Постанова № 43052229, 10.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа№ 910/12648/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Пашкіної С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - Горшенін Л.Л.

представників сторін: від відповідача 1 - Сітко А.І., Парфенюк Т.В.

від відповідача 2 - не з'явився.

розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю

апеляційні скарги "ЛАШ УКРАЇНА" та Фізичної особи-підприємця

Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл

на рішення

господарського суду міста Києва

від 11.12.2014 року

у справі № 910/12648/14 (суддя: Стасюк С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

"ЛАШ УКРАЇНА"

до 1) Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл

2) Фізичної особи-підприємця

Комар Людмили Вікторівни

про відшкодування збитків 470 783,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2014 року провадження у справі № 910/12648/14 в частині позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл припинено.

В іншій частині позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАШ УКРАЇНА" - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог відповідача 1 та прийняти та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги до відповідача 1 повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 1 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва в частині відмови в задоволенні позову до відповідача 2 та прийняти та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги до відповідача 2.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2015 року апеляційні скарги прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

Представником позивача подано клопотання про фіксування судового процесу.

В судове засідання 24.02.2015 року представники відповідача - 1 та відповідача - 2 не з'явились. Розгляд справи було відкладено на 10.03.2015 року.

Представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту та клопотання про призначення судово-економічної експертизи, Дані клопотання відхилено колегією суддів, оскільки відсутні будь-які підстави для їх задоволення.

В судове засідання 10.03.2015 року представник відповідача 2 не з'явився.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача 2, враховуючи що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів даної справи, 24.06.2011 року у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна 15, кв. 2 сталася пожежа.

Відповідно до акту про пожежу від 24.06.2011 року ймовірною причиною пожежі є коротке замкнення електропроводів.

Згідно технічного висновку № 225 від 01.07.2011 року ДВЛ ГУ МНС України в м. Києві ймовірною причиною пожежі у квартирі № 2 по вул. Басейній. 15 в м. Києві є коротке замикання в електричній мережі.

Згідно договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2003 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2253 власником квартири № 2 в будинку № 15 по вулиці Басейній в місті Києві є громадянин Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл.

13.06.2011 року між Фізичною особою-підприємцем Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Комар Людмилою Вікторівною (орендар) укладено Договір оренди приміщення (далі-Договір оренди).

Відповідно до пункту 1.1. Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування на певний строк приміщення.

Згідно пункту 1.2. Договору оренди характеристики прощення:

- місцезнаходження приміщення:м. Київ, вул. Басейна, буд. 15, кв. 2;

- загальна площа приміщення: 53,4 кв. м;

- поверх: другий поверх;

- кількість кімнат, перелік підсобних приміщень; 3 кімнати, туалет, кухня.

Технічний стан приміщення, обладнання, яким облаштовано приміщення на момент передачі в оренду, відображаються в акті прийому-передачі приміщення (пункт 1.3. Договору оренди).

Згідно акту прийому-передачі нерухомого майна до Договору оренди від 13.06.2011 року орендодавець передав, а орендар прийняв в тимчасове оплатне користування нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна, 15, кв. 2, що складається з 3 (трьох) кімнат загальною площею 53,4 кв. м.

Позивач зазначає, що внаслідок гасіння пожежі, яка сталася 24.06.2011 року у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна 15, кв. 2 йому завдано збитків.

Оскільки власником приміщення у якому сталася пожежа є відповідач-1, а орендарем відповідач-2, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів суму завданих йому збитків.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На час стягнення збитків, на позивача покладається обов'язок довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Згідно загальної практики про визначення розміру збитків (шкоди) заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:

А) вид (склад) збитків;

Б) наслідки порушення договірних зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено вище, в результаті гасіння пожежі, що сталася 24.06.2011 року у приміщенні, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Басейна 15, кв. 2 відбулося залиття приміщення, що розташоване по вул. Басейній, 15 у м. Києві, загальною площею 56,7 кв. м.,яке орендував позивач за підставі Договору № 1201-1 від 01.12.2009 року.

Відповідно до статті 780 Цивільного кодексу України шкода, завдана третім особам у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності означають також проведення дослідження умов відповідальності наймача за завдану шкоду, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою та вини наймача. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

У зв'язку з не наданням позивачем належних доказів наявності всіх елементів складу правопорушення з боку відповідача-2, та у зв'язку з тим що завдана позивачу шкода, внаслідок гасіння пожежі не пов'язана з цільовим використанням відповідачем-2 орендованого приміщення, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача-2 суми матеріальної шкоди.

Як вбачається з договору купівлі-продажу квартири від 30.09.2011 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2253 власником квартири № 2 в будинку № 15 по вулиці Басейній в місті Києві в якій сталася пожежа є громадянин Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл.

Згідно частиною 4 статті 319 Цивільного кодексу України власність зобов'язує.

Статтею 322 Цивільного кодексу України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до норм чинного законодавства власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян (частина 5 статті319 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 780 Цивільного кодексу України шкода, завдана у зв'язку з користуванням річчю, відшкодовується наймодавцем, якщо буде встановлено, що це сталося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі, про наявність яких наймач не був попереджений наймодавцем і про які він не знав і не міг знати.

Отже, закон допускає покладення на наймодавця відповідальності за шкоду, завдану у зв'язку з користуванням річчю, переданою у найм, за наявності таких умов:

а) завдання шкоди відбулося внаслідок особливих властивостей або недоліків речі (спеціальні правила експлуатації, особливості техніки безпеки, недоліки речі тощо);

б) про такі особливості та недоліки речі знав наймодавець, але він не попередив про це наймача (частина 2 статті 767 Цивільного кодексу України).

Про стан електричних мереж, дату проведення останнього ремонту цих мереж, термін їх експлуатації тощо повинен був знати орендодавець та вчасно повідомити про це орендаря.

Проте, щодо позовних вимог до Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл про відшкодування збитків слід зазначити наступне.

Оскаржуваним рішенням господарський суд припинив провадження у справі в частині позовних вимог до Відповідача-1 (власника Квартири) за п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК. Припинення провадження мотивовано тим, що згідно з договором купівлі продажу від 30.09.2003 р. Відповідач-1 є власником Квартири, де виникла пожежа, як громадянин, а не як фізична особа-підприємець. Тому, за висновком господарського суду, позов про відшкодування збитків «фактично пред'явлено» до фізичної особи Аль-Бехесі Ваіла Ісмаіла. як громадянина (а не як фізичної особи-підприємця), тому спір в цій частині не підлягає розгляду у господарських судах України.

Вищевказаний висновок суперечить обставинам даної справи та вимогам матеріального і процесуального права.

Позов пред'явлено до Відповідача-1, саме як до фізичної особи-підприємця. Це підтверджується позовною заявою, за якою було порушено провадження. Статус Відповідача-1, як фізичної особи-підприємця станом на дату пожежі та на дату порушення провадження у цій справі, підтверджується відповідно:

витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців («ЄДР») від 10.07.2013 р., номер витягу 16790871,

довідкою з ЄДР від 18.07.2014 р., №19020004 (а. с. 14-15 т.2).

Отже, позов у даній справі фактично (на підставі даних про Відповідача-1, зазначених у позовній заяві) пред'явлено до Відповідача-1, як до фізичної особи-підприємця, тому відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині відповідача-1.

13 червня 2011 року між ФОП Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл та ФОП Комар Людмилою Вікторівною було укладено договір оренди приміщення за адресою: м. Київ, вул. Басейна 15,кв. 2 (надалі - Договір оренди).

Пунктом 4.2. Договору оренди передбачено, що у сторони договору перевіряють технічну справність приміщення та фіксують у акті приймання-передачі.

Відповідно до Акту про пожежу від 24 червня 2011 року причина пожежі - коротке замикання електропроводки. Відповідно до технічного висновку № 225 щодо ймовірної причини виникнення пожежі від 01.07.2011 року, причина пожежі - коротке замикання в електромережі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Відповідно до ст. 623 ЦК України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення : протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки): причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Колегією суддів не встановлено наявність вини Відповідачів у виникненні пожежі за адресою: м. Київ, вул. Басейна 15,кв. 2, не встановлено чи було допущено порушення відповідачами правил пожежної безпеки та яких саме, чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням відповідачем правил пожежної безпеки та причиною виникнення пожежі.

Надані позивачем та наявні в матеріалах справи докази не дають підстав для безумовного висновку ані щодо протиправної поведінки Відповідачів, ані причинного зв'язку між їх протиправною поведінкою і заподіянням збитків заподіяної позивачу внаслідок знищення та пошкодження майна, що відбулось в результаті гасіння пожежі, яка мала місце 24 червня 2011 року.

Тож, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволені позову повністю та скасування рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження в справі щодо відповідача-1.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАШ УКРАЇНА" задовольнити частково.

2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Аль-Бехесі Ваіл Ісмаіл залишити без задоволення.

3. Рішення господарського суду м. Києва від 11.12.2014 року у справі №910/12648/14 скасувати частково і прийняти нове рішення.

У задоволені позову відмовити повністю.

4. Справу № 910/12648/14 повернути до господарського суду м. Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 11.03.2015 року.