Рішення № 43050027, 05.03.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 22-3311 Головуючий у 1-й інстанції - Сіромашенко Н.В.

Доповідач - Пікуль А.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 березня 2015 року. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Пікуль А.А.

суддів Невідомої Т.О.

ПобірченкоТ.І.

при секретарі Бугаю О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення коштів,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року за недоведеністю відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до ОСОБА_4, Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про стягнення коштів.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" через свого представника ОСОБА_3 подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі (а.с.79-80).

Заслухавши доповідь судді Пікуль А.А., пояснення учасників судового розгляду: представника позивача - ОСОБА_3, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, ОСОБА_4 та представника ВАТ НАСК "Оранта", ОСОБА_5, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

При ухваленні рішення суд першої інстанції вважав встановленими наступні обставини.

18 вересня 2012 року приблизно о 00 год. 10 хв. в м. Ялта автодорога Ялта-Севастополь 07км+050 м, водій автомобіля НОМЕР_1, ОСОБА_4, виїжджаючи з другорядної дороги з боку п. Лівадія на головну автодорогу Ялта-Севастополь в сторону м. Севастополя, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг, не надав переваги в русі водію автомобіля НОМЕР_2, ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується постановою Лівадійського відділу Ялтинського міського управління ГУМВС України в АР Крим про відмову в порушенні кримінальної справи від 21 вересня 2012 року та довідкою ВДАІ ГУ МВС України у м. Ялта №9073953 від 20 вересня 2012 року.

Відповідно до Договору добровільного страхування транспортного засобу №202.11.2092132 від 8 листопада 2011 року, автомобіль НОМЕР_2, був застрахований ТДВ "Експрес Страхування".

Відповідно до страхового акту № 3.12.6290-1 від 23 листопада 2012 року подія ДТП, яка мала місце 17 вересня 2012 pоку, є страховим випадком та ОСОБА_6 належить до виплати страхове відшкодування в розмірі 112 806 грн. 92 коп.

27 листопада 2012 року позивачем страхове відшкодування в розмірі 112 806 грн. 92 коп. було виплачене ОСОБА_6, що підтверджується платіжним дорученням №12887 від 27 листопада 2012 року.

За встановлених обставин, ураховуючи, що посилання позивача на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та на довідку ДАІ як на доказ вини ОСОБА_4 у дорожньо-транспортній пригоді, яка мала місце 18.09.2012, позбавлені юридичного обґрунтування, районний суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявленого позову, оскільки вина ОСОБА_4 у заподіянні шкоди не доведена.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що висновки районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог не відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону. В ході оцінки доказів судом першої інстанції допущене порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Так за правилом ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Статтею 58 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якою ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою (ч.4 ст. 61 ЦРК - підстави звільнення від доказування).

Таким чином, за відсутності постанови суду у справі про адміністративне правопорушення, якою встановлена вина відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди і яка звільняє позивача від доказування вини (має для суду преюдиціальне значення), вина відповідача підлягає доведенню за встановленими ст. 60 ЦПК України загальними правилами доказування.

У даному випадку районний суд в порушення вимог процесуального закону помилково ототожнив поняття доказування належними (доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування) та допустимими (у даному випадку - письмовими) доказами із поняттям звільнення від доказування.

Указані обставини, ураховуючи положення ст. 309 ЦПК України, дають суду апеляційної інстанції підстави для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового рішення про задоволення заявленого позову виходячи з наступного.

Із матеріалів справи та пояснень сторін під час апеляційного розгляду убачається, що відповідачами не оспорюються: факт події дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів під керуванням ОСОБА_4 та ОСОБА_7; факт заподіяння унаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди матеріальних збитків ОСОБА_7; розмір заподіяних матеріальних збитків; факт виплати позивачем страхового відшкодування у розмірі 112 806 грн. 92 коп.; право вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" до винної особи на вказану суму.

ОСОБА_4 та ВАТ НАСК "Оранта", у якій він застрахував свою цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу за полісом обов'язкового страхування № АВ/7514089 (а.с.45), оспорюють наявність вини ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

На підтвердження обставини наявності вини ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди позивачем за загальним правилом доказування надані суду наступні письмові докази.

Довідка про дорожньо-транспортну пригоду № 9073953, яка містить інформацію (висновок органів ДАІ) про те, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення правил проїзду перехресть ОСОБА_4 (а.с.12 звор.)

Копія постанови про відмову у порушенні кримінальної справи, яка містить інформацію (висновок інспектора ВДАІ Ялтинського міського управління ГУМВС України в АР Крим) про те, що ОСОБА_4 при виїзді з другорядної дороги з боку с. Лівадія на головну автодорогу Ялта-Севастополь в сторону м. Севастополя, на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг не надав перевагу у русі водію автомобіля КІА, який рухався по головній автодорозі Ялта-Севастополь в сторону м. Ялта. В діях ОСОБА_4 вбачається невиконання вимог п. п. 2.9(а), 16.11 ПДР України, його дії у даній дорожньо-транспортній ситуації перебувають у причинному зв'язку із наслідками, що настали (а.с.13).

Відповідно до положень цивільного процесуального законодавства, якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може відповідно до частини другої статті 185 ЦПК просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, має згідно із загальними правилами доказування (стаття 60 ЦПК) подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів.

У даному конкретному випадку відповідачі не подали суду допустимих - письмових, доказів, що спростовують значення відомостей наданих позивачем вищенаведених письмових доказів, а обмежились у своїх запереченнях лише тим, що вина ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди може бути встановлена лише постановою суду у справі про адміністративне правопорушення.

Ці доводи відповідачів є безпідставними, оскільки вони, по-перше, помилково ототожнили поняття доказування належними (доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування) та допустимими (у даному випадку - письмовими) доказами із поняттям звільнення від доказування; по-друге, помилково ототожнили поняття доказування вини у вчиненні адміністративного правопорушення при притягненні особи до адміністративної відповідальності відповідно до КУпАП із поняттям доказування вини у цивільних правовідносинах відшкодування шкоди. Відтак у сфері дії інституту відшкодування шкоди встановлюється презумпція вини особи, яка завдала шкоди.

Ураховуючи наведене суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у заподіянні шкоди майну ОСОБА_7 - автомобілю НОМЕР_3, доведена письмовими доказами.

Оскільки ОСОБА_7 застрахував своє майно і заподіяна йому з вини ОСОБА_4 шкода відшкодована Товариством з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" шляхом виплати страхового відшкодування у розмірі 112 806 грн. 92 коп. (а.с.7-10; 43-44), до страховика (позивача у даному спорі) за правилом ст.993 ЦК України перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки - ОСОБА_4

ОСОБА_4 застрахував свою цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу у ВАТ НАСК "Оранта" за полісом обов'язкового страхування № АВ/7514089. Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, складає 50 000 грн. при нульовій франшизі (а.с.45)

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення на користь позивача: з ВАТ НАСК "Оранта" 50 000 грн. (в межах ліміту відповідальності страховика); з ОСОБА_4 62 806 грн. 92 коп. (112 806,92 - 50 000,00) на відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до положень ст.88 ЦПК з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю "Експрес Страхування" задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявленого позову.

Стягнути із ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124) 62 806 грн. 92 коп. (Шістдесят дві тисячі вісімсот шість грн. 92 коп.) на відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування та 628 грн. 07 коп. (Шістсот двадцять вісім грн. 07 коп.) на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (код ЄДРПОУ 36086124) 50 000 грн. 00 коп. (П'ятдесят тисяч грн. 00 коп.) на відшкодування суми виплаченого страхового відшкодування та 500 грн. 00 коп. (П'ятсот грн. 00 коп.) на відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: А.А. Пікуль

Судді: Т.О. Невідома

Т.І. Побірченко