Постанова № 43052059, 12.01.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року Справа № П/811/3690/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до відповідача - ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу.

До Кіровоградського окружного адміністративного суду звернулася Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів за податковим боргом по орендній плати з фізичних осіб в загальному розмірі 18771,46 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за відповідачем рахується узгоджене податкове зобов'язання, не сплачене добровільно у встановлені законом строки.

В судове засідання представник позивача не прибув, до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи (а.с.26).

Відповідач в судове засідання не прибув, своїм правом на надання письмових заперечень проти позову не скористався, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Однак, до суду двічі поверталась кореспонденція, яка направлялась ОСОБА_1 за адресою, вказаною адресно-довідковим підрозділом ГУДМС УДМС України у Кіровоградській області, з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.25).

Згідно з частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Так, фізична особа ОСОБА_1 перебуває на обліку в Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області як платник податку по орендній платі з фізичних осіб.

Позивач стверджує про наявність у відповідача податкового боргу по орендній платі з фізичних осіб у сумі 18 771,46 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За змістом статті 286 Податкового кодексу України на платника земельного податку покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк.

Згідно з підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платником плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, при цьому згідно статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Плата за землю, передбачена Податковим Кодексом України, включає в себе земельний податок, ставку якого визначено законом, та орендну плату за землю, що визначається договором оренди земельної ділянки.

Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Відповідно до статей 286, 287 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статті 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Заявлена до стягнення заборгованість виникла у відповідача у зв'язку з несплатою земельного податку, самостійно нарахованого у податковій декларації з плати за землю № 125 від 01 вересня 2014 року (а.с. 9).

Як наслідок, позивачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0001/11-08-15 від 15 січня 2014 року та направлено і вручено відповідачеві (а.с.5-7).

Вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України визначено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Оскільки за приписами підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання відповідача з орендної плати з фізичних осіб є узгодженим.

Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, - становить наразі 18 771,46 грн.

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Водночас, за приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, судом встановлено, що позивачем у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві податкову вимогу від 02 квітня 2014 року №4/11-08-11, яку він отримав 05 квітня 2014 року (а.с. 3,4).

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 87.11. статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 18771,46 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот сімдесят одна гривня, сорок шість копійок) на користь місцевого бюджету (рахунок-33215815700221, одержувач УК у Кіровоградському районі /с.Соколівське/ 13050500, код 38036997, банк ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016).

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строк, що передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд в десятиденний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук