФОП ОСОБА_2, та правомірності перебування на спрощеній системі оподаткування у 2014 році. Таким чином, оскільки податковим органом не проводилось жодних перевірок ФОП ОСОБА_2, в розумінні Глави 8 Розділу ІІ Податкового кодексу, Тернопільською ОДПІ вірно застосовано приписи п.299.10. статті 299 ПКУ.

Щодо наявності податкового боргу на кожне 1 число місяця протягом двох послідовних кварталів в 2014 році, то слід зазначити наступне.

Ведення карток особових рахунків платників податків регламентується Інструкцєю про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005року № 276 (Наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства доходів і зборів України від 5 грудня 2013 року N 765) та Порядком ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 5 грудня 2013 року N 765.

Пунктом 15 Порядку № 765 (пунктом 9.3 розділу ІХ Інструкції № 276) визначено, що на письмову вимогу платника звірення стану розрахунків платника за податками, зборами, митними платежами та єдиним внеском за звітний період оформляється актом за відповідною формою. При цьому акт з розбіжностями між даними картки особового рахунку та даними платника податку, збору (обов'язкового платежу) є підставою для здійснення детальної перевірки таких розбіжностей. Як встановлено у судових засіданнях, ФОП ОСОБА_2 жодного разу не звертався до Тернопільської ОДПІ з письмовою вимогою про проведення звірки щодо залишків на особовому рахунку з єдиного податку, тому у суду відсутні підстави вважати залишки сум, підтверджені копіями карток особових рахунків за 2010, 2011, 2012, 2013, 2014 роки недостовірними. Зокрема, сальдо розрахунків ФОП ОСОБА_2 з єдиного податку згідно карток особових рахунків склало:станом на 01.01.2010 року - 0,00 грн; станом на 01.01.2011 року - 400,00 грн.; станом на 01.01.2012 року - 43,82 грн.;станом на 01.01.2013 року - 2,62 грн.;станом на 01.07.2013 року - 0,22 грн.; станом на 01.08.2013 року - 0,16 грн.; станом на 01.09.2013 року - 0,58 грн.; станом на 01.10.2013 року - 0,40 грн.;станом на 01.11.2013 року - 0,80 грн.;станом на 01.12.2013 року -1,20 грн.;станом на 01.01.2014 року -1,62 грн; станом на 01.02.2014 року -1,62 грн;станом на 01.03.2014 року -1,63 грн.;станом на 01.04.2014 року -1,64 грн.; станом на 01.05.2014 року -1,64грн.;станом на 01.06.2014 року -1,65грн.;станом на 01.07.2014 року -1,66грн.,станом на 01.08.2014 року -1,67грн.,станом на 01.09.2014 року -1,68гривень.

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено наявність податкового боргу з єдиного податку ФОП ОСОБА_2, на кожне перше число місяця, починаючи з 01.08.2013 року та не береться до уваги твердження позивача про відсутність податкового боргу, оскільки воно не підтверджене доказами та фактичними обставинами справи.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При перевірці рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області №31350 від 30 жовтня 2014 року. ФОП ОСОБА_2, суд погоджується з доводами позивача про недотримання відповідачем вимог п.3 п.299.10 ст.299 та п.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України (реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів). Тобто за наявності підстав, визначених п.8 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України рішення повинно прийматись 30.09.2014 року. Таким чином, рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області №31350 від 30 жовтня 2014 року. ФОП ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст.104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Скасувати рішення Тернопільської об"єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області від 30.10.2014р. №31350 з врахуванням внесених змін Рішенням Тернопільської об"єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області №3091 від 31.01.2015р.

3.Зобов'язати Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Тернопільській області відновити реєстрацію платником єдиного податку ФОП ОСОБА_2 шляхом включення в реєстр платників єдиного податку з 01.10.2014р.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10.03.2015р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.