Постанова № 43051983, 10.03.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р. Справа№ 911/4629/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

за участю представників cторін:

позивача: Лелюхін Д.О., довіреність б/н від 02.01.2015 р.,

відповідача 1: не з'явився,

відповідача 2: не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шевченкове"

на рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014 р.

у справі №911/4629/14 (суддя - Мальована Л.Я.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг"

до 1. Приватного підприємства "Шевченкове"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг"

про стягнення 145 529 грн. 55 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом про солідарне стягнення з Приватного підприємства "Шевченкове" (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" (відповідач 2) 145 529 грн. 55 коп. заборгованості за договором про поставку засобів захисту рослин № АП-01-0091 від 24.04.2013 р. та договору про поставку насіннєвих матеріалів № АП-01-0200 від 03.07.2013 р., з яких 46 368 грн. 26 коп. боргу, 31 625 грн. 51 коп. курсової різниці, 47 572 грн. 60 коп. відсотків річних, 9 887 грн. 66 коп. пені та 10 075 грн. 52 коп. штрафу.

Рішенням господарського суду Київської області від 17.12.2014 р. у справі №911/4629/14 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Шевченкове" (27153, Кіровоградська обл., Новоукраїнський район, с. Кропивницьке, вул. Шевченка, буд. 1, код 35712342) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Євромаркетинг" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (021600, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15, код 30262667) - 46 368 (сорок шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 26 коп. боргу, 9 887 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 66 коп. пені, 47 572 (сорок сім тисяч п'ятсот сімдесят дві) грн. 60 коп. відсотків річних, 10 075 (десять тисяч сімдесят п'ять) грн. 52 коп. штрафу, 31 625 (тридцять одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 51 коп. курсової різниці, 2 910 (дві тисячі дев'ятсот десять) грн. 60 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Шевченкове" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014 р. у справі №911/4629/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" до Приватного підприємства "Шевченкове" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Евромаркетинг" про стягнення 145 529 грн. 55 коп., і залишити позов без розгляду повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права.

Як стверджує скаржник, в порушення ч. 1 ст. 56 ГПК України, Приватним підприємством "Шевченкове" по даний час не отримано копію позовної заяви та додані до неї матеріали.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу просив суд рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014р. у справі № 911/4629/14 залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу без задоволення.

Крім того, позивач зазначив, що твердження відповідача 1 про те, що ним не отримано копію позовної заяви та додані до неї матеріали, не відповідає дійсності, оскільки представник відповідача 1 за довіреністю отримав копію позовної заяви з додатками 06.11.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою з сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень, копії яких додано до відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідач 1 в судове засідання повноважних представників не направив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під №12361304, яке долучено судом до матеріалів справи. Ухвалу суду відповідачем 1 отримано 22.02.2015р.

Відповідач 2 в судове засідання повноважних представників не направив, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення під №12361312, яке долучено судом до матеріалів справи. Ухвалу суду відповідачем 2 отримано 23.02.2015р.

Тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення, встановив наступне.

24 квітня 2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" (далі - позивач) та Приватним підприємством "Шевченкове" (далі - відповідач 1) було укладено Договір поставки № АП-01-0091 про поставку засобів захисту рослин (далі - Договір 1) та договір поставки насіннєвих матеріалів № АП-01-0200 від 03 липня 2013 р. (далі - Договір 2), відповідно до умов Договору 1 позивач зобов'язувався у строк до 25 квітня 2013 р. поставити наступні засоби захисту рослин: Супер КАП у кількості 115,000 л., на загальну суму 33 353 грн. 45 коп., а відповідач 1 - зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх не пізніше 30 квітня 2013 р. в сумі 6 670 грн. 69 коп. та не пізніше 10 жовтня 2013 року в сумі 26 682 грн. 76 коп.

Додатковим договором № АП-01-0091ДС1 від 07 травня 2013 р. до Договору 1 сторони доповнили договір додатковими засобами захисту рослин, а саме: Супер КАР у кількості 25 л., на суму 7 278 грн. 00 коп. Позивач зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин до 10 травня 2013 р. на загальну суму 7 278 грн. 25 коп., а відповідач зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх не пізніше 15 травня 2013 р. в сумі 1 455 грн. 65 коп. та не пізніше 10 жовтня 2013 р. в сумі 5 822 грн. 60 коп.

Додатковим договором № АП-01-0091ДС2 від 20 травня 2013 р. до Договору 1 сторони доповнили договір додатковими засобами захисту рослин: Супер КАР у кількості 50 л., на суму 14 388 грн. 50 коп. Позивач зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин до 23 травня 2013 р. на загальну суму 14 388 грн. 50 коп., а відповідач зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх не пізніше 25 травня 2013 р. в сумі 2 877 грн. 70 коп., не пізніше 10 жовтня 2013 р.в сумі 11 510 грн. 80 коп.

Додатковим договором № АП-01-0091ДСЗ від 13 серпня 2013 р. до Договору 1 сторони доповнили договір додатковими засобами захисту рослин: Супер КАР у кількості 5 л., на суму 1 479 грн. 95 коп. Позивач зобов'язався поставити зазначені засоби захисту рослин до 16 серпня 2013 р. на загальну суму 1 479 грн. 95 коп., а відповідач зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх не пізніше 20 серпня 2013 р. в сумі 295 грн. 99 коп., не пізніше 10 жовтня 2013 р. в сумі 1 183 грн. 96 коп.

На виконання умов Договору 1 та додаткових договорів (угод) до нього позивачем було виконано зобов'язання щодо поставки товару, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, на загальну суму 56 500 грн. 15 коп., проте відповідач 1 за поставлений товар розрахувався частково і має заборгованість перед ТОВ "Хімагромаркетинг" по Договору 1 в сумі 35 718 грн. 26 коп.

Відповідно до умов договору 2 позивач зобов'язався в строк до 04 липня 2013 р. поставити наступний насіннєвий матеріал: насіння ріпаку озимого ГК Габріелла у кількості 20 п.о. на загальну суму 10 650 грн. 00 коп., а відповідач 1 - зобов'язався прийняти зазначений товар та оплатити його не пізніше 05 серпня 2013 р.

На виконання умов Договору 2 позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується видатковою накладною № АП-01-0264 від 14 серпня 2013 р. на суму 10 650 грн. 00 коп., проте відповідач 1 за поставлений товар за договором 2 не розрахувався.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача 1 перед позивачем по договору 1 та договору 2 складає 46 368 грн. 26 коп. Доказів сплати відповідачем заборгованості суду не надано.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення боргу в сумі 46 368 грн. 26 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просив суд стягнути 47 572 грн. 60 коп. відсотків річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.5. Договорів поставки Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яноста) днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений відповідачем 1 та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Враховуючи, що відповідач 1 прострочив виконання зобов'язання з оплати товару, на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України та умов договорів підлягає стягненню 47 572 грн. 60 коп. відсотків річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно з п. 5.2. Договорів поставки відповідач 1 сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. Згідно п. 5.3. Договору Сторони прийшли до згоди, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.

Відповідно до п. 5.4. Договорів поставки, у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 30 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни Договору.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 9 887 грн. 66 коп. - пені та 10 075 грн. 52 коп. - штрафу відповідно до наданого до позову розрахунку.

Відповідно до п. 2.2. Договору поставки, при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості Товару з врахуванням фактичного курсу купівлі Євро на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в п. 2.1. цього договору.

Частина 2 ст. 524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У розумінні ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Верховний Суд України у постановах від 04.07.2011р. по справі №3-62гс11 та від 26.12.2011р. по справі № 3-141гс11, які були прийняті з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих положень законодавства, прийшов до висновку, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 31 625 грн. 51 коп. курсової різниці відповідно до наданого до позову розрахунку.

16 серпня 2013 р. між ТОВ "Хімагромаркетинг" (кредитор, позивач) та ТОВ "Евромаркетинг" (поручитель, відповідач 2) було укладено договір поруки № ПР-01-0091, відповідно до умов якого ТОВ "Евромаркетинг" є поручителем перед ТОВ "Хімагромаркетинг" за належне виконання зобов'язань Приватним підприємством "Шевченкове" по Договорам. Поручитель зобов'язується відповідати за своєчасне та повне виконання відповідачем 1 зобов'язань у повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й Боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат Кредитора тощо.

На підставі викладеного та з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімагромаркетинг" є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання апелянта на те, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм процесуального права у зв'язку із тим, що Приватним підприємством "Шевченкове" не отримано копії позовної заяви та доданих до неї матеріалів, судом апеляційної інстанції до уваги не береться, оскільки представником відповідача 1 за довіреністю отримано копію зазначеної позовної заяви з додатками 06.11.2014 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою з сайту Укрпошти про відстеження поштових відправлень, копії яких містяться в матеріалах справи.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014 р. у справі №911/4629/14 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного підприємства "Шевченкове" задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Київської області від 17.12.2014 р. у справі №911/4629/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Шевченкове" - без задоволення.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран