Постанова № 43054177, 05.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 серпня 2014 рокусправа № 804/598/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Чепурнова Д.В. Поплавського В.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року

у адміністративній справі № 804/598/13-а за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банку, з метою погашення податкової заборгованості в сумі 210874,69 грн., яка не сплачена станом на 11.01.2013 р.

В апеляційні скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач по справі, будучи зареєстрованим Новомосковською районною державною адміністрацією з 28.09.2001 р. як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, та перебуваючи на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області ДПС, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів, подавав до Новомосковської ОДПІ податкові декларації з податку на додану вартість, копії яких долучені до матеріалів справи: №9011325061 від 17.11.11р., №9012700794 від 20.12.11р., №9014172711 від 20.01.12р., №9012702776 від 19.03.12р., №9028073082 від 21.05.2012р., №90415834957 від 19.07.2012р., №9049443132 від 16.08.2012р., №9057067056 від 19.09.2012р., №9064414032 від 19.10.2012р., №9072195718 від 16.11.2012р. на загальну суму 141907грн. У зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачу була нарахована пеня в розмірі 24464,74грн.

Крім того, у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств комунальної форми власності по поданим до Новомосковської ОДПІ податковим деклараціям з податку на прибуток підприємств комунальної форми власності № 9015424832 від 08.02.2012 р., № 9024710539 від 08.05.2012 р., № 92046816604 від 07.08.2012 р., № 9069382635 від 07.11.2012 р. на загальну суму 1075,65грн., відповідачу була нарахована пеня в розмірі 24,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Акту №17/1520/24995080 від 27.03.2012 р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (а.с.18), позивачем встановлена несвоєчасна сплата відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим до відповідача податковим повідомленням рішенням №0000251520 від 27.03.2012 р. було застосовано штрафну санкцію в розмірі 2288 грн., яке отримано представником відповідача 03.04.2012р., що підтверджено долученими до матеріалів копіями податкового повідомлення рішення та поштовим повідомленням про його вручення (а.с.17).

Відповідно до Акту №129/1520/24995080 від 13.07.2012 р. про результати камеральної перевірки задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (а.с.20), позивачем була встановлена несвоєчасна сплата відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання, у зв'язку з чим до відповідача податковим повідомленням-рішенням № 0001001520 від 13.07.2012 р. було застосовано штрафну санкцію в розмірі 5710 грн., яке було отримано представником відповідача 24.07.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с.19).

Таким чином, податковий борг відповідача, виниклий у період з 30.11.2011 р. по 14.12.2012 р., складає станом на 11.01.2013 року загальну суму 210874,69грн., з яких, по податку на додану вартість - 185310 грн. і пені - 24464,74 грн., та по податку на прибуток підприємств комунальної форми власності - 1075,65 грн. і пені - 24,30 грн., що підтверджено розрахунком Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби суми новоствореного податкового боргу ДП ОКП "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго". Зазначена сума податкового боргу відповідачем не сплачена, що й стало підставою для звернення податкового органу до суду з позовом у цій справі.

Факт наявності податкової заборгованості відповідачем не заперечується, предметом спору у цій справі є правомірність вимоги податкового органу про накладення арешту на кошти та інші цінності Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго", що знаходяться в установах банку, з метою погашення податкової заборгованості в сумі 210874,69 грн., яка не сплачена станом на 11.01.2013 р.

Вирішуючи спір у цій справі, суд першої інстанції спираючись на положення ст.94 Податкового кодексу України та на приписи Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 № 1398, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за № 9/20322, виходив з того, що наявність у відповідача податкового боргу не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунки, сам адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу, а позивач по цій справі не надав необхідні докази, в підтвердження своїх позовних вимог, та не довів суду обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, зокрема, обставин: щодо порушення платником податків правил відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; відмову платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутність у відповідача свідоцтва про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, дозволів (ліцензій) на її здійснення, торгових патентів, сертифікатів відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутність реєстрації особи (відповідача) як платника податків в органі державної податкової служби; вчинення відповідачем дій з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; відмова платника податків від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; не допущення платником податків податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу, та/або акта опису (виділення) майна для його продажу; відмова платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим пункту 20.1.5 статті 20 розділу I Податкового кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів); а також у зв'язку з ненаданням до суду рішення податкового органу про застосування арешту майна платника податків, та доказів про його винесення керівником органу державної податкової служби в день звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунки платника податків.

Колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки крім наведених судом першої інстанції випадків, що визначені статтею 94 Податкового кодексу, цим кодексом передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, і у цій справі позивач звернувся до суду з позовом на підставі саме ст.20 Податкового кодексу України, відповідно до пп. 20.1.17 п.20.1 якої, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду з вимогою про накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Судова колегія звертає увагу на те, що положення 20 Податкового кодексу України визначають як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не повинна розглядатися судами як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків, що безпосередньо стосується і даного випадку, а умовою застосування норми пп.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для накладення арешту на належні відповідачу кошти та інші цінності, що знаходяться в установах банку, оскільки у визначеній позивачем станом на 11.01.2013 р. несплаченої заборгованості в сумі 210874,69 грн. - є суми по податковим деклараціям з ПДВ за 2008 рік, які відповідно до вимог п.102.4 ст.102 та ст.114 Податкового кодексу України не підлягають стягненню, судова колегія не приймає до уваги, як підставу для відмови у задовлені вимог податкового органу у цій справі, суд першої інстанції правильно не взяв вказані доводи відповідача під час вирішення спору по сутів

Відсутність у комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" на майна, що може бути описане у податкову заставу підтверджено матеріалами справи та не спростовується самим відповідачем. Разом з тим судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у КП "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" відкриті рахунки у фінансових установах. Перша та другу податкові вимоги від 08.12.2001 р. № 1/331 та від 24.01.2002 р. № 2/240 направлялися відповідачу, і були ним отримані, що підтверджено долученими до матеріалів справи їх копіями з поштовими листами (а.с.12,13).

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що у відповідності до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податковий орган набув у цій справі право на звернення до суду із вимогою про арешт коштів платника податків КП "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" з підстав належного направлення відповідачу податкових вимог, несплати відповідачем виниклої заборгованості самостійно, відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та наявності у відповідача відкритих рахунків у фінансових установах.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції з'ясувавши фактичні обставини справи неправильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, у зв'язку з чим рішення суду підлягає скасуванню, з прийняттям іншого у цій справі рішення про відмову у задоволені вимог позивача.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2013 року - скасувати, та прийняти нову постанову про задоволення адміністративного позову Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" про накладення арешту на кошти та інші цінності

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться в установі банку ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (МФО 205299), ПАТ «КРЕДІ АРІГОЛЬ БАНК» (МФО 300614), АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» у м.Києві (380805), ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (МФО 805012), Філія ПАТ ПІБ м.Дніпропетровська (МФО 305675), ФДДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОАТЩАД м.Дніпропетровськ (МФО 305482) дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" (код ЄДРПОУ 24995080) з метою погашення податкової заборгованості в сумі 210874 грн. 69 коп.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський