Постанова № 43052047, 23.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2015 року 810/197/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Приватного акціонерного товариства "Будівельник-14" про стягнення штрафу,

в с т а н о в и в:

Переяслав-Хмельницький міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду області в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з позовом до Приватного акціонерного товариства "Будівельник-14" про стягнення штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, у відповідача виникла заборгованість перед Державним бюджетом України у зв'язку з несплатою у добровільному порядку штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення, в яких просив суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що постанова про накладення санкцій є незаконною.

У судове засідання сторони не з'явились.

Разом з цим, через канцелярію суду надійшло клопотання прокурора про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, також немає інших перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, зазначених у статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, суд вважає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Будівельник-14" є юридичною особою, місцезнаходження: 08400, Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Альтицька, буд. 2, код ЄДРПОУ 06728228.

З матеріалів справи слідує, що 06.11.2013 Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийнято розпорядження №2475-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери у строк до 16.12.2013. Також, відповідача зобов'язано у той же строк письмово повідомити уповноважену особу комісії про виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери.

08.05.2014 уповноваженою особою Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено Акт про правопорушення на ринку цінних паперів №609-ЦД-1-Е, згідно з яким встановлено порушення відповідачем пункту 10 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" - невиконання Розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 06.11.2013 №609-ЦД-1-Е, термін виконання якого закінчився 16.12.2013. На виконання даного розпорядження ПрАТ "Будівельник-14" жодних пакетів документів не надавало.

В той же день, 08.05.2014 року, уповноваженою особою Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Жупаненко В.М. прийнято постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, згідно з якою призначено розгляд справи у відношенні ПрАТ "Будівельник-14" на 21.05.2014.

21.05.2014 уповноваженою особою Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову №643-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, згідно з якою до відповідача застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн.

Вказана постанова надіслана відповідачу 23.05.2014, про що свідчать дані наявних в матеріалах справи копії реєстру відправлення від 23.05.2014 №297 і фіскального чеку від 23.05.2014 №0648.

Зазначену постанову відповідачем у встановленому законодавством порядку та у встановлені Законом строки не оскаржено, а тому вона вважається узгодженою.

Крім того, відповідачем постанову про накладення санкції у добровільному порядку не виконано.

Оскільки сума штрафу не була сплачена відповідачем самостійно, прокурор звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні є Закон України від 30.10.1996 № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" (надалі - Закон України від 30.10.1996 №448/96-ВР).

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР до повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку входить надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціями обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР встановлено, що державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату.

Частиною 4 статті 6 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку є: Голова та члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; уповноважені Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадові особи.

Частина 2 статті 9 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР передбачає право уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до розподілу обов'язків чи письмового доручення провадити в межах наданих повноважень розгляд справ про порушення чинного законодавства щодо випуску та обігу цінних паперів, у тому числі стандартів, норм і правил, визначених нормативними актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, видавати розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, ставити питання перед органами Прокуратури України та Міністерством внутрішніх справ України про проведення розслідувань або інших заходів відповідно до чинного законодавства.

Так, згідно з вимогами п. 10 ст. 8 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР НКЦПФР має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 8 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР НКЦПФР має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Згідно з п. 1 розділу ХVІІ Правил № 1470, за правопорушення на ринку цінних паперів, зазначені у ст. 11 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР, до юридичних осіб застосовуються фінансові санкції, передбачені цією статтею.

Так, пунктом 8 ч. 1 ст. 11 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції, зокрема, за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, згідно з Актом про правопорушення на ринку цінних паперів від 08.05.2014 №609-ЦД-1-Е позивачем встановлено, що підприємством не виконано розпорядження від 06.11.2013 №2475-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери в термін до 16.12.2013 та взагалі не надано будь-яких пояснень.

Будь-яких доказів, що спростовують твердження позивача про невиконання розпорядження, відповідачем суду не надано.

Крім того, аналізуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що Постанова Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 21.05.2014 №643-ЦД-1-Е про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів, якою до відповідача застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн., прийнята в порядку та у спосіб, визначений законодавством України, в тому числі Законом України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

Судом встановлено, що відповідачем постанова від 21.05.2014 №643-ЦД-1-Е про накладення санкції на відповідача за правопорушення на ринку цінних паперів у встановлені Законом строки не була оскаржена, а тому вважається узгодженою.

Крім того, відповідачем постанова про накладення санкції у добровільному порядку не виконана.

Згідно вимог ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" у разі несплати штрафу протягом 15 днів примусове стягнення штрафів здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. В силу положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Отже, враховуючи зазначене та з огляду на те, що штраф у встановлений чинним законодавством строк відповідачем добровільно не сплачено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 94, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будівельник-14" (код ЄДРПОУ 06728228) на користь Державного бюджету України штраф у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.