Постанова № 43053973, 04.03.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 березня 2015 р. № 820/138/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Сальниковій Г.А.,

за участю представників сторін: позивач - ОСОБА_1, відповідач - Коваленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся до суду із адміністративним позовом до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд скасувати наказ Західної ДПІ від 06.01.2015року № 12 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фіщичних осіб з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської (незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2011року по 01.11.2014року".

В обґрунтування позовних вимог вказує, що передумовою прийняття спірного наказу слугувала саме постанова старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів України Харківської області, що, на думку позивача, не відповідає підставам для проведення перевірки, які визначені пп. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, ст. 79 ПК України. Таким чином, враховуючи необґрунтованість та безпідставність прийняття спірного наказу № 12 від 06.01.2015 року, позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що спірний наказ № 12 від 06.01.2015 року було прийнято податковим органом на підставі отриманої постанови старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів України Харківської області від 08.12.2014року про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3, яка внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32014220000000055. Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин та з огляду на положення п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст.78 ПК України, у податкового органу, були наявні всі законодавчо визначені підстави для прийняття спірного наказу № 12 від 06.01.2015 року.

У судовому засіданні 04.03.2015 року представники сторін підтримали свої правові позиції.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи, у зв'язку з надходженням на адресу Західної ОДПІ постанови старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів України Харківської області від 08.12.2014року про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 32014220000000055 та згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст.78, ст. 79 ПК України, начальником ДПІ у Московському районі прийнято наказ від № 12 від 06.01.2015 року про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3

На підставі повідомлення № 1 від 06.01.2015року та наказу № 12 від 06.01.2015 року, фахівцями податкового органу доручено проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань достовірності, повноти нарахування і сплати податку на доходи фізичних осбі з окремих видів доходів, відмінних від здійснення господарської 9незалежної професійної) діяльності за період з 01.01.2011року по 01.11.2014року.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 16.01.2015року (останній день перевірки) платник податків ФОП ОСОБА_3 для проведення перевірки не прибув, жодних документів не надав, у зв`язку з чим проведення перевірки не вбачалось за можливе, що підтверджується актом про неможливість проведенння позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3 від 16.01.2015року № 113/20-33-17-02-07/НОМЕР_1.

Як з'ясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки суб'єкт владних повноважень обрав положення пп. 78.1.11 п. 78.1 ст.78, ст. 79 ПК України, а фактичною підставою слугував факт надходження постанови старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів України Харківської області від 08.12.2014року про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3. в рамках кримінального провадження № 32014220000000055, якою встановлено факт формування незаконного податкового кредиту з ПДВ, що призвело до ненадходження грошових коштів до бюджету держави у значних розмірах, що є ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наступне.

Згідно положень п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Отже, проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок є правом Західної ОДПІ, як податкового органу.

Відповідно до вимог п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно вимог п.п 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУкраїни, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної позапланової перевірки.

Окрім того, суд вважає за потрібне зазначити, що наведена норма містить імперативний припис щодо обов'язку податкового органу призначити позапланову перевірку у випадку отримання постанови слідчого. При цьому виконання такого обов'язку не передбачає дослідження органом податкової служби підстав призначення відповідної перевірки слідчим, оцінювання правомірності та законності цієї перевірки. Правова оцінка слідчого щодо призначення податкової перевірки у рамках кримінальної справи здійснюється у порядку, визначеному кримінально-процесуальним законом.

До того ж, в силу вимог пункту 78.2 ст. 78 ПК України, обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені ПК України, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи. Вказана правова позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в постанові від 02.07.2014року № К/9991/41558/12.

Згідно п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Водночас, відповідно до ч. 7 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України, постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Як було встановлено під час розгляду справи, спірний наказ був прийнятий відповідачем на підставі отриманої 08.12.2014року старшого слідчого СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів України Харківської області від 08.12.2014року про проведення документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_3

Вказана постанова винесена в рамках досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 332014220000000055 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України. Доказів скасування вказаної постанови слідчого від 08.12.2014 року позивачем як до суду під час подання даного позову, так і вході судових засідань не надано.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність у відповідача встановлених законом підстав для прийняття оскаржуваного наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізично особи-підприємця.

Тобто, приймаючи оскаржуваний наказ, податковий орган діяв на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства.

Також, суд звертає увагу позивача на те, що в оскаржуваному наказі встановлений чіткий строк для проведення перевірки, яка фактично в даний строк проведена не була. Окрім того, наказ на проведення перевірки на момент звернення до суду вичерпав свою дію, оскільки ненормативні правові акти державних органів є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію фактом їхнього виконання, тобто вони не можуть бути скасовані після їх виконання.

Додатково суд зауважує, що дії контролюючого органу по видачі наказу не породжують для платника податків жодних правових наслідків, у зв'язку із тим, що прийняття наказів є обов'язком керівника податкового органу за умови настання законодавчо визначених підстав. В той же час платник податків не позбавлений права оскаржити сам наказ, за умови що він породжує для нього певні правові наслідки.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність в діях відповідача порушень вимог діючого законодавства під час здійснення заходів з метою проведення перевірки.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що при фактичному проведенні перевірки, діями податкового органу, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин будуть відповідні рішення про донарахування податкових зобов'язань та/або визначення штрафних (фінансових) санкцій.

Під час розгляду справи податковий орган зазначив, що податкове повідомлення-рішення за наслідками проведеної перевірки не виносилося.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження незаконності оскаржуваного наказу та неправомірності дій податкового органу щодо його прийняття.

Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність та обґрунтованість винесення спірного наказу про проведення документальної позапланової перевірки та вчинених дій його прийняття.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 21 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з ПК України та іншими законами і нормативними актами.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуваний наказ про проведення документальної позапланової перевірки, який не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки у сфері публічно-правових відносин, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо, а тому заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Західної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування наказу - залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11.03.2015року.

Суддя Горшкова О.О.