Ухвала суду № 43050467, 09.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2015 року м. Київ К/800/54828/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Кошіля В.В., Пилипчук Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року

у справі № 2а/0370/2895/11

за позовом Державного підприємства «Волиньвугілля»

до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Державне підприємство «Волиньвугілля» звернулось до суду з адміністративним позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції щодо призначення та проведення позапланової документальної невиїзної перевірки Державного підприємства «Волиньвугілля» з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції від 10.10.2011 року № 0000941601, № 0000951601, № 2921741501, № 2921751501.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ДП «Волиньвугілля» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства до бюджету за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, проведеної на підставі наказу начальника Нововолинської ОДПІ від 21.09.2011 року №679, відповідачем складено акт від 23.09.2011 року № 805/308/1601/32365965, яким встановлено порушення позивачем пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.10.2011 року: - № 0000941601, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 685 875, 24 грн.; - № 0000951601, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 3 429 089, 89 грн.; - № 2921741501, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на прибуток у сумі 4 583, 30 грн.;- № 2921751501, яким зобов'язано сплатити штраф за платежем податок на додану вартість у сумі 308 579, 27 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, прийшов до висновку щодо неправомірного проведення податковим органом документальної невиїзної перевірки та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на таке.

Відповідності до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (п. 79.2 ст. 79 ПК України).

Отже, обов'язковими умовами здійснення невиїзної позапланової перевірки платника податків є: наявність обставин для проведення документальної перевірки визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України, а також надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказ та доповідна записка про проведення перевірки не містять посилань на передбачені відповідними статтями Податкового кодексу України підстави для її проведення, належних доказів виконання вимог п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України податковим органом не надано.

Таким чином, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок про неправомірність проведення даної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі її проведення.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

В силу частини другої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року у справі № 2а/0370/2895/11 - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді В.В.Кошіль

Н.Г.Пилипчук