Ухвала суду № 43054102, 25.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"25" лютого 2015 р. справа № 2а/0470/9729/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 р. у справі № 2а/0470/9729/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

В серпні 2008 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому зі зміною позовних вимог від 14.11.2012 року просив:

- визнати дії працівників Північної МДПІ у м.Кривому Розі щодо проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року незаконними;

- скасувати податкові повідомлення-рішення №0003801701/0/9631/К/17-312 від 06.05.2008 року, №0003801701/0/9632/К/17-312 від 06.05.2008року, №0003801701/2/17879/10/17-312 від 19.08.2008 року, №0003801701/2/17880/10/17-312 від 19.08.2008 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року позов залишено без задоволення. Постанова мотивована тим, що на час оскарження податкових повідомлень-рішень позивач втратив таке право, встановлене податковим законодавством.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвали нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що з 25.11.2005 р. по 21.12.2005 р. Північною МДПІ у м.Кривому Розі проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, за період з 01.01.2003 р. по 30.09.2005 р..

За результатами означеної перевірки було складено акт №439/171/НОМЕР_1 від 21.12.2005 р., відповідно до якого відповідачем встановлено наступні порушення:

- п.2.1.) ст.19 ДКМУ "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.92 за 13-92 зі змінами та доповненнями;

- п.2.5.) пп.7.2.4, 7.4.5, 7.71, п.7.2, 7.4, 7.7 ст7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР зі змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень, червень 2004 року на суму -6674,00 грн.

На підставі акту перевірки від 21.12.2005 р. відповідачем 06.05.2008 року відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0003801701/0/9631/К/17-312, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходу фізичних осіб, що субєктами підприємницької діяльності, за основним платежем - 174606,42 грн.;

- №0003811701/0/9632/К/17-312, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 529782,68 грн., з яких за основним платежем - 353153,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 176629,23 грн.) (а.с.4-5).

В акті перевірки зазначено, що в звязку з розслідуванням кримінальної справи № 52081057 слідчим відділом Жовтневого РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області по ст. 358 ч. 1 КК України в порядку ст. 114, 130 КПК України, на адресу Північної МДПІ направлено постанову від 28.01.2008 року Про призначення документальної перевірки по дотриманню податкового законодавства України, довідку про рух грошових коштів по розрахункових рахунках підприємця ОСОБА_1 Про перевірку підприємець повідомлений листом від 19.03.2008 року № 5037/10-17-319. На письмовий запит МДПІ від підприємця ОСОБА_1 отримано відповідь від 04.04.2008 року щодо втрати первинних документів. Згідно заяви підприємця ОСОБА_1 перевірка проводилась в приміщенні органу МДПІ. В деклараціях про доходи підприємцем задекларовано отриманий дохід: за 2005 рік 1655555,49 грн., за 2006 рік 146459,14 за 2007 рік 0,00 грн. Суми валових витрат, відображені в деклараціях за 2005 рік у сумі 1650081,82 грн. та за 2006 рік у сумі 143548,19 грн. не підтверджені первинними документами. В ході перевірки підприємцем надано письмову заяву про врахування валових витрат по нормам у відсотках до валового доходу. За нормами, визначеними Головною ДПА України, витрати враховуються за ставкою 25 %, відповідно валові витрати в 2005 році склали 413888,87 грн., в 2006 році 36614,79 грн. Встановлено заниження оподаткованого доходу в 2005 році у сумі 1236192,95 грн., в 2005 році в сумі 106933,40 грн. Донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності у розмірі 174606,42 грн., в тому числі за 2005 рік 160705,08 грн., за 2006 рік 13901,34 грн. В порушення ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість підприємцем до складу податкового кредиту включено суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними на суму 307771 грн., що призвело до заниження сум ПДВ до сплати в бюджет у розмірі 353153,45 грн.

12.08.2008 року Державною податковою адміністрацією у Дніпропетровській області за наслідками розгляду повторної скарги позивача винесено рішення № 21772/10/25-008, яким:

- залишено без змін податкове повідомлення-рішення Північної МДПІ у м. Кривому Розі від 06.05.2008 року № 0003801701/0/9631/К/17-312 про визначення податкових зобовязань по податку з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності та рішення про результати розгляду первинної скарги від 02.07.2008 року № 13659/10/31-112, а скаргу без задоволення;

- скасовано податкове повідомлення-рішення Північної МДПІ у м. Кривому Розі від 06.05.2008 року № 0003811701/0/9632/К/17-312 в частині донарахованого ПДВ у сумі 67789,80 грн., штрафних санкцій по ПДВ у сумі 33894,90 грн. і у відповідній частині рішення про результати розгляду первинної скарги від 02.07.2008 року № 13659/10/31-112, а в іншій частині залишає скаргу на це рішення без задоволення.

На підставі постанови слідчого СВ Жовтневого РВ КМУ від 28.01.2008 року, з 11.04.2008 р. по 24.04.2008 р. проведено позапланову виїзну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2007 р.

За результатами означеної перевірки було складено акт №28/17-312-2257800130 від 24.04.2008 р., відповідно до якого відповідачем встановлено наступні порушення:

- п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за перевіряємий період включено суму ПДВ вартості товару (робіт, послуг), які не підтверджені податковими накладними (згідно наданих ОСОБА_1 пояснень за перевіряємий період підприємець втратив первинні документи (пояснення підприємця додаються до акту) на суму 307771,00 грн., в тому числі по періодах: січень 2005 р. - 13796 грн., лютий 2005 р. - 16616 грн., березень 2005 р. - 7349 грн., квітень 2005 р. - 47545 грн., травень 2005 р. - 42065 грн., червень 2005 р. - 33871 грн., липень 2005 р. - 39614 грн., серпень 2005 р. - 25755 грн., вересень 2005 р. - 24914 грн., жовтень 2005 р. - 24772 грн., листопад 2005 р. - 6682 грн., грудень 2005 р. - 16730 грн., січень 2006 р. - 2859 грн., квітень 2006 р. - 4095 грн., травень 2006 р. - 1108 грн.;

- п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено причини розбіжностей по податковому зобов'язанню за період з січня 2005 року по травень 2006 року.

На підставі акту перевірки від 24.04.2008 р. відповідачем 19.08.2008 року були винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0003801701/2/17879/10/17-312, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб, що субєктами підприємницької діяльності, за основним платежем у розмірі 174606,42 грн.;

- № 0004471701/10/17-312, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 428097,98 грн. (за основним платежем 285363,65 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 142734,33 грн.).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність податкових повідомлень-рішень відповідача, з наступних підстав.

Відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

За змістом статті 11-1 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Водночас, абзацом 14 вказаної статті було встановлено, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було визначено, що оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем суми валових витрат відображені в декларації про доходи за 2005 рік у сумі 1650081,82 грн. та за 2006 рік у сумі 143548,19 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з декларацій з ПДВ, наданих позивачем податковому органу, ним до складу податкового кредиту за перевіряємий період віднесено суми ПДВ, що не підтверджені відповідними податковими накладними, внаслідок чого були занижені податкові зобовязання з ПДВ у сумі, яка з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 12.08.2008 року № 21772/10/25-008 складає 285363,65 грн.

Пунктом 56.18. статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що законодавством визначено строк, протягом якого особа має право оскаржити до суду податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, який складає 1095 днів з дня отримання особою такого рішення.

Таким чином, до 01.01.2011 року Законом № 2181 та після 01.01.2011 року ПК України встановлено, що строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень становить 1095 днів.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0003801701/2/17879/10/17-312 та № 0004471701/10/17-312 від 19.08.2008 року, які були отримані позивачем 23.08.2008 року.

До суду щодо оскарження вказаних рішень податкового органу позивач звернувся лише 14.11.2012 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для залишення адміністративного суду без задоволення, у звязку з пропуском позивачем встановленого ПК України строку 1095 днів для звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, яким обставини в справі встановлені правильно та порушень норм матеріального і процесуального права не допущено, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року у справі № 2а/0470/9729/12 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:А.О. Коршун