Постанова № 43051222, 04.03.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

04 березня 2015 р. Справа № 802/264/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: Смоляка О.О.,

представника відповідача: Сінгаєвської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови

в с т а н о в и в :

В лютому 2015 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про скасування постанови.

Зазначили, що постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 27.12.2014 року по справі №134/2592/13-а зобов'язано ГУПФ України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 18.05.2013 року з виплатою недоотриманої суми та з подальшим перерахунком з урахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%. Позивач вказує, що відповідний перерахунок було проведено, про що письмово повідомлено державного виконавця листами від 29.12.2014 року №3004/06-36/09, від 23.01.2015 року №129/06-36/09 та надавались докази щодо виконання рішення суду, а саме копія розрахунку на доплату пенсії за пенсійною справою. Таким чином, на думку позивача, судове рішення фактично частково виконане позивачем у добровільному порядку. ГУПФ України у Вінницькій області просить взяти до уваги, що фінансування витрат Пенсійного фонду України на виплату пенсій, в тому числі на підставі рішень судів, здійснюється виключно за рахунок коштів Державного бюджету України. Як зазначає позивач, на даний час ГУПФ України у Вінницькій області здійснюються перерахунки пенсій по судових рішеннях, формуються відомості на виплату та направляються на банки або на поштові відділення, але наразі відсутнє фінансування з держбюджету на погашення виплат по судовим рішенням.

За таких обставин ГУПФ України у Вінницькій області вважає, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про накладення штрафу від 29.01.2015 року є безпідставною та необґрунтованою.

Представник позивача в судовому засідання позов підтримав та просив його задовольнити на підставі та в межах заявлених позовних вимог.

Представник відповідача щодо позову заперечувала та просила відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області на підставі виконавчого листа №134/2592/13-а, виданого Крижопільським районним судом Вінницької області, 10.07.2014 року відкрито виконавче провадження №43961634, зобов'язано ГУПФ України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 18.05.2013 року, з виплатою недоотриманої суми та з подальшим перерахунком з врахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%.

24.12.2014 року відповідачем сформовано вимогу державного виконавця №11691/2.1-28/3 відповідно до якої станом на 24.12.2014 року рішення суду виконано частково. Оскільки управлінням не надано підтвердження щодо виплати перерахованої пенсії в сумі 1569,31 грн. та не надано розрахунок в якому зазначено, що здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з врахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%, зобов'язано ГУПФ України у Вінницькій області надати документальне підтвердження щодо повного виконання рішення Крижопільського районного суду Вінницької області по справі №134/2592/13-а у строк до 29.12.2014 року (а.с. 11).

Листом від 29.12.2014 року №3004/06-36/09 ГУПФ України у Вінницькій області повідомило державного виконавця про часткове добровільне виконання судового рішення, а саме: головним управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 18.05.2013 року, з виплатою недоотриманої суми та з подальшим перерахунком з врахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%. Також зазначено, що ГУПФ України у Вінницькій області здійснюються перерахунки пенсій по судових рішеннях, формуються відомості на виплату та направляються на банки або поштові відділення, але наразі відсутнє фінансування з держбюджету на погашення виплат по судовим рішенням. Дані виплати будуть проведені після фінансування ГУПФ України у Вінницькій області. Різниця доплати з 18.05.2013 року по листопад 2014 року включена в додаткову відомість на виплату пенсії, та буде виплачена в плановий період. За грудень 2014 року, та в подальшому пенсія ОСОБА_3 перераховується та відправляється на виплату з врахуванням рішення суду.

Крім того, позивач просив закінчити виконавче провадження на підставі статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутністє фінансування з Державного бюджету та зважаючи на те, що рішення частково виконано в добровільному порядку (а.с. 9).

17.01.2015 року відповідачем сформовано вимогу державного виконавця №297/2.1-28/3 відповідно до якої станом на 17.01.2015 року рішення суду виконано частково. Оскільки управлінням не надано підтвердження щодо виплати перерахованої пенсії в сумі 1569,31 грн., зобов'язано ГУПФ України у Вінницькій області надати документальне підтвердження щодо повного виконання рішення Крижопільського районного суду Вінницької області по справі №134/2592/13-а у строк до 23.01.2015 року (а.с. 12).

Листом від 23.01.2015 року №192/06-36/09 ГУПФ України у Вінницькій області повідомило державного виконавця про те, що на даний час виконання судового рішення у повному обсязі не можливо (а.с. 10).

З наданих до суду доказів вбачається, що 29.01.2015 року відповідачем винесено постанову серії ВП №43961634, якою за невиконання рішення суду на ГУПФ України у Вінницькій області накладено штраф в сумі 1360,00 грн.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Стаття 1 закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закону) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень, згідно з ч.1 ст. 17 Закону, здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 25 Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом, що передбачають положення абз.2 ч.2 зазначена вище норма Закону.

Вказану норму дублюють п.п 3.6.1,3.6.2 п.3.6 р.3 "Інструкції про проведення виконавчих дій" затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5

У відповідності до ч.1, 2 ст. 75 Закону, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

За приписами положень ч.1 ст. 89 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу даних норм слідує, що у випадку добровільного не виконання у наданий термін рішення суду, державний виконавець має право, за відсутності поважних причин невиконання, винести постанову про накладення на боржника штрафу. Однак суд відмічає, що останній зобов'язаний з'ясувати чи дійсно боржник не може виконати рішення суду з незалежних віднього причин.

Як свідчать матеріали справи, позивачем 29.12.2014 року №3004/06-36/09 та 23.01.2015 року №192/06-36/09 на адресу відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області направлено листи на виконання вимог державного виконавця від 24.12.2014 року №11691/2.1-28/3 та 17.01.2015 року №297/2.1-28/3, якими проінформовано про часткове добровільне виконання судового рішення, а саме: головним управлінням було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 18.05.2013 року, з виплатою недоотриманої суми та з подальшим перерахунком з врахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%. Також зазначено, що ГУПФ України у Вінницькій області здійснюються перерахунки пенсій по судових рішеннях, формуються відомості на виплату та направляються на банки або поштові відділення, але наразі відсутнє фінансування з держбюджету на погашення виплат по судовим рішенням. Дані виплати будуть проведені після фінансування головного управління. Різниця доплати з 18.05.2013 року по листопад 2014 року включена в додаткову відомість на виплату пенсії, та буде виплачена в плановий період. За грудень 2014 року, та в подальшому пенсія ОСОБА_3 перераховується та відправляється на виплату з врахуванням рішення суду.

З наданих до суду доказів вбачається, що постановою Крижопільського районного суду Вінницької області у справі №134/2592/13-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 18.05.2013 року, з виплатою недоотриманої суми та з подальшим перерахунком з врахуванням надбавки до посадового окладу в розмірі 50%.

Тобто, вимоги зазначеного судового рішення містять обов'язок щодо здійснення ГУПФ України у Вінницькій області перерахунку пенсії на користь ОСОБА_3

Судом встановлено, що боржник провів відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_3, тобто позивачем вчинено всі необхідні дії, які залежать від нього, щодо виконання судового рішення.

Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що здійсненням вказаного перерахунку пенсії ГУПФ України у Вінницькій області фактично виконало рішення суду, оскільки відсутність фінансування з Державного бюджету є поважною причиною і лише після отримання необхідних коштів з Державного бюджету України може бути виконано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що за відсутності встановленого і підтвердженого факту невиконання рішення суду у державного виконавця не було достатніх правових підстав для накладення штрафу на боржника. Також, суд бере до уваги, що відповідач не довів вини позивача у невиконанні судового рішення протягом визначеного державним виконавцем строку.

Суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що ч.1 ст. 6 Закону передбачає, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд згідно з ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про накладення штрафу від 29.01.2015 року у сумі 1360 грн. по виконавчому провадженню ВП № 43961634.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович