Ухвала суду № 43052437, 04.03.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 р.Справа № 820/19149/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015р. по справі № 820/19149/14

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області , Управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Херсонській області , Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Громадянка В`єтнаму ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач), звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (далі по тексту - УМВСУ в Херсонській області), Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області (далі по тексту - УДМСУ в Херсонській області), Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області (далі по тексту - ГУДМС в Харківській області), в якому просить суд: визнати причину пропуску строку звернення з цим позовом до адміністративного суду поважними та поновити цей строк; скасувати рішення (оформлене у вигляді постанови) Відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію в Україні від 16.10.2006р., прийняте відносно громадянки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (Ідентифікаційний код 37764460, м. Харків,вул. Римарська, 24) поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянці В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1; зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (Ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) поновити у паспортних документах (національному паспорті) громадянці В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце проживання; АДРЕСА_1) відмітку (штамп) про наявність дозволу на імміграцію в Україну та зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24 поновити реєстрацію місця проживання громадянці В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1) із внесенням відповідних змін в облікові документи.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015р. по справі №820/19149/14 адміністративний позов громадянки Вєтнаму ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області, Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області, про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Скасовано рішення (оформлене у вигляді постанови) Відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію в Україні від 16.10.2006р., прийняте відносно громадянки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (Ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) поновити посвідку на постійне проживання в Україні громадянці В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1.

Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (Ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) поновити у паспортних документах (національному паспорті) громадянці В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1) відмітку (штамп) про наявність дозволу на імміграцію в Україну.

Зобов'язано Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Ідентифікаційний код 37764460, м. Харків, вул. Римарська, 24) поновити реєстрацію місця проживання громадянці В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Ідентифікаційний код НОМЕР_1 місце проживання: АДРЕСА_1) із внесенням відповідних змін в облікові документи.

Відповідач, Головне управління Державної міграційної служби України, не погодившись із вказаною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015р. по справі №820/19149/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про порушення судом першої інстанції, зокрема, вимог ст.ст. 9, 71, 86, 159 КАС України. Вказав на те, що посвідка на постійне проживання в Україні громадянці В`єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_2 терміном дії «безстроково» оформлена з порушенням вимог абз. 4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію». З викладених підстав вважає, що рішення Відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію в Україні від 16.10.2006р., прийняте відносно позивача, є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідач, Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області, не погодившись із вказаною постановою, також подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015р. по справі №820/19149/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, вважає, що дії ВГІРФО УМВС України в Херсонській області щодо скасування дозволу позивачу на імміграцію в Україну законними та правомірним, оскільки позивачем був порушений порядок отримання посвідки на постійне проживання на території України, у зв`язку з тим, що заява на отримання посвідки була подана після закінчення терміну дії абз.4 п.4 Прикінцевих положень Закону України «Про імміграцію».

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Громадянка Вєтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибула в Українську РСР відповідно до Міжурядової Угоди "Про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і організації СРСР".

Позивач отримала посвідку на постійне проживання у м. Херсоні 28.09.2004 року - посвідка НОМЕР_2, видана ВГІРФО УМВС України в Херсонській області.

Постановою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 16.10.2006 року було скасовано дозвіл на імміграцію в Україні позивачу.

Не погодившись з такими діями відповідачів, громадянка Вєтнаму ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом про скасування рішення Відділу громадянства, імміграції і реєстрації фізичних осіб УМВС правління України в Херсонській області про скасування дозволу на імміграцію в Україні від 16.10.2006р., прийняте відносно позивача; зобов'язати ГУДМСУ в Харківській області поновити їй посвідку на постійне проживання в Україні та поновити у паспортних документах позивача відмітку про наявність дозволу на імміграцію в Україну, а також поновити реєстрацію її місця проживання із внесенням відповідних змін в облікові документи

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення винесено без дотримання вимог чинного законодавства, оскільки не містить посилань на конкретні обставини як на підставу застосування п. 6 ст. 12 Закону України "Про імміграцію" для скасування дозволу на імміграцію позивачу. Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачами не доведено правомірності висновку ВГІРФО ГУМВС України в Донецькій області про анулювання посвідки на постійне проживання в Україні громадянки В'єтнаму ОСОБА_1.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зі ст.26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.

Положеннями статті 3 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, встановлено, що іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території. Порядок видачі дозволу на імміграцію, а також посвідки на постійне проживання та вирішення інших питань, пов'язаних з імміграцією іноземців та осіб без громадянства, визначається Законом України про імміграцію.

Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України "Про імміграцію".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про імміграцію", в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Відповідно до абз. 4 п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію" іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну.

Посвідка на постійне проживання таким особам видається за їхніми заявами або заявами їх законних представників без оформлення дозволу на імміграцію.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про імміграцію" дозвіл на імміграцію може бути скасовано, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до п.п. 21-24 "Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень", затвердженого Постановою КМ України № 1983 від 26.12.2002р., дозвіл на імміграцію скасовується органом за місцем його видачі. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію. Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу за місцем прийняття рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти. Рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.

З наведених вище вимог Закону України «Про імміграцію» та положення Порядку № 1983 вбачається, що перевірка з питання скасування дозволу на імміграцію проводиться за поданням органу внутрішніх справ, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.

Вказаними нормами покладено на органи, які розглядають питання про скасування дозволу на імміграцію як суб'єктів владних повноважень обов'язок проведення всебічної перевірки на підставі відповідного подання.

Колегія суддів вказує на те, що доказів отримання відповідного подання з боку правоохоронних органів щодо розгляду питання про скасування позивачу дозволу на імміграцію матеріали справи не містять, а відповідачами а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції не надано, тобто відповідачами не наведено визначених Порядком № 1983 підстав для проведення перевірки правомірності оформлення громадянці Вєтнаму ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання в України не доведено.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що при наданні посвідки НОМЕР_2, виданої ВГІРФО УМВС України в Херсонській області на постійне проживання у м. Херсоні 28.09.2004 року, ВГІРФО УМВС України в Херсонській області повинен був проводив перевірку підстав залишення на постійне проживання в Україні позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію в Україну.

Так, колегія суддів вважає, що відсутність підстав для відмови у наданні дозволу позивачу на імміграцію в Україну і зумовило надання позивачу посвідку на постійне проживання в Україні.

Разом з тим, цим же органом, ВГІРФО УМВС України в Херсонській області, прийнято рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україні від 16.10.2006р., прийняте відносно громадянки В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

При цьому, ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції не встановлено, що з дати видання посвідки, виникли обставини, передбачені ст. 12 Закону України "Про імміграцію", які б тягли за собою скасування дозволу на імміграцію (посвідки на постійне проживання в Україні) громадянки В'єтнаму ОСОБА_1.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення не містить посилань на конкретні обставини як на підставу застосування п. 6 ст. 12 Закону України "Про імміграцію" для скасування дозволу на імміграцію позивачу.

Доказів того, що посвідка посвідки НОМЕР_2, виданої ВГІРФО УМВС України в Херсонській області на постійне проживання у м. Херсоні 28.09.2004 року на постійне проживання громадянки В'єтнаму ОСОБА_1 отримана позивачем у не передбаченому законом порядку, відповідачами не надано.

Однак, в оскаржуваному висновку визнано, що оформлення посвідки здійснено з порушенням абз. 4 п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію".

Між тим, доказів притягнення до відповідальності посадових осіб, які складали, затверджували та видали посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_2 від 28.09.2004 року з порушенням абз. 4 п. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію" не надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що питання про скасування дозволу на імміграцію розглядалось без запрошення позивача для надання пояснень, при винесенні оскаржуваного рішення не вивчались обставини, зокрема, наявність у позивача власної підприємницької діяльності, стабільного прибутку та тривалість терміну перебування в Україні.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також, рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області від 16.10.2006 року про скасування дозволу на імміграцію в Україні позивачу є необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційних скарг Управління Державної міграційної служби України у Херсонській області та Головного управління Державної міграційної служби в Харківській області колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2015р. по справі № 820/19149/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Жигилій С.П.Судді Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 10.03.2015 р.