Постанова № 43054343, 04.03.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2015 р. Справа №805/628/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови:

Постановлена у нарадчій кімнаті

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Димитров)

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб на суму 3 194,47 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника. Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Відповідач має заборгованість в результаті несвоєчасної сплати узгодженого грошового зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб, відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування. На теперішній час податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Згідно ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців місцезнаходження відповідача зазначено наступне: 85320, Донецька область, вул. Кіма, буд. 37. За цією адресою відповідачеві поштою була направлена судова повістка, яка повернулася до суду.

Відповідно вважається, що відповідач про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець Реєстраційною службою Димитровського міського управління юстиції Донецької області 02.03.2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 19672398. Відповідач узятий на облік у позивача 03.03.2009 року за № 4326, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 04.03.2009 року № 60/6/29-014-5 (а.с.13).

Відповідачем до позивача надано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, з якої вбачається, що відповідач з 01 липня 2012 року є платником єдиного податку з фізичних осіб 2 групи з обраною ставкою у 20 %.

08 жовтня 2013 року позивачем проведено камеральну перевірку особового рахунку відповідача, під час якої встановлено порушення п. 295.1 ст. 295 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасна сплата єдиного податку. За результатами перевірки складено акт від 08.10.2013 № 226/050617/НОМЕР_1.

Позивачем на підставі акту від 08.10.2013 № 226/050617/НОМЕР_1 було прийняте податкове повідомлення - рішення від 13 листопада 2013 року № 0176050617 на суму 1446,70 грн., яке направлено відповідачу поштою.

Таким чином, у відповідача склалась заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб на суму 3 194,47 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки.

06 серпня 2013 року позивачем складено вимогу форми «Ф» № 47-17 на суму податкового боргу у розмірі 464,32 грн., яку було направлено відповідачу поштою.

Суду не надано доказів щодо оскарження податкової вимоги та податкового повідомлення-рішення у судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

П. 19-1.1 ст. 19 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, а також повноваження на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу.

Відповідно до пп. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

П. 291.3 ст. 291 ПК України встановлено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Згідно із ч. 1 п. 291.4 ст. 294 суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000 гривень.

Відповідно до п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно із п. 293.2 ст. 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць, зокрема, для другої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

П. 295.2 ст. 295 ПК України встановлено, що нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно із п. 300.1 ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

П. 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно п.п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П. 38.1. ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пп. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.п.31.1 ст.31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Доказів сплати заборгованості суду не надано.

Станом на момент розгляду справи податкове повідомлення - рішення не є скасованим, податкове зобов'язання не сплачене та вважається податковим боргом.

Таким чином, внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань утворилась заборгованість у розмірі 3 194,47 грн., яка підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, 185-186, 254, 257, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 3 194, 47 грн. на рахунок № 31510970700034, отримувач: місцевий бюджет, ДК в м. Димитров, код ЄДРПОУ 37803022, банк одержувача - ГУ ДКСУ в Донецькій області МФО 834016, код платежу 18050400.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Маслоід О.С.