Ухвала суду № 43052356, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 рокусправа № 1170/2а-5241/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: не зявився,

відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Знамянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року

у справі № 1170/2а-5241/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ОСОБА_1»

до Знамянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ ОСОБА_1» звернулося у Кіровоградський окружний адміністративний суд з позовом до Знамянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 вересня 2011 року № НОМЕР_1, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1325,25 грн. та № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобовязання зі збору на використання водних ресурсів в розмірі 1198,87 грн., від 28 листопада 2011 року № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 42967,50 грн. та № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 26442,92 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 березня 2012 року, у звязку з відмовою позивача від частини позовних вимог, закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 14 вересня 2011 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Знамянська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Знамянською обєднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області, на підставі наказу від 22 серпня 2011 року № 470 та відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ОСОБА_1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2009 року, за результатами якої складено акт від 05 вересня 2011 року № 177/23-10/20644685.

Перевіркою встановлено порушення пункту 3.1 статті 3, підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 48124,00 грн.; підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 36925,94 грн.

На підставі акту перевірки від 05 вересня 2011 року Знамянською обєднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 14 вересня 2011 року, зокрема, № НОМЕР_5, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 60155,00 грн., в тому числі 48124,00 грн. за основним платежем та 12031,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_6, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 46157,42 грн., в тому числі 36925,94 грн. за основним платежем та 9231,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження скасовано податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року № НОМЕР_5 в частині збільшення грошового зобовязання по податку на прибуток в сумі 13750,00 грн. за основним платежем і 3437,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_6 в частині збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 15771,60 грн. за основним платежем і 3942,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У звязку з цим Знамянською обєднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області винесені податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2011 року на зменшену суму: № НОМЕР_3, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 42967,50 грн., в тому числі 34374,00 грн. за основним платежем та 8593,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; № НОМЕР_4, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 26442,92 грн., в тому числі 21154,34 грн. за основним платежем та 5288,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з даними рішеннями позивач звернувся до адміністративного суду.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що порушення податкового законодавства, які стали підставою для нарахування позивачу грошових зобовязань з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, полягали в тому, що товариство з обмеженою відповідальністю «ПКФ ОСОБА_1» сформувало валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з приватним підприємством «Некс-Кіровоград», приватним підприємством «Регіон-Кіровоград» та приватним підприємством «Алегра-Кіровоград», які фактично не здійснювалися, а первинні документи є недостовірними.

Згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму грошових зобовязань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, суми бюджетного відшкодування та/або відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

При цьому, відповідно до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобовязання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

З матеріалів справи вбачається, що позапланова перевірка призначена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України(у редакції, чинній на момент винесення наказу про проведення перевірки), якою передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Судом першої інстанції встановлено, що перевірка позивача призначена та проведена на виконання постанови заступника начальника відділення з розслідування кримінальних справ слідчого відділу податкової міліції Державної податкової адміністрації у Кіровоградській області від 21 червня 2011 року про призначення позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ОСОБА_1», в рамках кримінальної справи № 90-0004 по обвинуваченню ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в скоєнні злочину, передбаченого частиною 3 статті 212 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в скоєнні злочинів, передбачених частиною 2 статті 27, частиною 2 статті 205, частини 2 статті 27, частини 3 статті 212 Кримінального кодексу України, ОСОБА_8 в скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 статті 305 Кримінального кодексу України.

Отримавши 27 липня 2011 року вказану постанову, податковим органом проведено перевірку, за результатами перевірки складено акт від 05 вересня 2011 року, який 15 вересня 2011 року направлено слідчому, при цьому 14 вересня 2011 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року № НОМЕР_5 та №0000332310 про донарахування позивачу грошових зобовязань з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість.

Між тим, доказів того, що на момент винесення цих податкових повідомлень-рішень набрало законної сили відповідне рішення суду у кримінальній справі № 90-0004, відповідачем не надано.

Пунктом 58.4 статті 58 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент винесення спірних податкових повідомлень-рішень) встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобовязаний визначити податкові зобовязання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобовязань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобовязань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобовязаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобовязань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

З аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами перевірки платника податків, призначеної в рамках порушеної кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, контролюючий орган визначає суми грошових зобовязань, але податкове повідомлення-рішення не приймає. Матеріали перевірки та висновки податкового органу, викладені в акті документальної перевірки, яка призначена на виконання постанови слідчого, винесеної відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу України у кримінальній справі, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобовязання.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року № НОМЕР_5 та №0000332310 винесені Знамянською обєднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області передчасно.

Разом з тим судом встановлено, що порушення Знамянською обєднаною державною податковою інспекцією Кіровоградської області приписів пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України залишені поза увагою Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області, яка, перевіряючи вказані податкові повідомлення-рішення за скаргою позивача, скасувала їх лише в частині збільшення грошових зобовязань, донарахованих поза межами строку давності, установленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, та у відповідній частині штрафів, накладених на підставі частини 1 пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Також, Державною податковою адміністрацією у Кіровоградській області при розгляді скарги позивача порушено строки її розгляду, установлені Податковим кодексом України.

Так, відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з пунктами 56.8, 56.9 статті 56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобовязаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Як вбачається з матеріалів справи, Державна податкова адміністрація у Кіровоградській області, розглядаючи первинну скаргу позивача, рішенням від 11 жовтня 2011 року № 3432/10/25014 продовжила строк її розгляду по 26 листопада 2011 року включно. Водночас рішення № 4085/10/25014 про результати розгляду скарги, яким скарга позивача задоволена частково, прийнято 28 листопада 2011 року.

Абзацами 2, 3 пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Оскільки податковий орган рішенням про продовження строку розгляду первинної скарги встановив строк розгляду скарги по 26 листопада 2011 року включно, а рішення про результати розгляду скарги виніс та направив позивачу лише 28 листопада 2011 року, то податковий орган порушив самостійно визначені ним строки розгляду скарги.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, у звязку з тим, що податковим органом не надіслано товариству з обмеженою відповідальністю «ПКФ ОСОБА_1» вмотивоване рішення за його скаргою протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу, тому скарга позивача вважається повністю задоволеною на його користь, а податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2011 року № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 є скасованими з дня, наступного за останнім днем строку розгляду скарги, встановленого контролюючим органом, тобто з 27листопада 2011 року.

Згідно з підпунктом 37.3.4 пункту 37.3 статті 37 Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обовязку, крім його виконання, є скасування податкового обовязку у передбачений законодавством спосіб.

Судом першої інстанції встановлено, що податковий орган, виносячи спірні податкові повідомлення-рішення від 28 листопада 2011 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, керувався пунктом 3.4 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 985 (чинного на час винесення спірних податкових повідомлень-рішень), яким визначено, якщо за результатами адміністративного оскарження грошове зобовязання зменшується, то до платника податків направляється податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобовязання.

Таким чином, оскільки податковий обовязок зі сплати податкових зобовязань з податку на прибуток підприємства у розмірі 48124,00 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 36925,94 грн., визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 14 вересня 2011 року № НОМЕР_5 та № НОМЕР_6 є припиненим, то винесення на підставі цих рішень спірних податкових повідомлень-рішень від 28 листопада 2011 року № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, які містять зменшену суму грошових зобовязань, є безпідставним.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ОСОБА_1».

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у звязку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Знамянської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:І.Ю. Богданенко

Суддя:С.А. Уханенко

Суддя:Ю.М. Дадим