Постанова № 43051199, 10.03.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р.Справа № 916/4073/14Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Бєляновського В.В.,

суддів: Величко Т.А.,

Поліщук Л.В.

при секретарі - Альошиній Г.М.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: Модждук І.О.

Від ІІІ особи: Гуцол Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Одеської міської ради

на рішення господарського суду Одеської області

від 22 грудня 2014 року

по справі № 916/4073/14

за позовом: фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, фізичної особи - підприємця ОСОБА_6, фізичної особи - підприємця ОСОБА_7

до відповідача: Одеської міської ради

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватного акціонерного товариства «Сільпо Рітейл»

про розірвання договору оренди

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року фізичні особи - підприємці ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулися до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської міської ради про розірвання договору оренди землі, укладеного 11.11.2004 року між сторонами, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрованого у реєстрі за № 2406 та у Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.11.2004р. за № 040450500193.

Позовні вимоги з посиланням на положення ч. 2 ст. 377, ст. 651 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 93, 120, п.п. «а», «е» ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України обґрунтовувалися підставою зміни власника нерухомого майна, яке знаходиться на орендованій за спірним договором земельній ділянці, та її невикористання позивачами.

У відзиві на позовну заяву Одеська міська рада не визнала позов посилаючись на те, що відповідно до норм чинного законодавства України та умов спірного договору оренди земельної ділянки, перехід права власності на будівлі чи споруди, що розташовані на орендованій земельній ділянці іншій особі є підставою для припинення договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.11.2014р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів залучено Приватне акціонерне товариство „Сільпо Рітейл", яке у письмових поясненнях просило задовольнити позов посилаючись на набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на орендованій позивачами земельній ділянці, а також на те, що ним вчиняються дії спрямовані на оформлення права користування цією земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.12.2014 року (суддя Степанова Л.В.) позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог. Розірвано, укладений 11 листопада 2004 року між Одеською міською радою та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7, договір оренди земельної ділянки площею 1322 кв. м., що знаходиться у АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та який зареєстрований в Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.11.2004р. за № 040450500193. Стягнуто з Одеської міської ради на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 1 218 грн.

Задовольняючи позов місцевий господарський суд, застосувавши до спірних правовідносин положення статей 377, 651 ЦК України, ч. 2 ст. 120, п.п. «а», «е» ст. 141 Земельного кодексу України, п. 7 ч. 1 ст. 31, ст. 32 Закону України "Про оренду землі", дійшов висновку про те, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування. Враховуючи те, що позивачі добровільно відмовилися від права користування земельною ділянкою у зв'язку з тим, що фактичне користування нею і зведеною на ній будівлею здійснює інша особа (новий власник будівлі), а не позивачі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про розірвання договору.

В апеляційній скарзі Одеська міська рада просить зазначене рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими, невідповідністю викладених у рішенні висновків обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому скаржник, зокрема, вказує те, що в матеріалах справи відсутні будь - які докази наявності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки відповідно до його умов; на момент підписання спірного договору сторони досягли згоди стосовно сплати орендної плати за земельну ділянку орендарем, незалежно від того, кому належить майно, розташоване на ній, до переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування цією земельною ділянкою.

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ «Сільпо Рітейл» заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у них доводів і просить оскаржуване рішення залишити без змін вважаючи його законним та обґрунтованим.

Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та третя особа заздалегідь були повідомлені належним чином, проте позивачі ФОП ОСОБА_5 та ОСОБА_7 не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення представників позивачів в судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними в справі матеріалами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 11.11.2004 року між Одеською міською радою (орендодавець) та фізичними особами - підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (орендарі) було укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець на підставі Закону України "Про оренду землі" та рішення Одеської міської ради № 2491-ХХІV від 20.04.2004р., за актом приймання - передачі від 25.11.2004р. передав, а орендарі прийняли у довгострокову оренду на 50 років, земельну ділянку площею 1322 кв.м., для експлуатації та обслуговування прибудованої частини вбудовано-прибудованого магазину та благоустрою прилеглої території, що знаходиться у АДРЕСА_1, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 2.2 договору на земельній ділянці розташовано вбудовано-прибудоване приміщення першого поверху, що належить СПД ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 у рівних долях на підставі договору купівлі-продажу від 20.05.2002р.

Пунктом 12.2 даного договору передбачено, що цей договір може бути достроково розірвано за взаємною згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України "Про оренду землі", цим договором, у разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке суттєво перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Того ж дня цей договір було посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу та зареєстровано у реєстрі за № 2406. А також договір зареєстрований в Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.11.2004р. за № 040450500193.

У наступному, на підставі договору купівлі - продажу від 22.12.2004р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу у реєстрі за № 13736, право власності на вбудовано-прибудоване приміщення першого поверху загальною площею 553,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 набуло Відкрите акціонерне товариство «Філадельфія», що підтверджується свідоцтвом про право власності від 06.04.2006р., виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10317641 від 06.04.2006р., виданим Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості».

Рішенням Одеської міської ради від 25.12.2008р. № 4059-V "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,1322 га за адресою: АДРЕСА_1 між Одеською міською радою та суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і передачу Відкритому акціонерному товариству "Філадельфія" в оренду земельної ділянки площею 0,0811 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування прибудованої частини вбудовано-прибудованого магазину" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); розірвано за згодою сторін договір оренди земельної ділянки площею 0,1322 га за адресою: АДРЕСА_1 укладений між Одеською міською радою та суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, який зареєстрований в Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25.11.2004р. за № 040450500193; передано ВАТ "Філадельфія" у довгострокову оренду, терміном до 20.04.2054 року земельну ділянку площею 0,0811 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування прибудованої частини вбудовано-прибудованого магазину; затверджено договір оренди землі між Одеською міською радою та ВАТ "Філадельфія" (додаток № 2) та орендну плату за земельну ділянку в розмірі 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Проте, рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011р. № 1532-VІ "Про скасування рішень Одеської міської ради" вищевказане рішення № 4059-V від 25.12.2008р. "Про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,1322 га за адресою: АДРЕСА_1 між Одеською міською радою та суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 і передачу Відкритому акціонерному товариству "Філадельфія" в оренду земельної ділянки площею 0,0811 га за адресою: АДРЕСА_1 для експлуатації та обслуговування прибудованої частини вбудовано-прибудованого магазину" було скасовано, про що позивача ФОП ОСОБА_6 було повідомлено листом Одеського міського управління земельних ресурсів від 19.04.2012р. № 01-26/И-37-395-04 з вимогою і надалі сплачувати орендну плату за всю земельну ділянку у повному обсязі.

У наступному, в результаті реорганізації шляхом приєднання ВАТ «Філадельфія» право власності на вбудовано-прибудоване приміщення першого поверху загальною площею 553,5 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 набуло Приватне акціонерне товариство"Сільпо Рітейл", що підтверджується свідоцтвом про право власності від 12.09.2011р., виданим виконавчим комітетом Одеської міської ради та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 4951039 від 17.06.2013р.

12.07.2013 року позивачі звернулися до Одеської міської ради з нотаріально посвідченою заявою, в якій у зв'язку з переходом права власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 до ПАТ «Сільпо Рітейл», повідомили відповідача про відмову від користування земельною ділянкою та просили достроково розірвати укладений між ними та Одеською міською радою договір оренди земельної ділянки, а також передати вказану земельну ділянку у користування новому власнику ПАТ "Сільпо Рітейл" розташованого на цій ділянці об'єкту нерухомості, однак відповідач залишив це звернення позивачів без відповіді та задоволення, що і спонукало останніх звернутися до господарського суду з даним позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України "Про оренду землі", право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Судом установлено, що пунктом 12.2 договору оренди землі від 11.11.2004р., укладеного між сторонами у справі, передбачена можливість дострокового розірвання цього договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п."а","е" ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч.3 ст. 31 цього Закону).

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено такий спосіб припинення договору оренди землі як його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору.

Згідно з приписами ст. 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

З аналізу наведених норм матеріального права слідує, що у зв'язку з переходом права власності на об'єкти нерухомості відбувається перехід до набувача тих прав на відповідну земельну ділянку, на яких вона належала відчужувачу - права власності або права користування.

Враховуючи вказані норми матеріального права в редакції на момент звернення позивачів до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди землі та зважаючи на те, що позивачі добровільно відмовилися від права користування земельною ділянкою, оскільки фактичне користування земельною ділянкою і розміщеним на ній вбудовано-прибудованим приміщенням першого поверху загальною площею 553,5 кв.м., здійснює інша особа (новий власник приміщення), а не позивачі, законодавством та умовами договору передбачена можливість дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду на вимогу однієї із сторін договору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Наведена правова позиція відображена у постановах Верховного Суду України від 06.06.2011р. у справі № 11/227, від 19.06.2012р. у справі № 36/368-9/63, від 20.08.2013р. у справі № 18/5005/12936/2011.

Відповідно до ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Викладене в апеляційній скарзі твердження скаржника щодо відсутності в матеріалах справи будь - яких доказів наявності підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки спростовується змістом мотивувальної частини даної постанови.

Посилання скаржника на досягнення сторонами згоди стосовно сплати орендної плати за земельну ділянку орендарем, незалежно від того, кому належить майно, розташоване на ній, до переоформлення міською радою прав третіх осіб на користування цією земельною ділянкою, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про дострокове розірвання договору оренди землі за наведених у позовній заяві підстав.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Одеської області від 22 грудня 2014 року у справі № 916/4073/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської міської ради - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повна постанова складена 11.03.2015р.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Величко Т.А.

Поліщук Л.В.