ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 березня 2015 р. Справа № 816/2883/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Любчич Л.В., Сіренко О.І.
за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавського міського управління юстиції, Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Полтавського міського управління юстиції Полтавської області Даньшиної Аліни Віталіївни, Державної реєстраційної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора, -
В с т а н о в и л а:
24.07.2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, яким просить скасувати рішення відповідача індексний № 6705324 від 11.10.2013 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - гараж АДРЕСА_1.
Позивач зазначає, що судове рішення, яке послугувало підставою для прийняття оспорюваного рішення відповідачем скасовано судом вищої інстанції. На звернення щодо скасування цього рішення, Реєстраційна служба Полтавського МУЮ листом від 13.06.2014 року повідомила його, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено.
Рішення суду вмотивовано тим, що з огляду на фактичні обставини справи, позивач дійшов обґрунтованого висновку, що діючим законодавством закріплено, що скасування судом рішення державного реєстратора можливо лише у випадку скасування судом рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності. Оскільки обов'язок доведення обставин, які свідчать про обґрунтованість оскаржуваного рішення, покладено на відповідачів, а відповідачі, в даному випадку, не довели обґрунтованість своїх заперечень та не надали доказів в спростування доводів позивача, позовні вимоги останнього є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню у відповідно до положень ст.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - скасуванню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_2 та третьою особою у справі ОСОБА_1 мається цивільний спір щодо належності боксу АДРЕСА_1.
Підставою для прийняття 11.10.2013 року відповідачем рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 6705324, за ОСОБА_1 права власності на зазначений гаражний бокс послугувало рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 20.02.2013 року по справі № 1622/16391/12, яким таке право ОСОБА_1 встановлено.
Згідно з ч. 4 ст. 15 Закону України від 01.07.2014 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703. Згідно з п. 27 вказаного Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема серед іншого, є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1952-1У у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141, у пункті 41 закріпив, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Пунктом 2.6 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5, передбачено, що для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав, заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.
Судом встановлено, що 01.06.2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Полтавського міського управління юстиції щодо внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - зазначений гараж, надав рішення суду апеляційної інстанції від 13.02.2014 року по справі № 1622/1639/12 про скасування рішення суду першої інстанції, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на цей гараж, з прийняттям нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 12).
Листом від 13.06.2104 року № 561/022-09 (а.с. 10) Реєстраційна служба Полтавського МУЮ повідомила ОСОБА_2 про те, що запис до Державного реєстру про скасування державної реєстрації права можливо вчинити тільки у випадку скасування судовим рішенням рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що право власності на гараж, загальною площею 19,5 кв.м., розташований в АДРЕСА_1, позивач ОСОБА_2 набув відповідно до рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 29.10.2014 року по справі № 554/8343/14-ц (а.с. 201).
Таким чином, на час звернення ОСОБА_2 до державної реєстраційної служби з питання внесення до Державного реєстру прав запису про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на об'єкт нерухомого майна - зазначений гараж, позивач ОСОБА_2 не був його власником і, таким чином, у позивача були відсутні підстави для такого звернення.
Зазначені обставини залишені судом без уваги.
Таким чином, враховуючи неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволені позовних вимог ОСОБА_2
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 1, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2014 року - скасувати.
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) Л.В. Любчич
(підпис) О.І. Сіренко
Повний текст постанови виготовлено та підписано 10 березня 2015 року
Судове рішення № 43054218, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 03.03.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 816/2883/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: