Ухвала суду № 43050516, 24.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2015 р. м. Київ К/800/19691/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон»

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014

у справі № 2а-4492/12/2170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 21.05.2012 № 0003562200 та № 0003572200.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 позовні вимоги задоволено, скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з мотивів протиправності їх прийняття.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 рішення суду першої інстанції скасовано, прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003572200 від 21.05.2012 в повному обсязі та податкове повідомлення-рішення № 0003562200 від 21.05.2012 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 47 949 грн. за основним платежем та 11 987,25 грн. за штрафними санкціями.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної перевірки ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2011, складено акт № 707/22-1/33824405 від 07.05.2012, в якому встановлено, зокрема, порушення: п. 4.1 ст. 4, п. 5.10 ст. 5, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, ч. 5 ст. 2013, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Трейдкепітал-Груп» при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся всього на суму 344 935 грн., в т.ч.: ІІ квартал 2011 року на суму 9 085 грн., ІІІ квартал 2011 року на суму 344 935 грн., п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами 2011 року в сумі 1 499 720 грн.; п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 126 001 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 21.05.2012 відповідачем прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0003562200 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 156 622,50 грн., в т.ч.: 126 001 грн. основного платежу та 30 621,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0003572200 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4 квартал 2011 року у розмірі 1 499 720 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок податкового органу про нікчемність договору поставки томатів, укладеного між позивачем та TOB «Трейдкепітал-Груп», оскільки згідно наданих до перевірки сертифікатів про вміст нітратів в продукції (томатів) та товарно-транспортних накладних виробниками та перевізниками вказаних томатів є ФГ «Росток 2006», ФГ «Україна» та ПП «Руслан-Агро», що призвело до неправомірного віднесення платником до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2011 року витрат на суму 1 430 887 грн. та до складу податкового кредиту суми в розмірі 36 582,14 грн.; про нікчемність господарських взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_2 по перевезенню скляних банок, оскільки за результатами перевірки ФОП ОСОБА_2 складено акт від 22.12.2011 № 21/17-208, в якому було встановлено порушення ч. 5 ст. 203, ч. 1, ч.2 ст.215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що в свою чергу призвело до неправомірного віднесення платником до складу валових витрат у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року витрат на загальну суму 68 833 грн. та суми 11 366,63 грн. ПДВ до податкового кредиту; про неправомірне декларування залишку суми ПДВ у розмірі 78 051,77 грн. від складової частини суми ПДВ 165 125,46 грн., яка була віднесена до складу податкового кредиту у серпні 2011 року згідно податкової накладної, не зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки іншу частину суми ПДВ 98 398,70 грн. підприємство виключило зі складу податкового кредиту за серпень 2011 року згідно уточнюючих розрахунків.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» (покупець) та ТОВ «Трейдкепітал-Груп» (постачальник) було укладено договір постачання № 2/12-08 від 12.08.2011, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (томати), а покупець прийняти та оплатити товар за кількістю та ціною визначеною в видаткових накладних; об'єм постачання становить 300 т томатів та більше; поставка транспортом за рахунок постачальника на умовах DDU (Інкотермс 2000) на склад покупця розташований за адресою: Херсонська область, м. Херсон, смт. Зеленівка, вул. Л.Українки, 4, розрахунок за товар здійснюється в безготівковій формі, шляхом перерахування 50% першої частини коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів та 50% коштів протягом 30 календарних днів після останньої поставки товару; термін дії договору до 31.12.2011.

На виконання умов вказаного договору протягом серпня - вересня 2011 року ТОВ «Трейдкепітал-Груп» було поставлено на адресу ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» томатів на загальну суму 1 717 071,19 грн., в тому числі ПДВ 286 178,53 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними.

Однак підприємством задекларовано у податковій звітності лише податкові накладні на загальну суму ПДВ 36 582,14 грн.

Факт отримання позивачем томатів підтверджено витягом із журналу виданих довіреностей та актами прийому томатів. Оплата здійснювалась в безготівковій формі, при цьому податковим органом в акті перевірки встановлено, що сплачено за отриманий товар 389 847,04 грн., кредиторська заборгованість складає 1 327 224,15 грн.

В акті перевірки податковим органом зазначено, що за даними бухгалтерського обліку суми взаєморозрахунків із TOB «Трейдкепітал-Груп» відображені по Д-т рахунку 201 «Сировина», в подальшому К-т 20.1 - Д-т 23.1 «Виробництво».

TOB «Плодоовочевий комбінат «Херсон» є виробником харчової продукції, в тому числі томатної пасти та томатного пюре, а TOB «Трейдкепітал-Груп» є єдиним постачальником позивача серед інших постачальників томату, який не вирощує томати, а закуповує їх у виробників, тому придбаний товар (томити) підприємством у TOB «Трейдкепітал-Груп» був використаний у виробництві томатної пасти та томатного пюре, що підтверджується нормами витрат томатів для виробництва концентрованих томат-продуктів.

Подальше використання придбаних томатів у господарській діяльності підприємства в судовому порядку встановлено на підставі договорів та первинних документів щодо реалізації томатної пасти покупцям: ПП «Вікі», TOB «Морська перлина», ТОВ «Пролів», ЗАТ «Ерлан».

Щодо господарських правовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_2, то матеріалами справи встановелно, що між ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» (відправник) та ФОП ОСОБА_2 (перевізник) були укладені договори перевезення вантажу, за умовами яких перевізник зобов'язується за дорученням відправника власним автомобільним транспортом доставити довірені йому товарно-матеріальні цінності за маршрутом: місце відправлення - смт. Пісківка, вул. Жовтнева, 1, а місце призначення - смт. Зеленівка, вул. Л.Українки, 4.

На виконання умов даних договорів протягом лютого, квітня, червня, липня 2011 року ФОП ОСОБА_2 було надано послуги з перевезення скловиробів на загальну суму 68 833 грн. (сума ПДВ 11 366,63 грн.), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

Послуги з перевезення скловиробів здійснювались на виконання договору, укладеного між ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» та ДП «Техенерго», за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця скло продукцію, виготовлену Пісківським заводом скловиробів, на умовах EXW- склад продавця за адресою Київська область, Бородянський р-н, смт. Пісківка, вул. Жовтнева, 1, ТОВ «Пісківський завод скловиробів».

Здійснення транспортно-експедиційних послуг за маршрутом Пісків-Херсон підтверджено дослідженими судами обох інстанцій матеріалами справи.

Завищення позивачем суми податкового кредиту у серпні 2011 року у розмірі 78 051,77 грн., в результаті порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, на думку податкового органу, відбулось на підставі включення до складу податкового кредиту в серпні 2011 року податкової накладної № 10 від 10.08.2011 ДП «Маркетс лайф» (правонаступник ДП «Рідна марка») на суму ПДВ 165 125,46 грн., яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому у вересні 2011 року дана сума ПДВ була відкоригована товариством згідно Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (№ 9009272762 від 20.10.11) на суму 87 073,69 грн., тому залишок суми податку на додану вартість у розмірі 78 051,77 грн. підлягає виключенню зі складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

Між ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» та ДП «Рідна марка» було укладено договори від 18.03.2011 № 24/03/11 на поставку томатної пасти та пюре яблуневого та від № 1/09-08 від 09.08.2011 на поставку томатів.

На виконання умов вказаних договорів щодо здійснення розрахунків, 10.08.2011 підприємством було перераховано платежі: 618 360,54 грн., в тому числі ПДВ 103 060,52 грн. за товар згідно договору поставки товару № 24/03/11 від 18.03.2011, згідно платіжного доручення від 10.08.2011 № 277.

У вказаному платіжному дорученні підприємством було помилково вказано призначення платежу «за товар згідно договору поставки товару № 24/03/11 від 18.03.2011, про що було повідомлено ДП «Рідна марка» згідно листа від 10.08.2011 № 287/1 та змінено призначення платежу на суму 618 360,54 грн., у т.ч. ПДВ 103 060,52 грн., зокрема платіж в сумі 218 000 грн., у т.ч. ПДВ 36 333,33 грн., здійснений за договором № 24/03/11 від 18.03.2011 та платіж в сумі 400 360,54 грн., у т.ч. ПДВ 66 726,76 грн., здійснений за договором № 1/09-08 від 09.08.2011; 163 597 грн., у т.ч. ПДВ 27 266,17 грн. за товар згідно договору № 24/03/11 від 18.03.2011, що підтверджується банківською випискою; 2 000 000 грн., у т.ч. ПДВ 333 333,33 грн. за товар згідно договору № 24/03/11 від 18.03.2011.

Однак, вказаним платіжним дорученням сплачувалась частина за поставлений товар, а також сума 208 790,22 грн., у т.ч. ПДВ 34 798,37 грн. в якості передоплати за договором поставки томатної пасти № 24/03/11 від 18.03.2011.

Враховуючи, що вказані платежі були вчинені по двох договорах, проте в один день, ДП «Рідна марка» було виписано податкові накладні, зокрема податкова накладна № 19 від 10.08.2011 на суму 590 392,25 грн., у тому числі ПДВ 98 398,72 грн., та податкова накладна № 20 від 10.08.2011 на суму 400 360,54 грн., у тому числі ПДВ 66 726,76 грн.

У вересні 2011 року ТОВ «Плодоовочевий комбінат «Херсон» подало до податкового органу розрахунок № 52 від 30.09.2011 по коригуванню кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 20 від 10.08.2011, згідно якого підприємством відкориговано суму ПДВ шляхом її зменшення на 87 073,69 грн.

Таким чином, позивач помилково вніс до даних реєстру виданих та отриманих податкових накладних податкову накладну за № 10 від 10.08.2011 на суму ПДВ 165 125,48 грн., при цьому самостійно виправив вказану помилку методом «сторно», зокрема замінивши її двома податковими накладними, зокрема податковою накладною від 10.08.2011 № 20 на суму ПДВ 66 726,76 грн. та податковою накладною від 10.08.2011 № 2 на суму ПДВ 98 398,70 грн., згідно яким загальна сума ПДВ складає 165 125,48 грн.

Вказаний факт підтверджено матеріалами справи, а саме: витягами з реєстрів виданих та отриманих податкових накладних від серпня-жовтня 2011 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що платником податків належним чином сформовано податкову звітність у перевіряємому періоді з підтвердженням первинною документацією та фактичним здійсненням господарських операцій, тому податковим органом неправомірно прийняті спірні податкові повідомлення-рішення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції фактично лише в частині виключення зі складу податкового кредиту на додану вартість суми в розмірі 78 051,77 грн., апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що позивачем у серпні 2011 року до складу податкового кредиту включено податкову накладну на загальну суму 165 125,46 грн., яка не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте названа сума була відкоригована на суму 87 073,69 грн., що зумовило виключення суми 78 051,77 грн. зі складу податкового кредиту.

Суд касаційної інстанції не може погодитись з таким висновком апеляційного адміністративного суду, з огляду на наступне.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (п. 138.1 ст. 138 ПК України).

Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України).

З наведених законодавчих положень випливає, що право на зменшення об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму понесених витрат надається добросовісним платникам для компенсації витрат, понесених у процесі здійснення реальної економічної діяльності, за умови наявності належного документального підтвердження виконання господарської операції, що в даному випадку встановлено матеріалами справи.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Також, в судовому порядку встановлено правомірність формування позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за результатами 2011 року в сумі 1 499 720 грн. у відповідності до положень п. 150.1 ст. 150 ПК України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. а) п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно положень п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну; податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг; податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 11 підр. 2 р. ХХ Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Відповідно до п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 № 1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1402/18697, виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок.

З огляду на викладене, коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів, що відповідно підтверджує право платника на податковий кредит у серпні 2011 року в сумі 78 051,77 грн.

Зазначене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 - скасуванню, а постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 02.04.2013 - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Плодоовочевий комбінат «Херсон» задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2014 скасувати та залишити в силі постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02.04.2013.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний