Рішення № 43050227, 18.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015Справа №910/915/15-г

За позовомПублічного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОПРИЛАДПОСТАЧ» доТовариства з обмеженою відповідальністю «БУД-РЕСУРС» про стягнення 24 899,19 грн. Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -Шостак О.В. дов. №150 від 25.12.2014р. від відповідача -не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ЕЛЕКТРОПРИЛАДПОСТАЧ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-РЕСУРС» про стягнення заборгованості за Договором поставки №2008/1 від 15.08.2014 у розмірі 24 899,19 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.08.2014 між сторонами укладено Договір поставки №2008/1, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити позивачеві товар, а останній - прийняти та оплатити його. Проте, як зазначає позивач, у результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у нього виникла заборгованість у розмірі 24 899,19 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2015 порушено провадження у справі №910/915/15-г та призначено розгляд вказаної справи на 04.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 розгляд справи №910/915/15-г відкладено на 18.02.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

16.02.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/915/15-г від 22.01.2015.

Представник позивача у судове засідання 18.02.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання, призначені на 04.02.2015 та 18.02.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/915/15-г від 22.01.2015 не виконали, заяв та клопотань не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до вимог ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/915/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.02.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.08.2014 між Публічним акціонерним товариством «ЕЛЕКТРОПРИЛАДПОСТАЧ» (далі - Покупець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД-РЕСУРС» (далі - Постачальник, Відповідач) укладено Договір поставки №2008/1 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити Покупцю продукцію (далі - Товар) в асортименті та за ціною згідно рахунків Постачальника, що є невід'ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору.

Згідно з п.п. 3.1.-3.3. Договору поставка здійснюється на підставі усних замовлень Покупця та виставлених на їх основі рахунків Постачальника. Поставка Товару здійснюється на складі Постачальника за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 16. Покупець здійснює самовивезення Товару зі складу Постачальника. За погодженням сторін та додаткову плату, Постачальник здійснює доставку Товару на об'єкт Покупця за адресою: м. Київ, вул. Радищева, 3. В такому випадку приймання-передача Товару здійснюється на об'єкті Покупця. Датою поставки є дата отримання Покупцем Товару, зазначена в накладній.

Сторони погодили, що оплата за Товар здійснюється Покупцем на поточний рахунок Постачальника у наступному порядку:

- протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання рахунку Постачальника Покупець здійснює авансовий платіж в розмірі не менше 70% вартості Товару (п. 5.2.1. Договору);

- протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня отримання Товару Покупець здійснює остаточний розрахунок з Постачальником за Товар (п. 5.2.2. Договору).

Пунктом 5.3. Договору передбачено, що Постачальник здійснює поставку Товару не пізніше п'ятнадцяти календарних днів з моменту оплати авансового платежу, передбаченого п. 5.2.1. цього Договору.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку істотного порушення Постачальником його обов'язків, що виявилося в порушенні строку поставки Товару більше як на 5 (п'ять) календарних днів або в поставці Товару, якість якого не відповідає вимогам державних стандартів та у випадку відмови Постачальника замінити такий Товар на якісний, протягом чотирьох тижнів з дня отримання відповідних претензій, Покупець вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору в повному обсязі шляхом направлення Постачальнику відповідного письмового повідомлення.

Приписами п. 8.3. Договору сторони передбачили, що у випадку односторонньої відмови Покупця від цього Договору в повному обсязі на підставі п. 8.2. Договору, останній вважається розірваним з моменту одержання Постачальником повідомлення Покупця про розірвання Договору. Внаслідок такого розірвання Договору зобов'язання сторін за останнім припиняються, крім тих зобов'язань, які пов'язані з порушенням даного Договору Постачальником (сплата штрафних санкцій, відшкодування збитків).

Згідно з положеннями пункту 8.4. Договору, якщо Покупцем був сплачений аванс Постачальнику за цим Договором, то у випадку дострокового припинення дії Договору, внаслідок якого не було поставлено Товар, такий аванс повинен бути повернутий Постачальником Покупцю не пізніше 10 (десяти) календарних днів після пред'явлення Покупцем відповідної вимоги.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору Відповідач виставив для оплати рахунок №15.08/21 від 15.08.2014 з урахуванням ПДВ на загальну суму 35 570,27 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем перераховано Відповідачу 24 899,19 грн. авансового платежу, що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення №1928 від 21.08.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 5.3. Договору, поставка Товару здійснюється пізніше п'ятнадцяти календарних днів з моменту оплати авансового платежу.

Як стверджує Позивач, Відповідачем взяті на себе зобов'язання стосовно поставки Товару виконані не були, у результаті чого в останнього утворилася заборгованість у розмірі 24 899,19 грн.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Крім того, згідно з ч. 3. ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як зазначалося раніше, п. 8.2. Договору сторони погодили, що у випадку істотного порушення Постачальником його обов'язків, що виявилося в порушенні строку поставки Товару більше як на 5 (п'ять) календарних днів .... Покупець вправі в односторонньому порядку відмовитися від цього Договору в повному обсязі шляхом направлення Постачальнику відповідного письмового повідомлення.

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2014 Позивач звернувся до Відповідача із заявою №91 від 12.09.2014 про розірвання Договору, відповідно до якої просили повернути сплачену суму авансового платежу у розмірі 24 899,19 грн. (підтверджується описом вкладення у ціннний лист від 12.09.2014 та фіскальним чеком №7954 від 12.09.2014).

Згідно з приписами ч.ч. 1-2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданорї цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч. 1. ст. 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання того.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що укладений між сторонами Договір станом на дату звернення Позивача до суду є розірваним.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт невиконання зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обгрунтований, Відповідачем не спростований.

Крім того, Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів належного виконання зобов'язання за Договором поставки №2008/1 від 15.08.2014 та/або наявності об'єктивних причин неможливості виконання указаних зобов'язань суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості є законними, обґрунтованими щодо стягнення 24 899,19 грн. - авансового платежу, були доведені належними та допустими доказами, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-РЕСУРС» (02121, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 16, офіс. 1; код ЄДРПОУ 35660182) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Публічного акціонерного товариства «ЕЛЕКТРОПРИЛАДПОСТАЧ» (03124, м. Київ, вул. Радіщева, буд. 3; код ЄДРПОУ 01882108) заборгованість у розмірі 24 899,19 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 10.03.2015.

Cуддя А.В.Яковенко