Ухвала суду № 43053688, 02.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Справа № 9104/59115/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року у справі за позовом Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Ковельська міжрайонна державна податкова інспекція звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якому просила стягнути суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 18059,80 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року позов задоволено, вирішено стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму штрафних (фінансових) санкції в розмірі 18 059 грн. (вісімнадцять тисяч п'ятдесят дев'ять) гривень 80 коп. на користь Державного бюджету України на розрахунковий рахунок №34128999700004 ГУДК у Волинській області, МФО 803014, код 21740379.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що з 04.05.2005 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Ковельської міської ради та з 06.05.2005 року знаходиться на обліку як платник податків. Згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 від 12 грудня 2008 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 протягом 2009 року перебувала на спрощеній системі оподаткування та була платником єдиного податку. 25.09.2009 року Ковельською МДПІ згідно направлення № 060453 від 23.09.2009 року проведено перевірку за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. В ході проведеної перевірки позивачем встановлені порушення пунктів 1, 2 статті З, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». За результатами перевірки складений акт від 25.09.2009 року №0146/03/06/23- НОМЕР_1, на підставі якого прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001100023 від 13.10.2009 року на суму 18 047 грн. 50 коп. та №0001200023 від 13.10.2009 року на суму 12, 30 грн., на загальну суму 18059, 80 грн.

Також судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 дані рішення оскаржувала в судовому порядку. Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 08.04.2010 року, яка залишена ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2011 року без змін, по справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання дій по проведенню перевірки неправомірними та визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13 жовтня 2009 року №0001100023 та №0001200023 в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Згідно п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби наділені правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року по справі № 2а-2319/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин