Постанова № 43052143, 04.02.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року Справа № 814/41/15

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Лебедєва Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Миколаєві справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 629,14 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 629,14 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач самостійно визначив зобов'язання за страховими внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2008 рік в загальній сумі 629,14 грн.

Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем погашена не була, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю в порядку письмового провадження.

справи за його відсутністю в порядку письмового провадження. Відповідач в судове засідання не з`явився, заперечень проти адміністративного позову не надав, про дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. На підставі пункту 10 частини 1 статті 3, частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно приписів пункту 1 "Положення про Пенсійний фонд України", затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно до покладених на нього завдань, управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного

пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV.

Згідно з ст.58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03 р. № 1058-IV, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.15 Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємця ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, як страхувальник та платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується відомостями з реєстру страхувальників (а.с.7).

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вимог п.6 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058 - IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно п.11.11 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Частиною 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачувала.

Відповідно до ч.2 ст.106 Закону України №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно приписів ст.106 Закону, позивачем була виставлена вимога про сплату недоїмки № Ф-62 від 01.11.2010 року, яка була отримане відповідачем 08.11.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.6).

Відповідачем не подано до суду доказів, щодо сплати даної заборгованості у сумі 626,14 грн. та доказів оскарження вимоги про сплату недоїмки управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, а тому сума зазначена у вимозі № Ф-62 від 01.11.2010 року вважається узгодженою. За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 629,14 грн.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 7-9, 11, 14, 69, 70-72, 79, 86, 94, 103, 158 -163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 629,14 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 629,14 грн. (шістсот двадцять дев'ять гривень чотирнадцять копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (код ЄДРПОУ 20876125) на р/р 256053016117 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанк України, МФО 326461.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Г.В. Лебедєва